Народився 5 вересня 1961 року в м. Запоріжжя.
У 1983 закінчив Запорізький державний педагогічний інститут (зараз — Запорізький національний університет, спеціальність: «історія»). У 1996 отримав другу вищу освіту, закінчивши юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Трудовий шлях розпочав у 1978 на запорізькому оборонному заводі «Гамма», де протягом року був робітником.
У 1983–1985 — служив у Збройних Силах СРСР.
У 1985-1986 після закінчення педінституту та служби в армії працював на Укрграфіті в Запоріжжі.
У 1986–1990 викладав історію в Запорізькому педагогічному училищі № 1.
До липня 1990 року був членом КПРС. Перейшов до опозиції, ставши до лав Народної Ради.
1990–1994 — народний депутат України 1-го скликання, обраний у Хортицькому виборчому окрузі № 184 Запорізької області. Був лідером депутатської групи «Демократичне відродження України» (був членом однойменної партії), членом Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки.
1994–1998 — народний депутат України 2-го скликання. Очолював депутатську групу «Реформи». Був членом Комітету з питань правової політики і судово-правової реформи, заступником голови Контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації.
У жовтні 1997 став одним з керівників новоствореної правоцентристської партії «Реформи і порядок» (ПРП, лідером тоді був Віктор Пинзеник).
1998–2000 — керівник групи експертів товариства з обмеженою відповідальністю «Середньоєвропейська агенція», місто Київ.
З грудня 1999 по квітень 2001 обіймав пост радника Прем'єр-міністра України Віктора Ющенка.
2002–2006 — народний депутат України 4-го скликання, обраний за списком блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» (16-ий номер у списку). Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності виконавчої влади та державної служби (з адміністративної реформи) Комітету з питань правової політики.
З 3 березня до 22 вересня 2005 був постійним представником Президента України Віктора Ющенка у Верховній Раді. Звільнився на знак протесту проти рішення Президента про відставку уряду Юлії Тимошенко. У вересні 2005 очолив парламентську фракцію ПРП.
У 2006 році балотувався до парламенту 7 номером у списку Громадянського блоку “Пора-ПРП”. У 2007 році був обраний депутатом Верховної Ради 6 скликання від Блоку Юлії Тимошенко 25 номером у списку як член партії “Реформи і порядок”, під час каденції був першим заступником голови фракції.
З 2010 року був головою опозиційного тіньового Кабінету Міністрів, що був сформований Блоком Юлії Тимошенко.
У 2012 році був обраний народним депутатом 7 скликання від ВО “Батьківщина” 8 номером у списку як безпартійний. Під час каденції був першим заступником голови однойменної фракції. Став заступником голови української делегації в ПАРЄ.
Заступник голови партії ВО “Батьківщина” з 2013 року, заступник голови однойменної фракції у Верховній Раді.
З 2016 - віце-президент групи Європейської Народної Партії в ПАРЄ.
Народний депутат 8 скликання, обраний від ВО “Батьківщина” (№4 у списку), член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від ВО “Батьківщина” номером 4 у списку як член партії. Заступник голови однойменної фракції. Член Комітету з питань правової політики.
Одружений. Дружина Ніна Іванівна (1962) — учитель історії.Має п'ятеро дітей: Юлія, 1983 р.н., Олена, 1986 р.н., є син Данило, 2003 р.н. та двійня Меланія та Іван, 2010 р.н.
З березня 2000 є державним службовцем 3-го рангу.
Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (24 серпня 2005).
Захоплюється футболом, тенісом та гірськими лижами.
28.11.2019