​Запоріжсталь

Публічне акціонерне товариство

​Запоріжсталь

Офіційний сайт

ПАТ "Запоріжсталь" - металургійний комбінат у Запоріжжі, одне із містоутворюючих підприємств. Є одним із найбільших металургійних підприємств Європи та входить до групи Метінвест.

Запоріжсталь виготовляє чавун, сталь, листовий прокат із вуглецевих, низьколегованих, легованих та нержавіючих сталей, гнутий профіль, жерсть, будівельні матеріали та товари народного споживання.

Основні споживачі продукції – виробники зварних труб, підприємства автомобільного, сільськогосподарського, транспортного машинобудування, виробники виробів побутової техніки та металосервісні центри. Комбінат є одним з основних постачальників листового прокату та гнутих профілів для українського машинобудування, жерсті для харчової промисловості.

Проєктні потужності комбінату Запоріжсталь дозволяють виробляти близько 4,2 млн тонн чавуну, 4 млн тонн сталі, 3,7 млн тонн гарячого прокату, 1,2 млн тонн холодного прокату.

Комбінат постачає продукцію у понад 50 країн світу.ВласникиСтаном на 1 січня 2006 року 28,50% акцій Запоріжсталі володіла страхова компанія Захід-Резерв (Івано-Франківськ), 22,59% - компанія Global Steel Investments Ltd. (Велика Британія), 12,40% – Mawerton Limited (Великобританія), 12,10% – Airol Betеiligungen AG (Швейцарія), 7,87% – Densec Ltd. (Кіпр).

Комбінат контролювався на паритетних умовах трьома групами: Андрія Іванова (президент та співвласник Київ Інвестмент груп) та Василя Хмельницького; Едуарда Шифріна та Алекса Шнайдера (співвласники компанії Midland Resources, перший – голова наглядової ради Запоріжсталі); Ігоря Дворецького (СК Захід-Резерв, член наглядової ради ВАТ "Запоріжсталь") та Віталія Сацького. Під контролем кожної з груп знаходилося близько 30% акцій комбінату, і всі вони приблизно однаково брали участь в управлінні підприємством та розподілі прибутку. Свого часу приватизація 93% акцій комбінату коштувала новим власникам приблизно $70 млн, тоді як контрольний пакет акцій заводу оцінювали в $1-1,2 млрд.

У 2011 році Метінвест, що входить до СКМ Ріната Ахметова, купив 50% групи Індустріал, якій належало понад 50% Запоріжсталі.

Історія

Будівництво комбінату почалося 1931 року, перший чавун він виплавив 1933-го. З 1997-го підприємство – акціонерне товариство. За обсягом виробництва входить до четвірки найбільших в Україні.

Створення на Запоріжсталі системи управління якістю, що відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO серії 9000 - перший крок на шляху реалізації на комбінаті концепції загального менеджменту якості.

Станом на 22 лютого 2011 року Запоріжсталь входила до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища в Україні.

З 2012 року в екологічну модернізацію Запоріжсталі інвестовано понад 16 млрд гривень. Найбільші з реалізованих проєктів – екологічна реконструкція аглофабрики, модернізація доменних печей із встановленням сучасних аспіраційних систем ливарних дворів та бункерної естакади, будівництво єдиної в Україні лінії солянокислотного травлення в цеху холодної прокатки, введення в експлуатацію комплексу повернення промислово-зливних.

У 2015 році форму власності було змінено з Відкритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство.

1 серпня 2016 року зі складу ПАТ Запоріжсталь виведено три ремонтні цехи — механічний, ливарний та цех металоконструкцій. Вони утворили окремий завод – Запорізький ливарно-механічний завод (ТОВ "ЗЛМЗ").

У 2020 році Запоріжсталь освоїв виробництво восьми нових видів гарячекатаного та холоднокатаного прокату.

Російське вторгнення в Україну (2022)

У березні 2022 року через загострення військових дій у регіоні ПАТ «Запоріжсталь» зупинила роботу всіх доменних печей на комбвнаті.

У квітні 2022 Доменні печі № 3 і № 4 вивели з гарячої консервації, і з того часу комбінат працював приблизно на 50 % потужності.

2023 року ПАТ «Запоріжсталь» готується відновити роботу доменної печі № 2. Плановою датою введення домни в експлуатацію є перша декада квітня 2023 року.

У 2024 році комбінат продовжував працювати в умовах близькості фронту та спричинених цим ризиків безпеки, суттєвої нестачі персоналу через мобілізацію та міграцію, значних обмежень енергопостачання, кризи на світових ринках та стагнації внутрішнього ринку сталі тощо.

04.02.2025