Проект AFTERILOVAISK є документальним проектом, спрямованим на збереження пам'яті про людей і трагічні події, які мали місце в серпні 2014 року поблизу міста Іловайськ Донецької області. 29 серпня виповнюється три роки з дня розстрілу українських військових, які виходили з оточення "зеленим коридором". Українська армія в "Іловайському котлі" зазнала найбільших втрат за всю свою історію.
В суспільстві існує запит на збереження правдивої інформації про ті події, оскільки досі немає результатів офіційного розслідування по Іловайську.
Окрім зазначених нижче матеріалів, читайте також:
Один з героїв проекту AFTERILOVAISK ухвалив рішення, яке замикає коло історії. Лекс знову йде воювати. Після Іловайська, виходу через "зелений коридор", полону і тортур він збирається підписати
контракт із ЗСУ. І якраз після дня голосування…
"Доказывать кому-то, что он должен воевать, незачем. У каждого свой выбор. Это его воспитание, это его отношение к государству, к своей земле, к людям, с которыми он живет, к памяти предков".
"Я никогда не думал, что буду воевать".
"В будь-якій ситуації потрібно залишатися людиною, це дуже важливо".
"Доброволец – страшное слово для них (россиян. - ред.). В их понимании это сверхчеловек, супервоенный, суперспецназовец, который готов к войне, идет и воюет".
"Я раніше не думав про постравматичний синдром, загострену справедливість. Тепер розумію: в усіх нас воно є, загострене почуття справедливості".
"Не можу зрозуміти, як жодна з тих автоматних черг нас не зачепила".
Ребар Іван, позивний "Хмара", місто Іллінці Вінницької області. Батальйон "Донбас".
Віталій Черних, позивний Фітіль, старший лейтенант ЗСУ.
"Если начнется, то, не задумываясь, пойду опять воевать".
Володимир Іщук, позивний Кущ, рота патрульної служби міліції «Світязь», м. Луцьк. Смертельно поранений в Іловайську 26 серпня 2014 року
Віктор Савченко, позивний «Інструктор», м.Дніпро, "Дніпро-1".
"Якщо у твоїй країні війна, і ти здоровий чоловік, який вміє тримати зброю, то треба йти воювати"
"Не жалею, что пошел воевать, и что раненых не бросил — не жалею".
"Я розумів, що це може бути кінець: або бій дати, або вийти з оточення".
"Что такое война, думаю, никто не знает. Пока не увидит".
Харченко Євген, позивний Ред, батальйон "Донбас".
У вівторок, 29 серпня, в третю річницю Іловайської трагедії, українські фоторепортери, які працювали в оточенні з 23 по 29 серпня 2014 року, Макс Левін і Маркіян Лисейко презентували…
Вячеслав Фокин, позывной Фокс, батальон "ДНЕПР-1"
Ключевое - это дом, семья, защита своих родных и близких, Родина. Наверное, это самое главное, что у нас есть. Я считаю, что любой…
Ляшук Максим, рота патрульної служби міліції "Світязь", м.Луцьк.
"А як було не воювати, коли москалі приїхали до мене додому?"
Вбивають моменти радощів. Відчуття вини, що ти живий. Це страшне відчуття.
Максим Ляшук 1989 року народження, командир взводу роти патрульної служби "Світязь" загинув 29 серпня під час виходу з "Іловайського котла".
Служити пішов, щоб бути чесним перед…
“Лежу я на холмике, верхняя часть тела спрятана за ним, нижняя - ноги открыты снайперу. Я даже вижу его. Обмен взглядами - он “ловит на живца”. Ждет, пока ко мне подползут ребята…
Чому довборовольці йшли воювати? Як виходили з оточення? Як проходили реабілітацію після поранення? Кожен, хто вийшов з Іловайського котла, має свою історію, яку наразі вони розповіли LB.ua.