​Стельмах Володимир Семенович

Екс-голова Національного банку України

​Стельмах Володимир Семенович

Місце народження

Народився 18 січня 1939 року у селі Олександрівка Великописарівського району Сумської області.

Освіта

У 1962 році закінчив Львівський обліково-кредитний технікум; у 1967 році – Київський інститут народного господарства за фахом економіст, "Фінанси та кредит"; у 1979 році спеціальний факультет при Московському фінансовому інституті за фахом економіст з міжнародних економічних відносин, "Міжнародні економічні відносини"; у 1990 році Академію народного господарства при Раді Міністрів СРСР; кандидатська дисертація "Роль Національного банку України в забезпеченні стабільності національної грошової одиниці" (Українська академія банківської справи, 2002).

Кар'єра

З липня 1958 року учень гірничопромислової школи села Кондратівка Горлівського району Донецької області.

З серпня 1959 року – машиніст електровозу шахти "Кондратівка-Нова" села Кондратівка.

З грудня 1959 року – колгоспник у колгоспі імені Леніна села Олександрівка Великописарівського району.

З вересня 1960 року – учень Львівського обліково-кредитного технікуму.

З квітня 1962 року – кредитний інспектор Роменського відділення Держбанку СРСР міста Ромни Сумської області.

З травня 1964 року – кредитний інспектор міського управління, з листопада 1964 року – економіст, з лютого 1967 року – начальник відділу кредитування промисловості і місцевого господарства Сумської обласної контори Держбанку СРСР.

З червня 1969 року – начальник відділу управління кредитування машинобудівної промисловості, з вересня 1970 року – начальник відділу довгострокового кредитування колгоспів управління кредитування колгоспів, з грудня 1973 року – начальник кредитно-планового відділу планово-економічного управління Правління Держбанку СРСР у Москві.

З жовтня 1977 року – слухач спеціального факультету при Московському фінансовому інституті.

З червня 1979 року – заступник начальника управління іноземних банківських кредитів Банку для зовнішньої торгівлі СРСР у Москві.

З лютого 1981 року – радник міністра-президента Національного банку Куби у Гавані.

З лютого 1986 року – заступник начальника управління кредитування зовнішньоекономічних зв'язків Банку для зовнішньої торгівлі СРСР у Москві. З квітня 1986 року – заступник начальника кредитно-економічного управління агропромислового комплексу, з лютого 1987 року – заступник начальника планово-економічного управління, з січня 1988 року – заступник начальника, з грудня 1989 року – перший заступник начальника управління методології кредитно-розрахункових відносин, Держбанку СРСР у Москві.

З квітня 1992 року – член правління, начальник Головного управління методології банківських технологій, з березня 1993 року – перший заступник Голови правління, з 24 грудня 1999 року – виконуючий обов'язки Голови, з 21 січня 2000 по 17 грудня 2002 року – Голова Національного банку України.

З лютого 2003 року – голова спостережної ради, АКБ "Брокбізнесбанк". Керівник у ВМФ та заступник керівника в ЕБР від України.

З 16 грудня 2004 по 23 грудня 2010 року – Голова Національного банку України.

Указом Президента України Віктора Ющенко № 736/2007 від 21 серпня 2007 року за визначний особистий внесок у створення та розвиток сучасної банківської системи України, проведення ефективної грошово-кредитної політики, багаторічну плідну діяльність Голові Національного банку України Володимиру Семеновичу Стельмаху присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

Член Комісії з питань реформування вищої освіти в Україні (з 03.1995); член Консультативної ради з питань іноземних інвестицій в Україні (03.2000-02.2003); член Координаційного комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України (з 12.1999); член Координаційної ради з питань державної служби при Президентові України (з 02.2000); член Координаційної ради з питань політики фінансового сектору (з 11.2000); член Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування (з 12.2000); член наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна – дітям" (з 10.2001); член Міжвідомчої комісії з питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників (з 07.1998). Член Ради національної безпеки і оборони України (08.02.2005-14.01.2011). Член Координаційної ради з питань державної служби при Президентові України (з 07.2005). Радник Президента України (23.12.2010-12.10.2011). Позаштатний радник Президента України (12.10.2011-24.02.2014).

30 вересня 2007 року був обраний депутатом Верховної Ради України VІ від блоку "Наша Україна – Народна самооборона" (№ 28 у виборчому списку), але зняв свою кандидатуру.

Відзнаки і нагороди

Автор понад 20 праць з питань ролі грошей та банків в суспільстві.

Звання Герой України з врученням ордена Держави (21 серпня 2007) — за визначний особистий внесок у створення та розвиток сучасної банківської системи України, проведення ефективної грошово-кредитної політики, багаторічну плідну діяльність.

Орден князя Ярослава Мудрого II (2010), III (2006), IV (2001) та V (1999) ступенів.

Заслужений економіст України (1996).

Державна премія України в галузі архітектури (2005) — за архітектуру комплексу будівель Української академії банківської справи в місті Сумах (у складі колективу).

Рішенням Сумської міської ради у вересні 2002 р. Володимиру Семеновичу Стельмаху присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».

Родина

Володимир Стельмах є вітчимом громадського активіста та політика Ігоря Луценка.

Посилання

18.05.2015