Така система складання іспитів під час вступу до вищих навчальних закладів України сформувалась у 2004 році. Ми неодноразово чули сумнівні думки можновладців про успішність запровадження цієї реформи, а також прогнозування її подальшого розвитку.
Однак сьогодні спроби дати чітку оцінку діючій системі призводять до некоректних дебатів між прихильниками та противниками цієї форми оцінювання у той час, коли вона вимагає перш за все якісного аналізу та доопрацювання.
Особливої уваги заслуговує цьогорічне ЗНО. За січень 2013 року незалежне тестування вже вдруге спричиняє інформаційний вибух в медіапросторі країни. Спочатку народний депутат із фракції КПУ, заступник Голови Верховної Ради Ігор Калетнік жорстко розкритикував систему складання іспитів під час вступу до вишів. На його думку, структура освіти, що існувала раніше, більш ефективна. Адже форма вступних іспитів стимулювала молодь вибирати і набувати глибокі знання з конкретної професії, замість того, щоб шукати в інтернеті відповіді на тести цього року і намагатися завчити їх напам'ять. Ще одним приводом до запеклих дискусій стало те, що постаті Бандери та Шухевича хочуть виключити з тестів ЗНО з історії України. Політики, громадські діячі одразу ж почали маніпулювати цією темою в межах політичного рингу та ідеологічних воєн, зовсім не беручи до уваги думку абітурієнтів, яким,власне, ЗНО цього року складати.
Зміни не торкнулися і так званого "прохідного бар'єра". За словами головних освітян країни, мінімальний прохідний бал залишиться на рівні 124 бали, а з профільних, як і минулого року, він має бути не нижчим 140 балів.
Проте нові умови зберігають старі проблеми. До прикладу, залишається велика кількість абітурієнтів, яким МОН "з барського плеча" дозволило не складати іспити. У 2012 році 20% тих, хто став студентом, не проходили ЗНО. У 2013 році можна припустити, що їх буде ще більше, адже більшою буде кількість випускників шкіл.
Неозброєним оком помітно неопрацьованість структури ЗНО, яка породжує дірки у системі оцінювання. Так, тести учасників ЗНО не враховують індивідуальних здібностей та способу мислення абітурієнта. Виняток складають факультети і спеціалізації, при вступі на які потрібно пройти творчий конкурс.
Суперечливим видається середній бал атестата, який переводять у 200-бальну шкалу і подають як рейтингову оцінку у сертифікат абітурієнта. Хоча середній бал атестата, швидше, критеріальна оцінка, аніж рейтингова. Безумовно, шкільний атестат має відігравати роль при вступі до ВНЗ, але як окремий документ з рівнем успішності абітурієнта у школі. Саме тому ми є свідками іноді парадоксального факту: третина медалістів України не підтверджують свої знання результатами незалежного оцінювання.
Останнім часом Міністерство освіти України надає абітурієнтам змогу поповнити свій "вступний багаж" додатковими балами. Справді, такі шляхи існують, але при цьому виникає обмеженість рівного доступу до освіти та отримання переваг. Адже одним із шляхів отримання додаткових балів є навчання на підготовчих курсах. Таку передвступну підготовку, як відомо, потрібно оплачувати. А тому навчатися подібним шляхом зможуть лише одиниці, враховуючи,що це далеко недешеве задоволення. Ті, у кого відутний брак коштів, або ті, хто живе надто далеко від місця проведення підготовчих курсів, не зможуть отримати додаткових переваг.
Час диктує нові умови до системи освіти, з якою не справляються навіть школи. Однією із найсуттєвіших проблем є недостатня профорієнтація випускників 11 класів в обраному напрямку навчання в старшій школі, а відтак у виборі предметів тестування та їх кількості. Недоліки відчутні в інформаційній, консультативній, організаційно-методичній роботі в навчальних закладах.
Саме тому здається, що при при організації ЗНО не враховувалася логіка, тому тепер ми маємо рваний алгоритм навчального процесу в старшій школі, саме тому відбувається повна хаотизації навчання у випускному класі. Учень в 11 класі втрачає статус саме "учня", він переходить в статус "абітурієнта" , який не вважає за потрібне вивчати предмети в школі, а орієнтується лише на тих предметах, які йому потрібно для вступу. Загалом, це логічне рішення, але саме організація ЗНО спонукає на подібні дії дітей, стає причиною втрати атестата з відзнакою.
Безперечно, недоліки можна знайти у кожному нововведенні. Лише дев'ять років тому, здавалось, нарешті діти матимуть однакові права та умови для доступу до вищої освіти відповідно до своїх знань. А вищі навчальні заклади, вірилось, зацікавлені у підборі талановитих і перспективних студентів. Але що ми маємо нині, коли відкриваються корупційні схеми в найпрестижніших вишах країни? Чи застраховані абітурієнти від них у цьому році? Питання залишається відкритим.