Бойко Володимир Семенович
Народний депутат України чотирьох скликань (2002—2014)
Місце народження
Народився 20 вересня 1938 року у Маріуполі.
Освіта
1970 року закінчив Маріупольський металургійний інститут.
Родина
Одружений. Є донька.
Кар'єра
1955-1960 рр. - трубопроводник цеху водопостачання Жданівського металургійного заводу ім.Ілліча, слюсар-сантехнік будуправління "Сталіншахтобуд", кутник на рибному тральщику флотилії "Главмурманрибпром", служба в армії.
Подальша трудова біографія зі Жданівським металургійним заводом ім.Ілліча, який після перейменування міста став називатися Маріупольським металургійним комбінатом ім.Ілліча.
З 1960 по 1971 р. Бойко пройшов шлях від різьбяра холодного металу до бригадира листопрокатного цеху. Потім був старшим майстром листопрокатного цеху, заступником начальника виробничо-розпорядчого відділу спецвиробництва, начальником листопрокатного цеху.
У 1983-1990 роках - заступник начальника виробничо-розпорядчого відділу прокатного провадження, в.о. начальника, керівник виробничо-розпорядчого відділу, заступник директора комбінату з виробництва та постачання продукції.
У 1990-1997 pp. – генеральний директор ММК ім.Ілліча.
З 1997-го, після акціонування підприємства, – голова правління, генеральний директор ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".
У 1993-1994 pp. – позаштатний радник Президента України Леоніда Кравчука.
З 1994 по 2002 р. – депутат Донецької облради двох скликань. Член Ради експортерів при Кабміні України (1999–2003), член Координаційної ради з питань внутрішньої політики (1998–1999).
У 2002-2006 роках - народний депутат України IV скликання від блоку "За Єдину Україну!" (№4 у виборчому списку), орієнтованого на Президента Леоніда Кучму. Член Комітету Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва.
У різний час входив до фракцій "Єдина Україна" та "Європейський вибір", з листопада 2003 по вересень 2005 р.р. - у фракцію Партії регіонів, а потім побачив своїми союзниками депутатів від Соціалістичної партії України, одним із головних спонсорів якої згодом і став.
У 2006-2007 роках – народний депутат України V скликання від Соцпартії (№8 у списку). Член Комітету ВР з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва.
На дострокових виборах-2007 Бойко знову опинився у перших лавах кандидатів від СПУ, проте рейтингу партії, що впав після вступу до коаліції з Партією регіонів та КПУ, спонсорські вливання не допомогли.
З листопада 2012 року народний депутат Верховної Ради України VII скликання №7 у партійному списку ПР.
Володимир Бойко помер 10 червня 2015 на 77 році життя після тривалої хвороби.
Матеріальне становище
У сфері контрольованого Бойка ВАТ "ММК ім.Ілліча" перебувають, крім власне металургійного комбінату, авіакомпанія "Ілліч-Авіа", Донецька хіміко-металургійна фабрика, ВАТ "Уманьферммаш", низка сільгосппідприємств у Донецькій, Запорізькій областях та Криму. За оцінкою журналу "Фокус", опублікованій у березні-2008, Бойко - володар статків у розмірі $3,15 млрд. та почесного 6-го місця у списку 130 найбагатших українців. Причому, як зазначає видання, на початку 2007-го знатний металург міг похвалитися "всього лише" $1,3 млрд.
Захоплення
Почесний президент футбольного клубу "Іллічівець".
11.06.2015