ГлавнаяПолитика

Сергій Стерненко: «Я не вважаю, що перевищив межі необхідної оборони»

Фігура екс-керівника одеського "Правого сектору" Сергія Стерненка доволі неоднозначна. Носій радикальних націоналістичних поглядів, 23-річний Стерненко відомий переважно громадською діяльністю. Так, одразу після Революції гідності він активно "люстрував" місцевих чиновників, запихаючи їх в сміттєві баки. Останніми роками сконцентрувався на тому, щоб зривати концерти заїжджих російських зірок, а також їх українських колег, що симпатизують агресору. Має постійні конфлікти з місцевою владою, зокрема мером міста Генадієм Трухановим, керівником місцевої прокуратури Олегом Жученко та поліції Дмитром Головіним. З останнім у Стерненка минулоріч - в ході протестів щодо забудови Міського саду Одеси - сталася сутичка, за фактом якої хлопця відправили під суд. Загалом на сьогодні в Стерненка три кримінальних провадження.

А за останні півроку ще й три напади. Перший в лютому, другий - на початку місяця (з застосуванням травматичної зброї) і ось тепер, ввечері 24-го травня - з застосуванням ножа. На стрімі, що його вели з місця подій сам Стерненко, а також його дівчина Наталя, він говорить, що ніж - його; в інтерв'ю заявляє прямо протилежне, пояснюючи це тим, що "перебував у стані афекту".

Зі Стерненком ми зустрілися в суботу, 26-го, на подвір'ї одеської "Єврейської лікарні", де він тоді ще знаходився на лікуванні. Відповідаючи на питання LB.ua Сергій мав можливість докладно викласти свою версію того, що сталося.

Фото: Наталья Усатенко

Пропоную, щоб ми почали з докладного викладення вашої версії подій вечора 24-го травня. Так, був стрім, потім – короткі коментарі від вашої дівчини Наталі, попередні коментарі поліції. Наразі мені б хотілося почути вашу версію подій, якою ви формулюєте її сьогодні.

Ми з Наталею (Наталія Усатенко, дівчина Сергія, - С.К.) повертались з супермаркету додому. Коли підходили до будинку, побачили, що нам на зустріч рухаються якісь люди. Коли вони порівнялись зі мною, я побачив – ну, ніби боковим зором - що один із них замахується, намагається завдати мені удару. Це і був перший удар – він попав мені в праву частину обличчя (вказує на синець над вилицею, близько ока, - С.К.). Далі я побачив, як його друга рука летіла на мене вже з ножем. Я виставив свою руку вперед, ось цю (показує ліву руку, що зазнала серйозного травмування, - С.К.), просто на попередження, інстинктивно і перехопив.

Я правильно розумію, що ви де-факто рукою спіймали ніж за лезо у повітрі?

Так. Звідси – така моя глибока різана рана. Артеріальна кровотеча була.

Отже, якимось чином я перехопив ніж і почав їм просто наосліп відмахуватись – у повітрі.

На стрімі ви казали, що то був ваш ніж.

Так, я пам’ятаю, що таке говорив. Однак, в той момент я перебував у стані афекту – міг щось наплутати.

Тобто зараз ви стверджуєте, що в момент нападу на вас у нападників вже була при собі холодна зброя, вірно?

Так.

Добре. Давайте продовжимо реконструкцію подій.

Отже, я перехопив ніж і почав розмахувати ним у повітрі – в їх сторону. Детальніше сказати не можу, бо там було не дуже освітлено. Через декілька секунд вони почали розбігатися. Один побіг в напрямку вулиці Сегедської, другий - Фонтанської дороги. За першим кинулася Наталя, за другим – я.

Перепрошую, але ваша Наталя – мініатюрна дівчина. Навіщо вона за ним кинулася? Затримати все одно б не змогла…

Погоджуюся, я її сам за те сварив потім. Ну, мабуть то рефлекторно було.

Нападник, якого я переслідував, впав десь за метрів 30-40.

Сам впав?

Так. У нього просто ноги підкосилися. І вже тоді я побачив, що у нього серйозна рана на животі. Викликав швидку. В момент, коли викликав швидку, побачив, що на екран телефону краплі крові падають. Звернув увагу на свою руку – з неї фонтаном била кров. Повз проходив чоловік, я попросив його допомогти мені накласти жгут, використавши для цього ремінь, аби зупинити кровотечу. Викликали поліцію.

Фото: Наталья Усатенко

По-моєму ще хтось телефонував також в швидку і казав, що тут лежить чоловік, стікає кров’ю, перепрошую кишками навиворіт. Приїхала швидка через хвилин, може 10, може 15 – час точний загадати складно Лікарі здивували, вони почали просто ходити навколо того чоловіка, який тоді ще був живий.

Він ще був живий?

Так. Тобто він уже мабуть доходив, але ще був живий. А лікарі практично нічого не зробили. Ну, намагалися на руці пульс перевірити. Хоча при сильній кровотечі, втраті крові, це немає жодного сенсу. Інший час - сперечались з Наталкою, бо та знімала на камеру.

Це було власне на стрімі.

Так. Потім надягли мені таки жгут, але не по правилах – його ж вище рани потрібно накладати. Коли я вже лежав в швидкій, то дізнався, що нападник помер на місці.

Привезли в лікарню. Прооперували. Години три тривала операція. Я побачив, що рука доволі сильно зрізана - там практично і м’яз відділений від самих кісток, і перерізана артерія, вена, сухожилля. Думаю, що ще й нерв зачепило, бо тепер проблема з пальцями.

Ви їх не відчуваєте?

Відчуваю. Але дуже-дуже боляче. Прооперували під загальним наркозом. Ось і все.

Вам ще ставили струс мозку.

Так. І струс мозку. Ну це очевидно від удару. Про гематоми на обличчі навіть не говорю.

Оця, найбільша (біля правого ока, - С.К.) – від першого удару; а те, що зліва, то це вже останні удари, коли я вже ніж перехопив.

Зрозуміло. Тепер давайте уточнювати. Перше: ви сказали, що перехопивши ніж, почали ним розмахувати. В кого саме, куди саме намагалися влучити?

Скоріше просто відмахувався, щоб до мене не змогли підступитися...

Але чи було відчуття, що кудись влучили?

Ні.

Коли, розмахуючи ножем, кудись влучаєш, не відчути це неможливо.

Погоджуюся. Але я не можу сказати 100%. Я не пам’ятаю.

Просто до чого я веду. Ви сказали, що стали переслідувати нападника і коли він впав, то ви побачили його перерізане черево.

Так.

Але ж зрозуміло, що це поранення звідкись взялось, хтось його спричинив. І дуже маловірогідно, що він сам собі таке заподіяв. Разом з тим, ви кажете, що не пам’ятаєте як наносили удари.

Дивіться, я не заперечую, що міг їх наносити. Не заперечую, що – розмахуючи ножем – міг в когось влучити. Скоріше за все, це я і зробив. Однак, я правда цього не пам’ятаю. Не пам’ятаю моменту, коли ніж в когось із них влучив.

Ножові поранення мали обоє нападників – і той, що помер, і той, якого згодом затримали.

Так.

Ви розуміли, що другий також поранений, коли Наталя за ним побігла?

Ні, я не знав цього.

Добре, йдемо далі. Перша сутичка вже відбулася, далі ви погналися за одним із нападників.

Так. Я ж не бачу, що він поранений. Як я вже казав, він пробіг метрів 35-40, ну може ще плюс-мінус 10 метрів, точно не скажу і впав - ноги підкосились.

Коли на вас стався попередній напад, першого травня, вам нападника вдалося затримати. Розраховували, це вдасться зробити й цього разу?

Так. Коли я побачив, що в нього серйозні рани, я викликав швидку одразу.

Тобто на тому місці повторної сутички у вас уже не було?

Ні, не було.

І там ножових поранень ви йому не наносили?

Ні.

Я питаю так докладно, оскільки це дуже важливий момент.

Я розумію. Ніж в руці в мене ще залишався, а коли я підбіг до нього і все те побачив, то просто викинув його на землю.

Думаю, вам відомо, що – за даними поліції – і у двох нападників, і у вас рани спричинені одним і тим самим ножем.

Поліція моїх ран не бачила. Ну, окрім відео, а по відео висновки робити не можна.

Другий ніж не знайшли.

Ну або другий викинули. Треба ж не забувати, що другий нападник втік і його затримали через декілька годин.

В той вечір у вас були при собі якісь засоби самозахисту: ніж, балончик, що завгодно аж до гострих ключів?

Ключі були – я їх дістав, щоб уже в під’їзд заходити і там і загубив. А так більше нічого не було.

А загалом ви щось подібне з собою носите?

Зазвичай так. Зазвичай я маю ніж невеликий при собі. Але в той вечір його не було.

Чому?

Перевдягнув інші штани і він там залишився.

Зброї у вас немає? Травмат?

Травмата в мене немає. Мені не дають дозвіл, бо маю три кримінальні провадження.

А відколи ви носите з собою ніж?

Року з 15-го чи з 16-го, доволі давно.

Якісь спеціальні навички володіння холодною зброєю маєте?

Ні.

Фото: Наталья Усатенко

В перших повідомленнях про напад стверджувалося, що біля будинку стояла машина, яка подала нападникам – блимнувши фарами – сигнал.

Я цього не виключаю, але міг на це не звернути увагу. Чесно кажучи, я не пам’ятаю.

Ще момент. Згідно повідомлення поліції, між вами та нападниками відбулася словесна перепалка. Чи то ще за деякий час до чи то вже на місці.

Ні, словесної перепалки не було точно.

Тобто коли вони з вами порівнялися, то вдарили мовчки?

Так.

І перше, що ви відчули – удар у праву вилицю?

Так.

Свідки. На стрімі чутно жіночий голос.

Ця жінка підійшла, коли уже нападник лежав на землі.

А чоловік?

Він говорить, що бачив з балкона як усе відбувалося.

Там ще був чоловік, що вам допомагав з рукою. Невдовзі по тому як під’їхала швидка, він сказав вам: «братік, тримайся» і пішов. Хто це був?

Не пам’ятаю. По-моєму це хтось із наших під’їхав вже пізніше.

Людина говорить вам: «держись, братік».

Хтось з моїх знайомих, мабуть. Я чесно не пам’ятаю хто був.

Важливе питання, яке задавала більшість тих, хто дивився стрім. Чому нападнику – коли вже стало зрозуміло складність ураження – не було надано першої допомоги? Так, ви самі травмовані та й взагалі в стані афекту. Ваша дівчина веде стрім. Так, ви викликали швидку. Але ж можна було б хоча би спробувати йому допомогти. Хоча би спробувати.

Чесно кажучи, особисто я не знаю, чим можна зарадити людині коли в неї, перепрошую, кишки вилізли. Вибачте за прямолінійність, але як є.

Нічого не може бути важливішим за життя людини.

Більше я нічого сказати не можу… І, так, в мене більше питань до медиків – вони взагалі нічого не намагалися зробити.

Що ще вразило на стрімі – ваша і Наталчина витримка. Надзвичайна.

Просто вже ж не перший раз (трапляється напад, - С.К.)

Все одно. Є стрім, є ваш вигук «Слава Україні!», але немає допомоги потерпілому!

«Слава Україні!» то просто вже на підсвідомому рівні. Мені розповіли, що коли вивозили з операційної, я навіть після наркозу кричав комусь «Слава Україні!».

***

Цей напад на вас – третій за півроку, попередній стався 1-го травня і, за версією поліції, вам не надали після нього охорону, оскільки його ніби-то було розкрито і мала місце «битовуха».

Мені про це нічого не відомо.

Нападник, якого тоді затримали, чи знаєте ви де він, що з ним, чи дає він покази?

Він знаходиться в СІЗО. Я його затримав безпосередньо після вчинення злочину, переслідуючи - в порядку 208-ї статті КПК. Але я знаю, що він жодних свідчень не надавав. Ні в суді, ні на допиті.

Також поліція каже, що затримала чи то організатора, чи то посередника того нападу, але я про це також нічого не знаю. Я дзвонив вчора слідчому, він не взяв слухавку.

Разом з тим, побутову версію того нападу я виключаю. Я був разом з Наталею, ми йшли до мого автомобіля і я почув постріл ззаду. Час ніби сповільнився, пройшло декілька секунд і мені в шию прилетіла куля. Я розвернувся і почав переслідувати того, хто стріляв.

Стріляли ж з травмату, так?

Так.

Ви пов’язуєте між собою всі три напади?

Так, я вважаю, що це одна лінія.

Знати ви цього не можете, але можете припускати: ваші нападники діяли виключно за гроші?

Я в цьому впевненний. Друзі десь знайшли біографію загиблого – прислали мені почитати. Так от, він вже притягався до відповідальності за спробу завадити виборчому процесу в 2014-му, здається, році. І другий раз за якийсь злочин - не пам’ятаю деталей – пов'язаний з насильством. Тобто це не одноразово було.

Дивіться, три напади за півроку. Другий раз – травмат, третій – ніж, що належав, як ви кажете, нападникам. Давайте дуже цинічно: коли людину хочуть вбити, діють так, аби вірогідність похибки була б мінімальною. Не так, як у цих випадках.

Ну, різне буває… Я схильний до того, що мені пощастило.

Три рази підряд?

Ну, перший напад був не таким серйозним. Тоді використовувалося щось саморобне – довга паля, щось на кшталт невеличкої біти, с лезами на кінці. Воно мені в живіт летіло, врятував «айкос» (показує деформовану частину «айкосу», - С.К.).

Думаю, що якби я цього разу не виставив руку назустріч ножу, він би опинився в мене десь в районі грудної клітини.

Чи відомо вам, що зараз з другим нападником, якого затримали?

Не знаю. Я бачив тільки в інтернеті - інформація була суперечлива. Він казав, що нібито, я сам на них напав. От просто на рівному місці. Потім нібито він змінив свідчення на те, що вони хотіли в мене забрати телефон (станом на вечір понеділка другого нападника відпущено, оскільки він проходить у справі як свідок, - С.К.).

Враховуючи, що на стрімі ви говорили, що ніж був ваш, багато хто дійшов висновку, що ви добили людину, яка на вас напала, вже після того, як відбулася перша сутичка. Тобто фактично вичинили вбивство, яке ніяк не можна пояснити вимушеної самообороною.

В Конституції написано, а також є відповідне рішення Верховного суду, де зазначається, що у випадку, якщо на особу нападає група осіб, в незалежності від тяжкості заподіяння їй ушкоджень, особа має право застосовувати всі можливі засоби для самооборони. Аж до настання летальних випадків. Тобто я не вважаю, що перевищив межі необхідної оборони.

З іншого боку, так, якщо навіть мене за це судитимуть, це краще, ніж якби я опинився на місці того загиблого.

Охорона. Відомо, що ви по неї звертались, але не отримали. Яким було формулювання відмови?

Після першого випадку, сьомого лютого, я звертався по охорону, так, але мені відповіли, що не вбачають загрози життю та здоров’ю, а отже й підстав для застосування заходів безпеки. Вдруге я подав звернення після травневого нападу, коли в мене стріляли. І не отримав відповіді. Тобто я не знаю, що там каже поліція, але особисто мені жодної офіційної відповіді не надходило.

Більше того, за два дні до оцього, третього, нападу, я писав слідчому – запитував. Це була приватна переписка. Він мені тоді відповів, що наразі вирішується питання щодо того що відповісти на моє клопотання.

В тому нападі, від першого травня, ви звинувачували Генадія Труханова.

Розглядаю, як одну із версій. В мене на жаль немає якихось прямих і навіть непрямих доказів цього.

Вибачте, але чи це не занадто дрібно для нього?

Справа в тому, що буквально там, за два місяці до першого нападу, в мене були сильні конфлікти із нашим прокурором області і начальником поліції області – в зв’язку з протестами по Літньому театру. Мене тоді закрили в СІЗО, включили адмінресурс по повній.

І якби губернатор Степанов не вніс би за вас заставу у понад 600 тисяч гривень…

Я йому вдячний, але думаю, що пізніше гроші б все одно вдалося знайти. Уже потім, коли вийшов, мав інформацію, що деякі люди готові були заплатити. Але суть не в тому. Тим більше в апеляції я домігся «особистого зобов’язання». Тобто заставу Степанову повернули.

Так от, буквально за два дні по тому, як я вийшов з СІЗО, мене біля будинку перестріли двоє і вони мені погрожували. Дослівно вже не пригадаю, але щось на зразок того, що «закрий рота, мовчи, не лізь туди, куди не треба».

Це після того, як ви сказали про Труханова?

Так.

Фото: Макс Левин

А за день до цього нападу, до нас в квартиру хтось намагався проникнути – Наталка викликала поліцію.

У вас є постійний адвокат?

Так. А також той, хто допомагає конкретно по цьому епізоду.

Хто оплачує його послуги?

Поки що безкоштовно.

Слідчі з вами уже спілкувалися?

Так, вчора, в п’ятницю, був слідчий. Я спілкувався з ним в якості потерпілого, давав свідчення у кримінальному провадженні де я, повторюся, є потерпілим. Щодо фактового (розслідування, - С.К.) по 115-ій статті, то мені поки що ніяких процесуальних рішень не повідомляли.

Враховуючи ваші непрості, м’яко кажучи, відносини з місцевими силовиками, як прогнозуєте подальший розвиток цієї справи?

Рано говорити, адже я не знаю чи буде мені повідомлено про підозру або в перевищенні меж необхідної оборони, або в навмисному вбивстві. Якщо замовник недотичний до політичних кіл, принаймні в Одесі, то я думаю, що поліція постарається злочин розкрити від початку і до кінця. Якщо за цим злочином може стояти хтось, хто так чи інакше дотичний до місцевої влади всіх рівнів, то думаю, що на замовника не вийдуть.

(нагадаю: розмова відбувалося в суботу вранці в Одесі. За добу Сергія несподівано «виписали» з місцевої лікарні, внаслідок чого він вимушений був переміститися на лікування в Київ. В той же час другого нападника, якого спочатку затримали, відпустили на волю у статусі свідка. Відтак, коли матеріал готувався до друку, вирішено було розширити відповідь на дане запитання. Цей фрагмент наводимо нижче, - С.К.)

Зараз розслідування проваджень по інциденту здійснює одеська поліція за керівництва прокуратури області. І я переконаний, що ці органи не зможуть об’єктивно та неупереджено провести слідство. По справі «Літнього театру», де я опинився на лаві підсудних за стрім протесту, потерпілим є начальник ГУНП Дмитро Головін. В грудні 2017 р. упереджену позицію щодо мене демонстрував і прокурор області Олег Жученко. Я не вірю в незалежне розслідування та об‘єктивність, якщо процесом керуватимуть люди, що через свою особисту неприязнь вже намагались відправити мене до в‘язниці. Матеріали треба передавати в іншу область, іншим правоохоронцям.

А категоричні відмови МВС у наданні держохорони після кожного замаху на мене виглядає взагалі як співпраця поліції із тим, хто є замовником злочинів проти мене. Схоже, що в МВС навіть не намагаються вийти на його слід

З огляду на резонанс вашої справи, до поліції багато, дуже багато запитань. Вочевидь ви маєте й свої. Прошу озвучити їх, а я – в свою чергу – поставлю їх пану Головіну, начальнику місцевої поліції. Щодо охорони – само собою, може щось ще?

Так, в принципі, наче питань більше немає. Єдине, в мене є побажання, щоб ці справи були розслідувані. Тому що якщо замовник не буде знайдений, то однозначно буде повторення. От в цьому я впевнений.

PS. Докладне інтерв’ю очільника одеської поліції Дмитра Головіна щодо справи Стерненка, очікуйте на LB.ua найближчим часом

Соня Кошкина Соня Кошкина , Шеф-редактор LB.ua
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter