Олександр Децик: Чи буде зірвана посівна в Україні?
Андрій Ярмак: Посівну вже зірвано – на півдні терміни багатьох робіт збігають. Фермери пробують щось робити, але вони відрізані від постачань паливно-мастильних матеріалів, добрив, насіння, засобів захисту рослин (ЗЗР). У багатьох поля знищені військовою технікою рашистів. Знищені сховища, сільгосптехніка тощо. У них також активно відбирають окупанти техніку і кошти. У регіонах не під окупацією найбільше бракує буквально всього, але головним чином людей для роботи в полях. Адже багато кого забрали до лав ЗСУ. Також є проблеми з доступом до фінансів, добрив, ЗЗР. І все це надзвичайно важко вирішувати. Знищено інфраструктуру. Тому годі думати, що у 2022 році Україна буде експортувати в значних обсягах щось з агропродукції.
О.Д.: Які наслідки цього для України та світу?
А.Я.: Крім того, що Україна не буде експортувати, вона ще й може імпортувати продукти харчування і вже зараз потребує значних обсягів імпорту. Відповідно, це повністю зруйнувало всю систему логістики в Європі, яку зараз потрібно розвертати у зворотний бік, адже Україна була експортером. І експорт йшов через порти.
РФ теж є важливим експортером зернових, але там теж врожай знизиться, бо є великі проблеми з фінансуванням польових робіт і зараз дуже мало зерна відвантажується з цієї країни, оскільки з агресором ніхто не хоче працювати: ні логістичні і транспортні компанії, ні трейдери, ні переробники.
Україна і РФ - великі постачальники соняшникової олії у світі - понад 65% загалу, а зараз експорт майже не відбувається. Соняшникова олія є надзвичайно важливою для харчової промисловості світу і теж важливе джерело калорій. Отже, про неї можна майже забути зараз.
Україна – надзвичайно важливий постачальник кормів для тварин, особливо в Азію та на Близький Схід. Це не тільки кукурудза, але й соя, шроти олійних культур. Без протеїнових кормів відбудеться різке зниження продуктивності тварин, а це призведе до зменшення пропозиції і молока, і м’яса. Крім того, з України немає зараз експорту курятини - найдоступнішого виду м’яса, а Україна – великий експортер!
Високі ціни на газ, який складає понад 80% у собівартості найважливішого виду добрив - азотних, означають, що їхнє використання різко впаде всюди. Відповідно, різко знизиться врожайність сільгоспкультур по всьому світу (а це і корми для тварин, і власне продукти для людей). Відповідно, різко впаде пропозиція продуктів харчування. Адже кількість землі для вирощування збільшити неможливо. Ба більше, площі щорічно скорочуються.
Високі ціни на нафту та бензин штовхають переробників кукурудзи в США та інших країнах більшу частини кукурудзи пускати на виробництво біоетанолу. Відповідно, це ще дужче зменшує пропозицію кукурудзи для харчових і кормових потреб, ще більше погіршує глобальну ситуацію з продбезпекою.
Той самий фактор змушує переробників цукрової тростини в Бразилії пускати більше її не на виробництво цукру, а на виробництво біоетанолу, що скорочує пропозицію цукру на глобальному ринку.
А ще він спонукає збільшувати використання ріпаку для виробництва біодизелю. А це зменшення пропозиції олії.
Тобто харчів буде значно менше всюди – і це призведе до різкого зростання цін у світі на всі продукти харчування, що залишить, за моїми дуже приблизними оцінками, понад 700 млн людей додатково поза межами доступу до мінімальної щоденної кількості калорій.
О.Д.: Чи усвідомлюють ці наслідки від затягування війни, яку розв’язала РФ, політики в Євросоюзі та США?
А.Я.: Політики, які зараз перебувають там при владі, не знають і не розуміють, що таке голод. Вони виросли в часи, коли питання голоду жодного разу не поставало гостро. Вони лише теоретично знають фразу «продовольча безпека», але користуються нею лише для того, щоб виправдати якісь неринкові механізми регулювання власного неефективного агросектору або ж щоб заявити про «стурбованість» чи навіть про «глибоку стурбованість» голодом у віддалених країнах Африки чи Азії, але роблять це завжди не на порожній шлунок.
О.Д.: Як можна мінімізувати можливі втрати від зриву посівної в частині областей?
А.Я.: Ситуація швидко змінюється, уряд уже заявив про низку заходів на підтримку аграріїв. Наскільки вони ефективні – побачимо вже найближчим часом. Поки що є лише один найбільш дієвий механізм врятувати посівну - це ЗСУ.
