ГоловнаКультура

2021 рік у літературі: Леся Українка, повернення фестивалів, +1 «Ангелус»

2021 рік у літературі та книговиданні стартував з відзначення 150-річчя Лесі Українки на національному рівні, а завершився Національним тижнем читання. Поміж тим українці отримали 14-томне повне зібрання творів Лесі Українки (правду кажучи, все ще неповне, але повніше за радянський 12-томник), скромне відзначення ювілею Василя Стефаника і непомічений ювілей Валер’яна Підмогильного. І також дуже багато рейтингів 30 книжок до 30-ліття незалежності, різного штибу, на різних рівнях.

Премії: З «Ангелусом», але без «Золотого Хріна»

Рік розпочався з оголошення лауреатів Національної премії імені Т. Г. Шевченка. У номінації «Художня література» Комітет премії відзначив роман Оксани Луцишиної «Іван та Феба», де одним із сюжетних вузлів є події Революції на граніті 1990 року.

Фото: zbruc.eu

У жовтні вручення міжнародної польської відзнаки «Міжнародна літературна премія Центральної Європи «Ангелус» долетіло й до України: найкращою книжкою регіону, виданою польською мовою, став роман Катерини Бабкіної «Мій дід танцював краще за всіх» у перекладі Богдана Задури. Родинна сага новелістичної моделі охоплює українське ХХ століття – від колективізації і харківського театру Курбаса до перипетій покоління, що пішло до школи на початку 1990-х. Серед українських авторів лауреатами «Ангелуса» раніше ставали Юрій Андрухович, Оксана Забужко та Сергій Жадан.

Фото: facebook/Kateryna Babkina

Тему 1990-2000-х продовжило маркувати журі Книжки року ВВС. Найкращим прозовим твором для дорослих назвали роман Артема Чеха «Хто ти такий?», а серед дитячих книжок переміг «Союз радянських речей» Петра Яценка. У номінації «Есеїстика», від початку призначеній для ушанування корифеїв, переможцем став львівський інтелектуал, професор, перекладач античної літератури Андрій Содомора з книжкою «Про що писати…».

Фото: facebook/Книгарня 'Є' Рівне

Того самого дня, 17 грудня, як і щороку в день народження Юрія Шевельова, назвали найкращу українську книжку есеїстики'2021: «Ласощі для Медора» Андрія Бондаря. А за кілька днів до того українсько-польську премію ім. Джозефа Конрада вручили письменниці Вікторії Амеліній «за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми, універсалізм послання».

Фото: з фейсбук-сторінки Юрія Іздрика

Рейтинг народної відзнаки «Золотий Ліфон» очолив 59-річний Юрій Іздрик. Голосування користувачів соціальних мереж на сторінці премії у фейсбуці принесло найбільше позитивних відгуків саме йому, письменникові, який знявся у відвертій фотосесії для власної книжки “Naked One” (2020). А премію «Золотий Хрін - 2021» за найгірший опис сексу в укрсучліті не вручили: кажуть, не вистачило матеріалу. «Золоту Бульку», антипремію сайту “ЛітАкцент”, яку присуджували за багато галасу з нічого, теж не вручали.

Фестивалі та ярмарки: Київ, Дніпро, …Львів?

Продажі в інтернеті зростають, книгарні то віддихуються, то знову оголошують про занепад цілого сектору індустрії. А великі видавці дедалі впевненіше кажуть: книжкові ярмарки відіграють роль насамперед для нішевих і невеликих видавництв, котрі губляться в асортименті книжкових супермаркетів. 2021-й виглядає успіхом на фоні цифрового 2020-го. Але фактично це виклик для інфраструктури галузі, відповісти на який потрібно вже у 2022-му.

 Відкриття ювілейного сезону Книжкового Арсеналу, 23 червня 2021
Фото: Мистецький Арсенал
Відкриття ювілейного сезону Книжкового Арсеналу, 23 червня 2021

З другої спроби у червні відбувся Х Книжковий Арсенал у Києві – і відкрив цілий офлайн-сезон 2021 року. Однак що чекає на масштабні книжкові та літературні події в майбутньому? Регіональні фестивалі, як-от хмельницький "Транслаторіум", Черкаський книжковий фестиваль та ін. – продовжують існувати завдяки грантам і дотаціям. Щоразу їхнє проведення під питанням, і як свідчить сумний приклад книжкових ініціатив у Запоріжжі, Слов’янську, Маріуполі, ситуація крихкіша, ніж виглядає. Стабільно відбувається Meridian Czernowitz, багаторічний проєкт зі спрацьованою командою та стабільними цінностями. Перспективним вважають Book Space у Дніпрі, який за підсумками року можна сміливо назвати однією з трьох найпомітніших подій країни, поряд із Книжковим Арсеналом і львівським BookForum – однак цей проєкт, на відміну від інших двох ярмарків, не орієнтований на прибуток від внеску видавців.

Фото: facebook/Форум Видавців

Цікавим форматом стають освітні та мистецькі програми довкола певних подій, як-от Дні есеїстики, мініфестиваль у рамках щорічного присудження Премії Шевельова. Цьогоріч програма відбулася в гібридному форматі і змогла поєднати учасників і глядачів з різних країн, як-от Іллю Камінського зі США та Сергія Жадана з України. Або ж невеличка кампанія Польського інституту та сайту "Читомо", яка промотувала серед ширшого загалу премію Конрада та постать самого видатного класика Джозефа Конрада, вихідця з України.

Проєкти: мультидисциплінарність, колаборації та синтез мистецтв

Синтетичні формати приваблюють митців дедалі більше. Література – доволі індивідуалістський жанр мистецтва. Якщо відкинути фестивалі, поетичні вечори та маркетингові акції, то для створення книжки і її прочитання не потрібно таких додаткових інструментів, як, наприклад, для кінозйомок. Але за ці рамки цілком можна вийти! 

Йдеться не лише про подкасти й аудіокнижки, які набувають популярності в Україні та світі. Не про екранізації (готується повнометражний фільм за романом Артема Чеха «Хто ти такий?») та інсценізації (як-от опера «Вишиваний. Король України», прем’єра якої нарешті відбулася в Харкові). До речі, ви помітили, що поетичні читання потроху витісняють перформанси чи принаймні на фоні декламацій дедалі частіше з’являється акомпанемент або віджеїнг?

Прем’єра авангардної опери «Вишиваний. Король України» у Харкові.
Фото: Укрінформ
Прем’єра авангардної опери «Вишиваний. Король України» у Харкові.

Співочі, тобто музичні колаборації Сергія Жадана годі перелічити. Він не лише автор лібрето опери про Василя Вишиваного, не лише рок-зірка укрсучліту, але й, здається, цілком неметафорично прагне стати зіркою сцени та екранів. Куратор спеціальної письменницької програми цьогорічного фестивалю, який щовечора разом з друзями-митцями мав концерт на вуличній сцені; учасник колаборацій зі Святославом Вакарчуком, з гуртом "Даха Браха", Сестрами Тельнюк, ТНМК… Перекладач Бертольда Брехта і Владіміра Камінера. А також співавтор альбому «Фокстроти», де разом з Юрієм Гуржи дав нове дихання поезії українського авангарду ХХ століття.

Фото: Надія Миколаєнко

Ще один яскравий мультидисциплінарний проєкт, на який варто звернути увагу, однак літературна тусівка оминула його навіть критикою: «Ревізіоністський синдром» Нікіти Кадана та Юрія Андруховича. Містифікація починається з того, як кореспондент харківського радіо Валер’ян Поліщук передає репортаж з Івано-Франківська про місцевого художника… Фонограма тут доступна, роботи художника N – теж.

Радіо Культура продовжує розвивати жанр радіопубліцистики. Так, серед цьогорічного доробку – 30 серій про Лесю Українку (до ювілею) авторства Мирослава Лаюка. Відбулася радіопрем’єра нового роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч», яка продовжила інноваційні теле- та онлайн-прем’єри 2020 року.

Фото: vezha.org

2022: Нові виклики

Експерти переважно остерігаються оголошувати прогнози на 2022 рік. Безпечніше аналізувати поточний стан світових справ. Однак виглядає, що 2021-й – це прелюдія до справжніх постковідних викликів. Так, фестивалі, концерти та вечірки повернуться: люди люблять веселощі. Однак зміниться економіка таких подій. Українські видавці переважно навчилися забезпечувати прямі продажі самі собі: книгарні та ярмарки важливі для них, але не настільки критично, як раніше. До того ж бібліотечні закупівлі, які проводили кілька років поспіль, також стали ефективним вливанням у галузь. 

Фото: надано Видавництвом Старого Лева

Премії та рейтинги мають дедалі менше впливу на наклади та продажі. Але забезпечують необхідний статус серед експертного середовища. Літературна критика мігрує в бік літературних оглядів: навігаторів на книжковому ринку. Однак зростає роль блогерів, які «самі собі медіа» – і згадки в їхніх розповідях стають дедалі ефективнішою рекламою. 

Падають наклади окремих видань, але зростає кількість назв. Масова диджиталізація сприяє й скороченню періоду, протягом якого говорять про скандальні книжкові новинки. Тим цінніші потенційні лонгселери, книжки, які містять більше від одного приводу до обговорення. Митці теж це добре розуміють, а отже, шукають нові й нові можливості для медійних проявів. Зупинятися небезпечно. 

Оксана ЩурОксана Щур, літературна критикиня
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram