Ухвалення резолюції Національними зборами Франції — символічний крок, адже йдеться про визнання Голодомору геноцидом народними обранцями, які напряму представляють французький народ.
Антифранцузькі настрої в Африці поширюються вже не перший рік. Не останню роль у цьому грають Кремль і угруповання «Вагнер». Тим часом Китай теж посилює свій вплив на континенті.
LB.ua вирішив проаналізувати, хто у Франції є прихильником політики протидії Росії, хто сподівається, що з часом можна буде поновити діалог з Москвою, а хто приховано чи відкрито підтримує
агресора.
«Ми будемо поруч з вами, ми будемо допомагати вам до перемоги, ми будемо разом, щоб побудувати справедливий і міцний мир. Розраховуйте на Францію та Європу», – Емманюель Макрон.
Франція завмерла в сірій зоні між усвідомленням ризиків, що зростають, втратою ілюзій про реальні наміри Росії та повільною реалізацією своїх військових амбіцій.
Дружба “Національного зібрання” з Путіним офіційно поставлена на паузу, та чи надовго? Наступні президентські вибори у країні пройдуть у 2027 році, але готуватися до них політичні сили починають
уже зараз. Готуватися… і шукати гроші.
Французи порахували, що будуть не готові давати відсіч агресору у разі, якщо війна перекинеться до їхніх кордонів. Що вирішили робити в Парижи - читайте.
Історія з Боке засвідчила, що мало що змінилося за останні вісім років – російська пропаганда так само створює фейки, а європейці все так само вірять брехні з РФ.
Макрон може втратити абсолютну більшість у парламенті, що, вірогідно, ускладнить процес ухвалення тих чи інших рішень. Натомість сили, що підтримують чи схвально відгукуються про Росію, посилили
позиції.
Щоб переконати Україну у своїй незаперечній підтримці після (майже гарантованої) перемоги у другому турі, Макрону варто зробити жест, якого від нього очікують уже давно, – поїхати зараз у
Київ.