ГлавнаяПолитика

П'ятнична п'ятірка передноворічна: що, не чекали так рано?

По честі, ми й самі не чекали. Але оскільки країна почала святкувати одне з найулюбленіших свят за тиждень, а подекуди й за два тижні до його початку, рубриці “П'ятнична п'ятірка” нічого не залишається, окрім як доєднатися до завчасного тренду.

Юрко КосминаЮрко Космина, політичний оглядач LB.ua

Святий Коломой та банк під подушкою

Фото: Макс Требухов

Першим розпочав нескінченне свято, звісно ж, “Приватбанк”, який націоналізували саме в ту ніч, коли святий Миколайчик мав розносити цукерки дітям слухняним та різки дітям неслухняним. Єдине, чого досі не можуть зрозуміти сотні вітчизняних фінансових аналітиків, — що все-таки поклав “святий Коломойчик” під подушку українцям: різки чи цукерку. Однозначно назвати “Приватбанк” цукеркою, як би за ним не побивався топ-менеджмент “Привату”, не дозволяє натура чарівного Коломойчика — всім відомо, що якби в нього в руках була цукерка, хрін би вона опинилася під чужою подушкою. Але й різками націоналізацію банку коштом бюджету теж не назвеш: якби такому системному банку дозволили збанкрутувати, відшмагало би платників податків значно болючіше.

Тож питання лише в відсотковому співвідношенні різок та цукерок у такому подарунку — але то інформація інсайдерська й розголошенню не підлягає. Відтак поки що лишається хіба що подякувати патріотичним учасникам цієї зимової вистави за те, що націоналізувати Приватбанк вирішили на українське свято Миколая, а не на звичайний радянський Новий рік. Бо хоч паніка 1 січня була би значно меншою, ніж 19 грудня — людям би навіть до банкомату добігти важко було — але хто його знає, чи п'яний дід Мороз із коштовним подарунком не заснув би десь у під'їзді, як це часто трапляється в перші години приходу нового року та нового щастя.

Річний, нічний, новорічний

Фото: Макс Требухов

А от Верховна Рада вирішила не перейматися автентичними українськими ритуалами та гульнути так, як Миколаю й не снилося — зате досі щороку сниться Жені Лукашину та іншим персонажам націєтворчих фільмів Московії.

Вас досі дивує під час прийняття бюджету, що чотири з гаком сотні людей цілу ніч шумлять, завзято ділять подарунки, вітають одне одного й роз'їжджаються, потомлені, щасливі й сповнені казкових сподівань на наступний рік, аж о 5-й ранку? Справді дивує?! Ви що, самі ніколи в компанії Новий рік не святкували?!

Просто народний депутат як ніхто інший знає, що справжній Новий рік — це якраз ніч прийняття бюджету. Адже від того, як її проведеш, реально залежить фінансування всього твого наступного року! То що ж тут дивного, що депутати готові гульвісити всю ніч без перерв на олів'є та хороводи?

З огляду на це навіть язик не повертається дорікати народним обранцям, що одразу після нічних посиденьок вони ще й узяли собі канікули ледве не на місяць. Усім же відомо, що після святкування Нового року повноцінна робота все одно раніше середини січня не починається!

Фіскали, час та гроші

Фото: obozrevatel.com

Після святкувань у Верховній Раді вся країна остаточно зрозуміла, що відтягувати новорічний корпоратив до наступного тижня — це очевидний злочин перед людством. І вже 21 грудня Державна фіскальна служба, навіть не ховаючи свої істинні наміри під формальними назвами на кшталт “націоналізації” чи “прийняття бюджету”, провела урочисте святкування Нового року. Як повідомив журналіст-розслідувач Дмитро Гнап, в окремому павільйоні столичного “ВДНГ” було зібрано вечірку на 1000 персон — із виступами поп-зірок та наїдками від відомої київської мережі недешевих ресторанів.

Хоч у пана Гнапа в голові не вкладається, як під час війни та економічної кризи податківці можуть влаштовувати гулянки на тисячу гостей, але не будемо надто суворими до фіскалів: бо кому-кому, а саме їм якраз і можна. Адже широко відомо, що українські податківці завжди вміли випереджати час — збирати податки коли на квартал, а коли — й на рік наперед. Тому нема нічого дивного, що й корпоратив у них уже 21 грудня, й гуляють під час війни. Врешті, колись же війна закінчиться й настане повноправний час для гулянок на тисячу персон, чи не так? То чому б тоді, як і з податками, не відгуляти таке паті завчасно — просто зараз?

Врешті, якщо податківці після такого паті, як і нардепи, хоча б до середини січня забудуть про процес доїння бізнесу, країні від того тільки легше буде.

“Як умру, то похмеляйте...”

Фото: EPA/UPG

Хоча набридлу московську історію про гадость, залівную рибу та уліцу Строітєлєй уже й рік як прибрали з наших екранів, але без історії про те, що “Надя приїхала”, все одно Новий рік не обходиться. Не встигла Надя Савченко приїхати з зустрічі з ватажками донбаських терористів та вилетіти з фракції “Батьківщини”, як заявила, що Адміністрація Порошенка отримала наказ її, Надю Савченко, “арештувати, а якщо не вийде, то повісити на мене все, що вони хочуть”. А якщо й це не вийде — то просто “знищити фізично”. “Я до цього готова, й знаю числа й дні, коли це буде відбуватися”, — попередила Савченко.

В повітрі одразу розлився густий запах хвої — адже “вішати все, що хочеш”, напередодні Нового року заведено саме на ялиночку. А щодо чисел та днів, у які це все має відбуватися, то ми їх теж усі знаємо незгірш за Надію: адже переважна більшість українських громадян 1 січня так само почуватимуться “знищеними фізично”!

Більше того, дехто з громадян, так само як і Надія, звинувачуватиме у власному фізичному стані Порошенка! Бо ж очевидно, що то просто торт на закусь був несвіжий, а не останній стакан — зайвий!

З Новим глодом!

Фото: facebook

Щоправда, жарти про традиційну святкову інтоксикацію на тлі останніх новин із Московії починають відгонити жорстокою чорнухою (“он сусіди вже на поминках п'ють, а ми ще навіть старий рік провести не встигли!”), а то й можуть викликати ображену ноту російського МЗС.

Обурення російських дипломатів на твіти про “настоянку глоду” від українського посла в Фінляндії зрозуміти можна: справді, йдеться про 7 десятків смертей, причому смертей людей цивільних, які не лізли зі зброєю через чужі кордони, а просто вирішили напитися рідини для ванн. Утім, поспівчувати людській трагедії, як би того не вимагали принципи гуманізму, теж не виходить — як і не виходить стримати сміх при оголошенні чергових лауреатів “премії Дарвіна”. Бо, умовно кажучи, якщо людина траванулася, випивши антифризу замість горілки — то це ще можна списати на випадковість, але коли хряпнула сірчаної кислоти замість антифризу — то тут уже результат, може, й не зовсім очікуваний, але цілком закономірний. Бо якщо хімічну рідину, не придатну до внутрішнього вживання, громадяни Росії все одно вживають усередину, то це ж іще не привід встановлювати ГОСТи на вміст шкідливих речовин чи смакові властивості мазуту, ацетону та метилового спирту.

Тож єдине, що можна порадити росіянам, — це писати на рідині для ванн чи косметичному лосьйоні не просто “Не для внутреннего применения”, а “Это, бл..дь, ДЕЙСТВИТЕЛЬНО пить нельзя!», а із терміну “метиловий спирт” на офіційному рівні прибрати нарешті це спокусливе друге слово! Звіть його просто “метанолом”, якщо інакше не виходить!

А поки цього не зроблено, залишається хіба що побажати нашим сусідам, щоби в новорічну ніч у їхньому спиртовому розчині настоянки глоду завжди було 70% винятково етилового спирту! Може, якщо ця мрія мільйонів простих вань здійсниться, ці вані нарешті перестануть лізти зі зброєю через чужі кордони?..

P.S. Якщо вас обурило, що в новорічній статті українського видання є лише одне новорічне побажання, та й те адресоване росіянам, не переймайтеся: бо ж якщо росіяни таки справді перестануть лізти через наш кордон, з усім іншим ми впораємось і самі — без будь-яких ритуальних побажань та приводів.

Юрко КосминаЮрко Космина, політичний оглядач LB.ua