Все публикацииПолитика

Як зупинити агонію виборчої системи

Поступ ХХI століття, розвиток інформаційних технологій не відміняє того прикрого факту, що щоразу свято народного волевиявлення наштовхується в Україні на рифи керованого організаційного хаосу, натхненного корупційними звитягами бажаючих контролювати парламентську більшість.

Жанна Усенко-Чорна, заступник голови ЦВК

Фото: EPA/UPG

Утім ці рифи неминучі, допоки Україна користуватиметься атавістичною, успадкованою з радянських часів, концепцією встановлення результатів виборів.

Скільки б не було зламано списів у контпродуктивній дискусії щодо зміни виборчої системи, однак нав'язана диктаторськими апетитами Януковича на рівні булімії мажоритарна складова зведе нанівець будь-які зусилля.

Із цих же причин ця система є такою живучою – після Революції Гідності пережила навіть Коаліційну угоду… бо для бажаючих накинути ярмо на парламент вона занадто зручна. І проблема зовсім не у кількості чи якості таких зусиль чи чиєїсь недостатньої натхненності.

Проблема у діагнозі нинішньої виборчої системи і її інститутів – вони агонізують, і цю агонію необхідно припинити. Хірургічно. Швидко. Кваліфіковано.

Намагатимусь коротко, але, сподіваюсь, по суті.

У територіально-організаційній складовій виборчого процесу слід знищити зайву ланку, як шкідника, – окружні виборчкоми, які виродилися в генератор загроз для результатів виборів. Їх функції частково вже виконала ЦВК, запровадивши Держреєстр виборців та постійні виборчі дільниці. Інші – без всякої шкоди для демократичності виконають органи ведення Реєстру (передача на дільниці бюлетенів, скриньок, навіть формування складу дільничних виборчкомів…). До речі, вони вже зараз ефективно реалізують відповідні функції у ході виборів. До того ж, економія від такого кроку перевищить 4 млн. гривень бюджетних коштів, не кажучи вже про необхідність ліквідації сумнозвісної торгівлі членами ОВК та іншим людським матеріалом супровідного характеру.

Тож є очевидною утилітарна простота дворівневої організаційної структури виборів: центральний і дільничний. І це вирішить одну з найнагальніших проблем – оперативне отримання й оприлюднення протоколів про підрахунок голосів на дільницях, які невідкладно викладатимуться на сайті ЦВК.

Станом на сьогодні в Україні на підконтрольній території на постійній основі створено 30115 дільниць. Засобами телекомунікаційного зв'язку, запровадивши автоматизацію виборчих процедур на рівні дільниць, гарантовано можна забезпечити революційну оптимізацію процесу встановлення результатів виборів.

Фото: EPA/UPG

По-перше, часовий параметр скорочується з декількох виснажливих діб до порядку 10 годин; по-друге, нівелюється загроза фальсифікації результатів на окружному рівні (від банального псування бюлетенів під час повторного підрахунку голосів за надуманих підстав до нахабного переписування протоколів із тупим перекиданням голосів потрібному кандидату); по-третє, процес встановлення результатів переводиться виключно в прозору площину, де за встановленням підсумків голосування забезпечується публічне спостереження в мережі інтернет.

Новація полягає в запровадженні на дільницях програмно-технічних комплексів для автоматизації функціонування дільничних виборчкомів, які розгортаються на базі модернізації Єдиної інформаційно-аналітичної системи "Вибори", яка використовується ЦВК з 1998 року.

Справді, такі програмно-технічні комплекси дещо коштують (ноутбук, модем мобільного чи стаціонарного зв'язку, розробка програмного забезпечення, побудова комплексної системи захисту інформації, кардридер, принтер). Але, по-перше, демократія вартує набагато більше, ніж збитки від політичної корупції внаслідок фальсифікацій; по- друге, від недолугої системи відеоспостереження, нав'язаної під час парламентських виборів 2012 року режимом Януковича, залишилось 26100 ноутбуків, переданих ЦВК до сфери управління обласних та Київської міської держадміністрацій (ще 3462 залишились у зоні проведення антитерористичної операції та АРК, а також 269 у ЦВК); по-третє сотні мільйонів гривень буде заощаджено на оплаті праці членів дільничних виборчкомів.

Головне – держава зробить ефективний крок у реформі виборчого процесу, який якісно оптимізує і здешевить вибори, а суспільство отримає більш релевантний продукт, заснований на ґрунтовнішій довірі до встановлених результатів.

Протокол про підрахунок голосів на дільниці формується засобами програмного забезпечення. При цьому здійснюється перевірка протоколу на арифметичну коректність його заповнення. Електронний файл протоколу скріплюється електронними цифровими підписами членів дільничних виборчкомів (що можуть зробити також і офіційні спостерігачі, довірені особи, кандидати тощо).

Як відомо, отримання ЕЦП в Україні є безкоштовним, крім того паспорт громадянина України нового зразка видаватиметься вже із ключем ЕЦП.

Підписані ЕЦП протоколи про підрахунок голосів передаються до ЄІАС "Вибори" доступними каналами зв'язку – мобільним або провідним і перевіряються в ЦВК на достовірність накладених ЕЦП, після чого невідкладно оприлюднюються на сайті ЦВК.

Для скептиків зауважу, що за законодавством України електронні файли протоколів можуть отримати статус електронного документа і матимуть однакову юридичну силу, як і паперові.

Підсумовуючи зазначу, що фахівці ЦВК володіють значним досвідом автоматизації виборчих процедур і здатні на високому професійному рівні реалізувати наведену модель.

Тож такий проект може бути достатньо швидко виконаний, звичайно, за умови наявності політичної волі, яка формується десть в нетрях Печерських пагорбів…

І це найскладніше в цьому проекті.

P.S. (у перекладі Маршака):

Не было гвоздя – подкова пропала.

Не было подковы – лошадь захромала.

Лошадь захромала – командир убит.

Конница разбита – армия бежит.

Враг вступает в город, пленных не щадя.

Оттого что в кузнице не было гвоздя.

Жанна Усенко-Чорна, заступник голови ЦВК