Все публикацииПолитика

Нові обличчя в уряді Гройсмана

У Кабінеті міністрів Володимира Гройсмана 13 нових міністрів. Шестеро з них – народні депутати, троє – соратники нинішнього очільника уряду.

Чим пов’язаний новий міністр з питань тимчасово окупованої території і вимушених переселенців Вадим Черниш з Олександром Третьяковим, в компанії якого олігарха працювала віце-прем'єр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе та чому соратник Гройсмана, міністр соціальної політики Андрій Рева не ходив на Євромайдан, – читайте в матеріалі LB.ua.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист

Фото: Макс Требухов

Нардепи

Першим віце-прем’єром і міністром економіки став Степан Кубів, нардеп БПП, представник президента у Верховній Раді.

Саме довкола посади першого віце-прем’єра так довго тривали перемовини. Головним претендентом був перший заступник голови Адміністрації президента Віталій Ковальчук, втім, з «портфелем» міністра регіонального розвитку. Однак проти його кандидатури категорично виступав Гройсман. У підсумку, посаду першого заступника прем’єра закріпили за Кубівим.

Свою кар’єру Кубів розпочав у Львівському обкомі комсомолу, на початку 1990-х перейшов на роботу у банківську сферу – на той час це типовий сценарій для комсомольських функціонерів.

У 2006 році Степан Кубів став депутатом Львівської облради від партії «Наша Україна», а у 2010 році – від «Фронту змін».

Степан Кубів
Фото: Макс Требухов
Степан Кубів

2012 року пройшов у Верховну Раду, представляючи вже «Батьківщину». Під час Революції гідності Кубів був комендантом Будинку профспілок. З лютого по червень 2014 року очолював Національний банк України і пішов у відставку після обрання президентом Петра Порошенка, звільнивши пост для його ставлениці Валерії Гонтарєвої. Поступливість оцінили, і Кубів пройшов до парламенту за списком БПП і став представником президента у Верховній Раді.

«В першу чергу, один із пріоритетів (в роботі на посаді міністра – ред.) полягає в ефективному налагодженні контакту з парламентом, профільними комітетами і кожним народним депутатом. По-друге, Україна повинна увійти хоча б до Топ-20 рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. Третє важливе питання - це боротьба з корупцією, це продовження роботи ProZorro і розширення питання публічності при прийнятті тих чи інших рішень. Є великий пласт проблем, з якими необхідно розібратися. Це державні підприємства, їх близько півтори тисячі. Є підприємства, які для держави є дуже важливими, оскільки вони забезпечують безпеку нашої країни. Їх близько сотні. Є підприємства, які необхідно через Фонд держмайна виставити на приватизацію. На превеликий жаль, є велика кількість збанкрутілих підприємств. Тобто треба провести елементарний аудит, виставити пріоритети – вибрати не більше трьох-п'яти цілей – і відповідно рухатися», – визначив свої основні пріоритети Кубів в інтерв’ю «РБК-Україна» після призначення.

Іванна Климпуш-Цинцадзе – новий віце-прем'єр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. Донька Ореста Климпуша, нардепа ІІ і IV скликання парламенту, міністра транспорту (березень 1992 – липень1994 року), радника прем'єр-міністра Євгена Марчука (1995) і посла України в Угорщині і Словенії. Онука головного коменданта Карпатської Січі Дмитра Климпуша.

Фото: Макс Требухов

Її чоловік – грузинський дипломат та полковник грузинської армії Арчіл Цинцадзе.

Новий віце-прем'єр закінчила педагогічний університет імені Драгоманова та Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціальність – міжнародні відносини. Також навчалася в Державному університет штату Монтана (США) у 1993-1994 роках.

З 2002 по 2007 рік працювала кореспондентом української служби ВВС у США і на Кавказі. А після цього – на керівних посадах у фонді «Вікрий Україну», заснованому Арсенієм Яценюком і польським бізнесменом Збіґневом Джималою.

А з 2011 року Климпуш-Цинцадзе працювала в структурі «Ялтинська європейська стратегія» Віктора Пінчука. Більш того, навіть у період депутатства вона залишилася головою правління фонду Пінчука.

«Я з величезною повагою ставлюся до цієї людини і вдячна за можливість, яку він дав мені, призначивши директором YES (Ялтинська економічний саміт - ред.). У 2011 - 2014 роках, коли ми фактично перебували в міжнародній ізоляції при президенті Януковичі, Ялтинський саміт допомагав залучати в Україну важливих і серйозних людей», – говорила вона про Пінчука в інтерв'ю РБК-Україна.

Клімпуш-Цинцадзе пройшла у парламент по списку партії БПП, входила до депутатської групи «Єврооптимістів» та займала посаду першого заступника голови Комітету Верховної Ради у закордонних справах.

Була однією з депутатів комітету, котрі не підтримали розрив дипломатичних відносин з Російською Федерацією.

Міністерство екології і природних ресурсів очолив Остап Семерак, нардеп фракції «Народний фронт», міністр Кабінету Міністрів в першому уряді Яценюка (з 27 лютого по 2 грудня 2014 року). Семерак був членом партії «Реформи і порядок» (яку очолював тоді Віктор Пинзеник) до злиття її з ВО «Батьківщина». Працював керівником виконкому ПРП, а також завідувачем секретаріату фракції «Наша Україна» у Верховній Раді.

Фото: www.dyvys.in

Був заступником голови Київської обласної державної адміністрації Віри Ульянченко (з серпня 2006 по листопад 2007 р.).

Потрапив до Верховної Ради у VI скликання від «Блоку Юлії Тимошенко». На наступних виборах отримав непрохідне місце в списку «Батьківщини».

За часів Януковича був міністром опозиційного уряду з питань спорту, туризму і проведення Євро-2012.

Тоді заявляв, що на програму підготовки Євро-2012 виділено з бюджету майже 80 мільярдів гривень, що майже в 10 разів більше, ніж було заплановано на початку підготовки до чемпіонату. І 30-40% цієї суми були спрямовані на «відкати».

Семерак має дві вищі освіти: за спеціальністю фізик (закінчив Львівський державний університет ім. І.Франка) і політолог (Національний університет “Києво-Могилянська академія”).

Новий міністр екології був противником технократичного уряду в Україні: «Технократи – це люди-роботи, які працюють за шаблоном. А де шаблон українського прориву? Прориви здійснюють відчайдушні, які не враховують рейтинги та власне майбутнє. Запитайте Бальцеровича, який він мав рейтинг після реформ. І запитайте поляка сьогодні, чи є він національним героєм?».

Був одним із підписантів законопроекту (зареєстрованого 1 квітня цього року) про суміщення депутатського мандату з діяльністю на посаді прем’єр-міністра і членів Кабміну.

Колега Семерака по фракції Леонід Ємець вважає, що нинішній міністр – ефективний менеджер і управлінець. «Він вже був і міністром, і заступником губернатора, і опікувався міжнародними питаннями. І скажу вам, що наші міжнародні партнери дуже задоволені, що Остап Михайлович став частиною Кабінету Міністрів і буде опікуватися такими важливими питання екології. Ми йдемо в Європу, до її стандартів. Можливо це нам видається і не найважливішим, але європейці вважають по-іншому… Тим паче, що він (Семерак – ред.) – абсолютно самостійний, за ним не стоїть жодний із олігархів», - прокоментував Ємець.

Тарас Кутовий, міністр аграрної політики і продовольства в уряді Гройсмана, потрапив в парламент за списком БПП по квоті УДАРу. Перший депутатський мандат отримав в попередньому скликанні парламенту у складі фракції УДАРу.

Тарас Кутовий
Фото: kutoviy.com
Тарас Кутовий

З 2004 по 2009 рік Кутовий працював фінансовим директором в інвестиційній компанії «XXI Століття» київського забудовника, а нині заступника голови Київської ОДА та керівника київської обласної організації БПП Льва Парцхаладзе. У Кутового дружні стосунки з Парцхаладзе, він навіть був свідком на його весіллі.

Згодом зайняв посаду президента компанії «Райз», одного з найбільших агрохолдингів України, який в той час належав Віталію Цехмістренку, а згодом перейшов до рук Олега Бахматюка, одного з найбільших агробізнесменів країни.

Крім цього, Кутовий надавав консалтингові послуги для «ПриватАгро» Ігоря Коломойського. Пізніше очолив інвестиційний підрозділ російської «Альфа-груп» в Україні – А1, після чого балотувався у народні депутати.

Має три вищі освіти: навчався в Національній академії Служби безпеки України, закінчив Київський національний економічний університет і Міжнародний інститут менеджменту.

В парламенті очолював комітет з питань аграрної політики, член Центральної ради партії БПП.

Кандидатом на посаду міністра аграрної політики його називали ще після заяви про відставку Олексія Павленка наприкінці січня цього року.

Депутат БПП, який нещодавно написав заяву про вихід із фракції, Аркадій Корнацький критикує роботу Кутового на посаді голови комітету, до складу якого він також входить:

«Через аграрний комітет під головуванням Кутового проходили абсолютно всі шкідливі для села законопроекти. Проходили навіть ті, які мали б бути повернуті на доопрацювання за висновками профільних комітетів. Але та більшість, яку сформував в аграрному комітеті Кутовий, завжди пропускала ці законопроекти… Це 100% лобіювання інтересів великого аграрного бізнесу і якихось невідомих мені людей, які просто хочуть знищити українське село», - сказав депутат.

Серед таких законопроектів Корнацький називає законопроект №1599 про державну підтримку сімейних фермерських господарств, що передбачає позбавлення селян можливості продавати надлишки виробленої продукції. «Українське селянство має право вільно будь-кому продавати продукцію, вироблену у домогосподарствах. Так от законопроект №1599 забороняє це робити, поки селянин не стане бізнесменом, поки він не буде зареєстрований. Звісно 99% селян не будуть проходити сім кіл пекла бюрократії, наймати бухгалтерів для цього. У них немає на це коштів», - зазначив Корнацький, припустивши, що так же «професійно» Кутовий працюватиме і на посаді міністра.

Нардеп «Народного фронту» Лілія Гриневич замінила на посаді міністра освіти і науки Сергія Квіта.

Фото: www.facebook.com/Максим Короденко

Гриневич – відомий фахівець в освітній галузі.

З 2003 року розробляла систему зовнішнього оцінювання в Україні і була першим директором Українського центру оцінювання якості освіти (2006 р.). У жовтні 2007-го – серпні 2009-го очолювала Головне управління освіти і науки КМДА.

Двічі обиралась до парламенту: депутат VII (за списком «Батьківщини») і VIII («Народного фронту») скликань, голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти.

Гриневич є одним з авторів законопроекту про освіту, який, після доопрацювання в профільному парламентському комітеті, був повторно зареєстрований у Верховній Раді.

За першою освітою – біохімік-викладач (1989-го закінчила Львівський державний університет ім. Івана Франка), за другою – економіст-менеджер (Міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів при Львівському політехнічному інституті, 1993 рік). Стажувалася у Варшавському та Колумбійському університетах. Захистила кандидатську дисертацію на тему: «Тенденції децентралізації управління освітою в сучасній Польщі» (2005 р.).

На посаді міністра освіти Гриневич уже встигла зробити кілька заяв. Зокрема, вона наполягатиме на введенні 12-річного терміну навчання рамках реформи освіти.

«Дітям необхідна не тільки сума знань, має бути перелік компетентностей, які, до речі, узгоджені у ЄС, і цей перелік не тільки ті, які нам зрозумілі - володіння мовами, математика, природничі науки. Але це й підприємництво, фінансова грамотність, вміння працювати в команді. І от щоб цим володіти і потрібен додатковий рік навчання», – сказала вона в ефірі «Громадського телебачення». І наголосила: ЗНО скасоване не буде.

За словами нардепа Леоніда Ємця, під час затвердження кандидатури Гриневич у складі нового уряду депутати фракції аплодували їй.

На запитання, чому звільнили Сергія Квіта, попри те, що Гриневич – хороший фахівець у своїй галузі, Ємець відповів наступним чином: «Я би назвав це одним терміном – перфекціонізм, прагнення до ідеалу. У нас це прагнення є. І оскільки, на нашу думку, Ліля Михайлівна найбільш відповідає поняттю ідеального міністра освіти, і цю позицію ми відстоювали ще під час попередніх призначень, то ми це (призначення – ред.) тільки вітаємо. Немає зауважень до Квіта, але завжди треба прагнути до кращого».

«Порівнюючи роботу в комітеті під головуванням Гриневич з іншими комітетами, можу стверджувати, що робота була дуже конструктивна, засідання були підготовлені, проходили виключно в дружній атмосфері. Якщо рішення не було готове, воно відкладалося. Поспішних рішень ніхто не приймав… Щодо Квіта, то важко щось казати, ми не знаємо всіх деталей переговорів... Це (заміна його на Гриневич – ред.) могло бути скоріше політичними домовленостями між фракціями більшості. Вони вирішили «потусувати колоду». Хоча і Гриневич, і Квіта вважаю абсолютно професійними», - заявив член комітету з питань освіти і науки, депутат фракції «Самопоміч» Олексій Скрипник.

Ігор Насалик, нардеп трьох скликань парламенту (в останньому – від фракції БПП), призначений на посаду міністра енергетики і вугільної промисловості.

Ігор Насалик - ліворуч
Фото: Макс Требухов
Ігор Насалик - ліворуч

Уродженець Кіровоградської області він щоразу вигравав вибори по мажоритарному округу в місті Калуш Івано-Франківської області. І навіть два терміни був мером цього міста (2006-2014 роки).

Впродовж III і IV скликання парламенту змінив чотири фракції: «Нашої України», «Регіонів України», Української Народної партії і Блоку Юлії Тимошенко.

На останніх місцевих виборах Насалик балотувався в мери Івано-Франківська від БПП, однак, програв «свободівцю» Руслану Марцінківу.

До речі, Насалик був одним із тих нардепів фракції БПП, котрі не голосували за законопроект про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» про зменшення кворуму загальних зборів акціонерних товариств з мажоритарними корпоративними правами держави з 60% до 50%+1 акцій, який безпосередньо зачіпає інтереси Ігоря Коломойського. Після ухвалення цього законопроекту держава мала би право повертати собі можливість впливати на діяльність «Укрнафти», в який їй належить 50%+1 акцій, а «приватівцям» менше половини.

Хоча 13 січня минулого року, коли ставився на голосування цей законопроект, Насалик був присутнім в Верховній Раді, про що свідчать результати його голосування на сайті Ради.

«Наразі дуже важко говорити і оцінювати це призначення… Він (Насалик – ред.) був заступником комітету палива і енергетики. І проявив глибокі знання в цій галузі. Тож щодо його професійності ні у мене, ні в його колег немає жодного сумніву. Що стосується його програми дій, це інше питання, бо ми її по суті не бачили. Ні програми дій, ні покрокового плану реалізації цих дій… Оскільки дуже швидко відбувалося це призначення, до останнього моменту не було кандидата на цю посаду, пан Насалик взяв певний час, щоб розробити цей план, свою стратегію. Я щиро вірю, що він продовжуватиме реформи по газу і електроенергетиці і не буде вдаватися до популістичних дій», - прокоментувала LB.ua нардеп «Народного фронту», член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Наталія Кацер-Бучковська.

«Вінницькі»

Володимир Кістіон до призначення на посаду віце-прем'єра працював першим заступником керівника Апарату Верховної Ради – керуючий справами. Планується, що він займатиметься питаннями надзвичайних ситуацій, техногенних катастроф та ін.

Кістіон - в правому нижньому куті фото
Фото: Макс Требухов
Кістіон - в правому нижньому куті фото

За часів мерства Гройсмана у Вінниці був його заступником і першим заступником. А коли Володимир Борисович пішов працювати Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Кістіон зайняв посаду його заступника.

В інтерв'ю виданню міськради «Вінницька газета» (за 14 травня 2014 року) на запитання, чому Кістіон вирішив перейти на роботу в міськраду, відповів: «Тодішній міський голова Володимир Борисович Гройсман – майстер переконувати. Коли у 2008 році він поставив переді мною завдання, які я мусив виконати, мені стало цікаво, чи зможу я впоратися, використовуючи набутий досвід, знання і практику. Працювати на благо міста, яке я безмежно люблю, – це задоволення. Але, зізнаюся, на виробництві – краще».

У 2010 році Володимир Кістіон став депутатом Вінницької облради за списками «Фронту змін». У лютому 2014 року депутати фракції, в тому числі Кістіон, вийшли з неї і створили нове депутатське об'єднання на основі політпартії «Совість України», він якої балотувався на міського голову Гройсман. В якості спікера Верховної Ради він представив нову партію «Вінницька європейська стратегія».

На останніх місцевих виборах Кістіон балотувався в Вінницьку облраду від БПП, його навіть називали потенційним кандидатом на голову облради. Однак, вибори він програв.

За освітою Кістіон інженер-будівельник, закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «Водопостачання та водовідведення». Отримав ступень магістра державного управління в Одеському регіональному інституті державного управління.

Працював майстром житлового фонду Ямпільського комбінату комунальних підприємств, а в 2001 році очолив комунальне підприємство «Вінницяводоканал».

Заступник мера Вінниці часів Гройсмана Андрій Рева зайняв пост міністра соціальної політики. Впродовж тривалих політичних перемовин на Банковій його прізвище звучало в контексті майбутнього міністра охорони здоров’я, однак, команда президента, як і частина його фракції в парламенті, була категорично проти такого призначення, посилаючись на відсутність досвіду Реви в медичній галузі.

 Андрій Рева(стоїть)
Фото: Макс Требухов
Андрій Рева(стоїть)

Рева – чиновник зі стажем. З 1998 по 2000 року був заступником мера Дмитра Дворкіса, нардепа ІІІ скликання парламенту.

У 2000-2005 роках Рева працював начальником управління соціального захисту населення Замостянського районного ради Вінниці. А після цього знову посів посаду заступника Вінницького міського голови. І працював на цій посаді до призначення в уряд.

Рева – офіцер з вищою військово-спеціальною освітою. Має другу вищу освіту юриста.

«Я якраз на Євромайдан не ходив. Бо це питання політичне. От там були перші особи – Володимир Гройсман, Сергій Моргунов. Я, все ж таки, чиновник. А коли мова йде про вирішення політичних питань, то це відповідальність перших осіб. Коли мова йде про конкретні напрями роботи, то відповідаю я… Не ходжу на вінницький Майдан, тому що чітко знаю, що там буде далі – те саме, що й було. Нічого нового: одні й ті самі люди, одні й ті самі гасла, одні ті самі заклики і нульовий результат… Популізм суцільний… Я не хочу слухати цю демагогію. Як людина, яка при владі, яка знає ситуацію зсередини, бачить цю проблематику, прекрасно розумію, що якщо людина голосно говорить і обіцяє золоті гори, з цього нічого не буде», – казав він в інтерв'ю виданню «20 хвилин» за минулий рік.

Рева активно критикував уряд Арсенія Яценюка у травні 2014 року щодо пільгової політики.

«В Мінсоцполітики запевняють, що субсидії отримають 4,5 мільйона українських сімей. На засіданні в міністерстві я сказав, що звільнюся, якщо вони знайдуть більше 1 мільйона субсідіантов», – говорив він.

До речі, Рева входив в робочу групу міськради з реформування системи охорони здоров’я.

Міністром Кабінету міністрів парламент призначив Олександра Саєнка, керівника апарату спікера Верховної Ради. Його, до слова, також називають людиною Гройсмана, хоча він не входить до «вінницької» команди нового прем’єра. Саєнко – уродженець столиці. І познайомився з Гройсманом, коли той перейшов працювати віце-прем'єром.

Гройсман представляэ Саєнка
Фото: www.kmu.gov.ua
Гройсман представляэ Саєнка

Спочатку Саєнко був призначений його радником. Після виборів в жовтні 2014 року нинішній міністр став помічником тоді ще народного депутата Гройсмана. А в березні 2015 року Саєнко очолив секретаріат спікера парламенту.

До призначення керівником секретаріату Гройсмана Саєнко був консультантом з економічних питань благодійного фонду «Фонд економічних і соціальних реформ в Україні» та директором Школи вищого корпусу державної служби.

Квота БПП

Новий міністр фінансів – Олександр Данилюк, який з липня 2014 року був представником президента в Кабміні, а з вересня 2015 року – одним із заступників глави АП. Також Данилюк свого часу був радником Януковича, і з вересня 2010 року очолював Координаційний центр з упровадження економічних реформ, що перебував у підпорядкуванні глави АП Сергія Льовочкіна.

Олександр Данилюк(говорить по телефону)
Фото: Макс Требухов
Олександр Данилюк(говорить по телефону)

До цього Данилюк був радником прем'єр-міністра Юрія Єханурова (2005-2006 роки), а до кінця 2010 року обіймав посаду гендиректора інвестиційного фонду Rurik Investment.

Новопризначений міністр фінансів закінчив Київський політехнічний інститут, Київський інститут інвестиційного менеджменту, отримав ступінь MBA в Indiana Universty Kelly School of Business.

Як пишуть ЗМІ, він – один з ініціаторів та координаторів проектів зі створення Антикорупційного бюро та має відношення до пакету законопроектів, розроблених для отримання Україною безвізового режиму з ЄС.

Влітку минулого року Данилюк спільно з головою Одеської облдержадміністрації Міхеілом Саакашвілі, екс-головним редактором журналу «Форбс-Україна» Володимиром Федоріним і віце-президентом Київської школи економіки Юлією Тичківською створив «Центр вільної економіки імені Кахи Бендукідзе».

«Наша мета – розвинути Центр в лідируючий think tank в Україні, який просуватиме необхідні реформи без зайвих політичних заокруглень - Kakha's style. Особисто мені відверто набридло спостерігати як пережовується місяцями рішення, які давно були розроблені нашою командою і все ніяк не можуть бути реалізовані», – прокоментував в серпні минулого року створення нового центру Данилюк на сторінці в Facebook.

Очевидно, йшлося про так званий «Одеський пакет реформ», презентований минулого року, який містить пропозиції щодо змін до майже 30 законів для подолання корупції і бюрократії в Україні.

Новостворене міністерство з питань тимчасово окупованої території і вимушених переселенців очолив Вадим Черниш, що до цього очолював Державне агентства з питань відновлення Донбасу.

Вадим Черниш(стоїть)
Фото: Макс Требухов
Вадим Черниш(стоїть)

Черниш закінчив Харківську юридичну академію, після чого працював юристом і практикуючим адвокатом. З 2002 по 2010 року він був депутатом Кіровоградської обласної ради від партії «Народний Союз Наша Україна».

На президентських виборах 2004 року був довіреною особою Віктора Ющенка (в 104 виборчому окрузі в Олександрії Кіровоградської області, звідки Черниш родом), а вже в березні 2005 року його призначають заступником голови Кіровоградської обладміністрації Едуарда Зейналова, нардепа V і VI скликання парламенту від “Нашої України і НУНС, якого називають «людиною» нардепа БПП Олександра Третьякова. Після переходу Зейналова до Верховної Ради Черниш займає його крісло (з серпня 2006 по листопад 2007 року).

В інтерв'ю «Главреду» після цього призначення Черниш розповів, що познайомився із Зейналовим на виборах президента. Сказав, що в команду Ющенка вони прийшли паралельно. «Я в 2004-му був довіреною особою Віктора Ющенка по Олександрійському територіальному виборчому округу, а Едуард – по сотому округу тут в Кіровограді. Під час виборчої кампанії ми дуже тісно спілкувалися і взаємодіяли», – сказав він.

Ющенко звільнив Черниша після рішення Кабміну, який очолював тоді Віктор Янукович, про визнання незадовільною роботу Кіровоградської облдержадміністрації. Правда, ЗМІ припускали, що таке кадрове рішення скоріше пов'язано з послабленням впливу Третьякова на Ющенка в той період.

Згодом Черниш очолював громадську організацію «Центр з вивчення проблем безпеки та протидії відмиванню коштів». А також входив до складу громадської ради при Вищій кваліфікаційній комісії суддів.

На призначенні міністром культури Євгена Нищука наполягала команда президента.

Фото: Макс Требухов

Вперше актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка та, як його називають, «голос Майдану» очолив Міністерство культури відразу після Євромайдану.

Після формування нового уряду у грудні 2014 року його замінили на В'ячеслава Кириленка.

«Я не був у передвиборчій кампанії на Майдані і я не стояв за жодного політика. Безумовно, я не готувався в міністри і не стояв на Майдані за це. Мабуть, я став швидше би героєм нації, якби в той самий момент, коли було оголошення міністрів, сказав «я не за це стояв і залишаюся тут на Майдані», – коментував він своє перше призначення на посаду міністра Нищук.

На позачергових виборах парламенту у 2007 році балотувався по списку «Нашої України – Народної самооборони» під «непрохідним» 205-им номером.

Отримав звання Народного артиста України у березні 2015 року.

Квота «Народного фронту»

Заступник міністра інфраструктури в минулому уряді Володимир Омелян в Кабміні Гройсмана пішов на підвищення – став главою міністерства за квотою «Народного фронту». Омелян – досвідчений чиновник. З червня 2012 по березень 2014 року він працював заступником директора Департаменту забезпечення діяльності міністра в Мінфіні. До цього, з 2000 року працював на різних посадах в МЗС з перервою на два роки. З 2008 по 2010 роки Омелян був чиновником Міністерства екології.

 Володимир Омелян
Фото: Макс Требухов
Володимир Омелян

В уряді Яценюка Володимир Омелян практично рік працював керівником служби Міністра Кабінету міністрів. З 2015 року його перевели до Міністерства інфраструктури на посаду заступника міністра Андрія Пивоварського.

«У мене було кілька контактів, в тому числі з депутатами Верховної Ради, які приходили і говорили, «давайте ми зараз тут запустимо фантастичну схему, яка вже погоджена з першими особами держави», – заявив Омелян в ефірі «Громадського» після відставки Пивоварського, додавши, що на працівників міністерства чиниться сильний тиск.

Після призначення Омелян підтвердив бажання продовжувати розпочаті Пивоварським реформи в інтерв’ю «РБК-Україна”: «Моя місія полягає в тому, щоб реформи, які ми спільно розробили в 2015 році, продовжити далі. Ці реформи зараз на початковому етапі. Їх необхідно розвивати і закріплювати. Ми хочемо на "Укрзалізницю" перенести модель "Нафтогазу" - прозорого корпоративного управління. Щоб наглядова рада "Укрзалізниці" складався виключно з професійних людей, а не політичних призначенців, делегованих від державних органів влади, як це відбувається сьогодні. Я думаю, це буде найбільш ефективне управління. "Укрзалізниця" повинна бути повністю самостійною у прийнятті рішень».

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист