Все публикацииПолитика

Плівки Милобога

Учора партія “Самопоміч” оприлюднила аудіозапис, який, на думку партійців, мав зняти з Садового, Семенченка та всієї просунутої компанії будь-які підозри в навмисному зливі виборів мера Кривого Рогу на користь регіоналів. Але якщо зіставити сам аудіозапис та заяву “Самопомочі” з його приводу, то підозри не лише не зникають, але й посилюються.

Юрко КосминаЮрко Космина, політичний оглядач LB.ua

Як повідомила прес-служба “Самопомочі”, партія виключила зі своїх лав екс-кандидата в мери Кривого Рогу Юрія Милобога за спробу здати вибори конкурентові за гроші. “Вже після рішення Верховної Ради (рішення від 23 грудня 2015 р. про призначення “третього туру” перевиборів на 27 березня — LB.ua) нам стало відомо, щодо наш кандидат на посаду міського голови Юрій Милобог веде переговори з представниками «Опозиційного блоку». Мова йде про аудіозапис, на якому зафіксована розмова Милобога з чоловіком, який представляв його інтереси в переговорах зі штабом Юрія Вілкула, щодо отримання грошової винагороди в обмін на припинення подальшої боротьби”, — вказується в заяві “Самопомочі”.

Фото: dniprograd.org

Саме переговори Милобога з Вілкулом нібито й стали причиною зняття рейтингового Милобога з перегонів та заміни його на непрохідного Семенченка: “Після відвертої розмови з кандидатом та озвучення відомих нам фактів, він визнав правдивість цієї інформації, підтвердив автентичність записів та погодився, що в цій ситуації партія не має морального права висувати його на нові вибори. На з’їзді партії у Харкові він оголосив про відмову від подальшого балотування. «Самопоміч» висунула кандидатом Семена Семенченка, який на той момент був лідером боротьби криворіжців за свої права”.

Звучить усе нібито логічно — аж хочеться спитати, чому партія не наважилася викрити змову раніше та чесно пояснити виборцям причину своєї незрозумілої рокіровки ще до виборів. Утім, у заяві “Самопомочі” є відповідь і на це питання: “2 квітня ми отримали копію аудіозапису, яка вже раніше стала приводом для наших сумнівів щодо чесності Юрія Милобога, та вирішили ознайомити з нею громадськість”. На перший погляд, ніби й вагома відмазка, але якщо замислитися... ох, краще б ви, дорогенькі, в заяві про це не писали.

Бо тепер неодмінно доведеться пояснювати громадськості:

а) в кого цей аудіозапис зберігався з моменту ознайомлення з ним керівництва “Самопомочі” (саме ознайомлення, як випливає з заяви, відбулося в проміжку між рішенням ВР 23 грудня та з'їздом “Самопомочі” 13 лютого) по 2 квітня;

б) чому власник аудіозапису ці 2 місяці (чи більше) відмовлявся передавати аудіозапис “Самопомочі”, яку з ним ознайомив;

в) у який спосіб “Самопоміч” ознайомилася з аудіозаписом, якщо в її руки не потрапило жодної копії;

г) якщо аудіозапис “Самопоміч” чула лише на якійсь приватній зустрічі й весь цей час не мала доступу до файлу, звідки в партії виникла залізна впевненість у його автентичності, достатня для заміни найрейтинговішого з можливих кандидатів зальотним комбатом?

д) як Милобог міг до 13 лютого “підтвердити автентичність записів”, якщо записи в самої “Самопомочі” з'явилися лише 2 квітня? він теж був присутній на приватній зустрічі “СП” з власниками запису?

Утім, якщо останнє питання для тлумачень вільне (кандидат міг підтвердити сам факт розмов, доведених до вух керівництва, не прослуховуючи записи й не знаючи, наскільки наявне аудіо доводить його провину), то попередні, якщо уважно вивчити зміст самих записів, утворюють картинку доволі недвозначну.

Як випливає з розмов, ідея “домовлятися з ригами” виникла в Милобога ще до рішення Верховної Ради про призначення перевиборів — адже співрозмовники навіть в останньому епізоді обговорюють імовірність “третього туру”:

Милобог: Ти знаєш, честно тобі скажу – що вероятность выборов перевиборів у Верховну раду більше ніж виборів мера.

Невідомий: Та нет. Выборы мэра по-любому будут. Та регионалы … Юра, если они готовы уже тебе дать денег… Вопрос не в том сколько, но они готовы тебе дать денег. Если б они сомневались в том, что будут выборы, они бы вообще не вели с тобой никаких переговоров”.

Звідки в кандидата, який щойно мало не переміг конкурента (і чия партія саме в цей момент затято бореться у ВР та в ЗМІ за те, щоби таки дотиснути ворога), узагалі могло виникнути бажання раптом здати звитяжну боротьбу супостату за якісь півмільйона? Та ще й після неодноразових попередніх відмов від будь-яких переговорів зі штабом Вілкула (про них невідомий співрозмовник Милобога згадує регулярно)? Що ж таке сталося після другого туру, що кандидат від “Самопомочі” сам почав шукати контактів “із ригами”?

Мілобог та Вілкул
Фото: g-tv.tk
Мілобог та Вілкул

Відповідь, яку дають записи, проста й банальна: в Милобога просто немає грошей на виборчу кампанію. Власне, й до нинішнього скандалу було відомо, що штаб кандидата не надто розраховував навіть на вихід у другий тур, і несподіваний результат суворо підточив його фінансові можливості. Про треті поспіль виборчі перегони, схоже, говорити вже й не випадало — тож Юрій Валерійович міг сподіватися лише на манну небесну з партійного бюджету. Але партія вустами свого очільника Садового чітко сигналізувала кандидатові, що “бабла нема, крутись як можеш”:

М: Нє ну так, ми сиділи, разговарівали

Н: Просто я не понял, с чего ты взял, что если б ты им сразу сказал, что я не хочу по любым причинам баллотироваться…

М: Я таке не скажу никогда в жизни. Що це таке – приїхати до чоловіка і сказати, що я по любим причинам не хочу балотіруватись.

Н: Та при чем тут! Если б ты ему сказал – что у меня нету денег.

М: Так я так і сказав. Що єслі ви мене не етот, то я не піду. А вони кажуть, даже єслі в тебе нема і підеш, ми нічого тобі не дамо. Не будемо тобі собак спускать. Типу нема дєнєг.”

Як не дивно, але відсутність грошей у кандидата, за якого так відчайдушно билася “Самопоміч” проти Вілкула та всієї продажної системи з Порошенком на чолі, партію взагалі ні на мить не схвилювала. Садовому виявилося просто нахчати на те, що його партія гарантовано зіллє третій тур виборів у Кривому Розі регіоналам — хоча грошей на піар-кампанію навколо третього туру “Самопоміч” якраз не жаліла. Милобог ці сигнали зрозумів по-своєму: якщо його кинули напризволяще й шансів на перемогу все одно нуль, найпростіше просто знятися з виборів. Але якщо зніматися так чи інакше доведеться, то чом би й не урвати за це копієчку хоча б із ворога? І бажано, звісно, щоби начальство нічого не запідозрило:

Н: Просто смотри, что тебе хочу сказать. У регионалов ты деньги возьмешь и все! У тебя назад дороги нету!

М: Нє, ну понятно

Н: Ну и какая разница! Ты тоже самое мог ему сказать.

М: Нє, подожди. Так я хочу остаться в политической жизни Самопомочи. А не так, що завтра мене спишуть.

Н: А с чего ты взял, что тебя завтра списали?

М: Коли от так прийти и заявити, то це. Надо мягко съехать а не от так прийти і тупо зарядити.

Н: При чем тут тупо? Мы ж с тобой говорили, что ты пробьешь почву, прозондируешь.

М: Так я прозондировал! И вони мені розказують, що ти должен йти, є гроші чи нема”.

Фото: dpchas.com.ua

Як бачимо, попри всі спроби Милобога красиво обставити свою відмову від участі виборів керівництво “Самопомочі” ні на метр не відступило від позиції “Балотуйся без грошей”. Кандидата це бентежить, але знятися він уже вирішив твердо. Тепер би ще встигнути наостанок намахати вілкулів — не на півмільйона, так хоча б на 300 тисяч:

Н: Ну, короче, він сказав полміліона. Они сказали – это до хера. Тысяч 250. Я говорю 250 тысяч мало, по-любому полмиллиона. Ну он говорит – будем смотреть. Такие решения не я принимаю. Я поеду к Саше. И потом (нерозбірливо). Я не знаю. 250?

М: Нє, ну я думаю, що отак триста, триста п’ятдесят. Да нет я там примерно так для себе нарисовал. И они так нарисовали.

Н: Ну х… його знає. Посмотрим. Подождем пару дней. Времени у вас нету ни х..ра. Времени у вас до выходных, до понедельника. В понедельник уже будет поздно. Ярик там поедет. я думаю, что сегодня-завтра решат для себя, сколько это будет стоить.

М: Він скаже, да?

Н: Да, я им сказал, что это деньги только за то, что ты не баллотируешься. Попробовал разговаривать – бесполезно. Ну смысл? О чем говорить? Я для себя – ездил и думал – а на хрена тебя Садовой тогда к себе вызывал?

М: Ну, щоб я для себе подумав, опреділився.

Н: Ні, так ти для себе і так.

М: Ну він то не знає. Це для себе. Ну така ситуація єсть. Ну щоб я потім не починав розказувать (нерозбірливо)”.

Особливого колориту переговорам Милобога з людьми Вілкула, звісно, додає спроба “ригів” отримати за свої гроші не просто усунення конкурента, а й публічне приниження:

Н: Да я думаю завтра-послезавтра. Я им сказал – вы определяйтесь, я довожу переговоры до того, когда вы определитесь уже по сумме, потом я вас свожу и вы сами между собой берете-передаете, шо там этот. Ну уговоров больше нет – ты не должен там… Он пытался что-то там о сотрудничестве. Какое на х…р сотрудничество? О чем?

М: Сотрудничество?

Н: Ага. Какое сотрудничество? Ты даже эту херню в голову не бери, чтоб тебя потом свои порвали?

М: Да конечно. Да и на х…ра воно мені надо? Ти ж понімаєш, начну з ними сотруднічество, тут же поставлю на собі політіческій хрест.

Н: Да. Короче все тогда”.

Утім, Милобог та його соратник на такі розводки не ведуться. Їх товар чітко прописаний: зняття з виборів найрейтинговішого опозиційного кандидата — і, як наслідок, жодних більше перешкод на шляху Вілкула до чергового мерства. От лише угода чомусь зривається, аудіозапис потрапляє до керівництва “Самопомочі”, і “Самопоміч” — стежте за логікою партійної заяви — переконує Милобога, що в даній ситуації “партія не має морального права висувати його на нові вибори”, тому Милобог висуває замість себе кандидатуру Семенченка!

Фото: Униан

Ми нічого не пропустили? Ще раз: Милобог хотів зняти свою кандидатуру за гроші Вілкула, але партія викрила його та змусила... зняти свою кандидатуру! Тобто “Самопоміч”, переконавшися в нечесності свого кандидата, власноруч допомогла йому виконати його частину угоди з ворогом? Чи просто вирішила зробити ворогу безкоштовно послугу, за яку той був готовий заплатити щонайменше 250 тисяч доларів?

Можна було би, звісно, припустити, що чесність власних членів для партії “Самопоміч” важливіша і за імідж, і за результати виборів, і навіть за 250-350 тисяч. Але маса деталей у цій історії вказують геть на протилежні висновки.

По-перше, звідки в “Самопомочі” впевненість, що, знявши Милобога з виборів, партія запобігла факту політичної корупції, а не допомогла йому? Що могло завадити кандидату одразу після висунення Семенченка побігти до вілкулів та чесно вхопити обіцяні за зняття гроші? Гарантії того, що партія не виконує мимоволі чийсь підступний план, могли надати “Самопомочі” лише самі регіонали.

По-друге — повернемося до питань, поставлених на початку статті, — хто ж таки надав “Самопомочі” аудіозаписи перемовин Милобога? Якби це був хтось зі свідомих однопартійців, занепокоєних зрадництвом колеги, копію би передали керівництву одразу. Натомість її тримали до самого кінця виборів, вочевидь, побоюючись, що оприлюднення запису “Самопоміччю” може вдарити по одному з учасників переговорів — і явно не по Милобогу, який із виборів уже знявся. Відтак, без регіоналів тут знову ж таки не обійшлося.

По-третє — хто міг записувати розмови Милобога? Диктофон у кишені таємничого незнайомця, який вирішив вивести зрадника на чисту воду? Навряд — адже запис почався ще до того, як кандидат уперше висловив ідею “домовлятися з ригами”. Прослуховування явно велося стаціонарне. “Самопоміч” вирішила прослуховувати свого ж кандидата одразу після другого туру? Теж сумнівно. А хто ж тоді в місті, багато років контрольованому “ригами”, може прослуховувати головного конкурента “ригівського” мера? Вгадайте з однієї спроби.

З огляду на все вищенаведене, “Самопомочі” залишається дати відповідь лише на одне питання: якщо зрадника Милобога здали Садовому чи Семенченку самі регіонали (а інших варіантів якось і не вимальовується), то чому саме вони це зробили? Для чого штабові Вілкула зливати ворогам свою таємну угоду з ренегатом, готовим тишком здати ключі від міста?

Єдина логічна версія, яка вкладається в оприлюднені “Самопоміччю” обставини, виглядає так: партія встигла домовитися з Вілкулом про здачу Кривого Рогу напряму й саме через це категорично відмовилася фінансувати кампанію Милобога. І єдиною помилкою самого Милобога було те, що він вирішив урвати свій шматочок, не знаючи, що нагорі хлопці вже “всьо порєшалі” й без нього. Відтак, коли невдаха-хабарник сунувся “домовлятися з ригами”, ті досхочу познущалися з лоха та здали своїм “партнерам” із “Самопомочі”. Справді, навіщо платити більше, якщо кандидатові й так нічого не світить?

Це, наголосимо, лише версія подій у Кривому Розі, яка випливає з заяв “Самопомочі” та плівок “Милобоггейту”. Якщо в партії є альтернативна, яка б могла дати відповідь на всі поставлені вище запитання, цікаво буде її вислухати.

Юрко КосминаЮрко Космина, політичний оглядач LB.ua