Все публикацииПолитика

«Болванка» судової реформи: без очищення і з монополією для адвокатів

Конституційна комісія, створена Президентом Петром Порошенком, ухвалила проект змін до Основного закону з питань правосуддя. Нововведення з-поміж іншого стосуються створення Вищої ради правосуддя замість Вищої ради юстиції, котра подаватиме Президенту кандидатів на призначення їх суддями. Передбачається, що суддів призначатимуть одразу безстроково, тоді як за нинішнім законодавством перший раз суддя отримує повноваження на 5 років за рішенням президента, а другий – безстроково – після голосування в парламенті.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист

До Вищої ради правосуддя входитиме 21 особа (нині у ВРЮ – 20), де більшість – 10 членів – становитимуть судді або судді у відставці. По двоє – призначає Президент, обирає Верховна Рада, з’їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ з числа науковців у галузі права.

Фото: kievgrad.com

До утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснюватиме Вища рада юстиції. У прикінцевих положеннях проекту змін до Конституції йдеться, що обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя здійснюється, не пізніше 30 квітня 2019 року.

Крім цього, згідно із запропонованим проектом змін, парламент втратить можливість висловлювати недовіру Генпрокуророві. Втім, процедура його призначення і звільнення залишається незмінною: Верховна Рада голосує за поданням Президента.

Парламент і президент призначатимуть, але не звільнятимуть третину складу суддів Конституційного Суду. В проекті змін до Конституції зазначається, що Вища рада правосуддя займатиметься звільненням суддів загалом, вочевидь, йдеться і про суддів КС. Пропонується і зміна вимог до кандидатів на посаду судді, судді КС і члена Вищої ради правосуддя.

Черговий пакет змін до Основного закону може з'явитися в парламенті не раніше жовтня: спочатку глава держави відправить його до Венеціанської комісії (наступна сесія якої відбудеться 22-23 жовтня). Після цього Конституційна комісія знову зможе внести зміни, аж потім глава держави відправить документ на розсуд депутатів.

Верховна Рада ж повинна тричі голосувати за будь-які конституційні зміни: за направлення їх до Конституційного Суду, а після рішення останнього розглянути ці зміни в двох читаннях. Для остаточного ухвалення конституційних змін проект повинні підтримати 300 депутатів.

За даними LB.ua, цей пакет змін до Конституції планувалось скерувати у Верховну Раду для розгляду на позачерговому засіданні 31 серпня, однак, зважаючи на шквал критики і емоції політиків щодо змін до Основного закону в частині децентралізації, на Банковій вирішили не поспішати.

Імітація реформи?

Проект змін до Конституції щодо судової системи напрацювала спеціально створена робоча група під керівництвом першого заступника голови Адміністрації президента Олексія Філатова. Конституційна ж комісія вперше обговорила його під час засідання у п’ятницю, 4 вересня.

Під час засідання конституційної комісії 26 червня 2015 року
Фото: constitution.gov.ua
Під час засідання конституційної комісії 26 червня 2015 року

Члени комісії активно критикували і висловлювали свої пропозиції для удосконалення проекту. Зокрема, серед «дрібних» зауважень називали вилучення одного з основних засад судочинства, таких як «законність», зміни місця прийняття присяги суддями Конституційного суду (за новим законом вони прийматимуть присягу перед складом КС), а також відсутність у проекті змін чіткого розмежування двох різних за змістом понять – «припинення повноважень» і «звільнення» судді.

Більшої критики дісталося наступним положенням, закладеним в проекті змін до Основного закону:

– збереженню чотирьохрівневої судової системи;

– наданню права представляти будь-кого в суді виключно адвокатам;

– відсутності механізму очищення судової гілки влади.

«Ми є прихильниками трирівневої системи… Вважаємо, що чотирьох ланкова система не виправдовує себе, є громіздкою і малозрозумілою», – заявив позицію суддів Верховного суду його голова Ярослав Романюк.

Сьогодні в Україні судова система складається з: місцевих судів, апеляційних, вищих спеціалізованих судів, а також Верховного суду України. Натомість чимало експертів і суддів радять відмовитися від вищих спеціалізованих судів, оскільки досить часто його повноваження дублюються з попередніми, а також сприяють корупції.

Створення фактично монополій для адвокатів для захисту своїх прав у суді обурило президента Всеукраїнської громадської організації «Інститут виборчого права», колишнього народного депутата чотирьох скликань Юрія Ключковського. На його думку, дві статті кінцевого варіанту проекту змін до Конституції суперечать одна одній. Так, в ч.4 ст. 131-2 автори проекту передбачили, що виключно адвокат представляє в суді будь-кого, а ст.59 Конституції говорить, що кожен є вільним для вибору захисника своїх прав.

Юрій Ключковський(ліворуч) та Сергій Головатий
Фото: constitution.gov.ua
Юрій Ключковський(ліворуч) та Сергій Головатий

«Якщо ми напишемо що кожен є вільним, але лише серед адвокатів і лише за гроші, то що залишається для свободи вибору?! Є ціла купа справ, де не кожен адвокат буде компетентним. Нагадаю про виборчі спори, спори між органами місцевого самоврядування і державою… А що префект також без адвоката не звернеться до суду? Сам він не компетентний це зробити?! – емоційно виступав Ключковський. – Зрештою, сьогодні є чимало інших можливостей шукати захисника: правозахисні організації, юридичні вузи… Ми все це закриваємо і створюємо монополії, які дають доступ до суду виключно за гроші».

Його колеги по комісії пояснювали, що таке нововведення стосується лише необхідності підвищити професійний рівень захисту в суді. Однак на такі аргументи Ключковський реагував сміхом.

Про відсутність очищення суддів в проекті нових змін здебільшого говорили народні депутати, представлені в комісії. Зокрема, віце-спікер ВР Оксана Сироїд та Леонід Ємець («Народний фронт»). Крім цього, під час засідання були присутні представники «Реанімаційного пакету реформ», котрі нещодавно публічно представили свої пропозиції щодо змін до Конституції, серед яких наполягали і на очищенні суддівського корпусу.

«Всі судді мають бути звільнені. Протягом двох років мають бути набрані нові, а впродовж цього часу свої обов'язки виконуватимуть «старі». Треба провести прозорі процедури, конкурси, можливо, створити новий орган, який займатиметься проведенням цього тестування, співбесід тощо. На жаль, жоден з цих аспектів не врахований в пропозиціях робочої групи під керівництвом Філатова (заступника голови АП Олексія Філатова – ред.), – пояснив свою позицію LB.ua Леонід Ємець. – Я вважаю, що це – величезна помилка як робочої групи, так і Конституційної комісії, якщо в такому вигляді буде направлений проект змін до Президента, а згодом до Венеціанської комісії. Цим вони серйозно підставлять главу держави і Україну в цілому».

Фото: www.facebook.com/constitutionUA

Натомість запропоновані зміни в Конституції він називає косметичними. «Чому так відбувається? Тому що в робочій групі, що напрацьовувала ці зміни, як і в Конституційній комісії, значна частина суддів на посадах. Зрозуміло, вони не хочуть робити свою систему прозорою», – додав він, виразивши впевненість, що парламент не підтримає подібний проект.

Фрази нардепів щодо звільнення всіх суддів викликав обурення серед членів Конституційної комісії, мовляв, після подібних дій судді масово звертатимуться в Європейський суд з прав людини і виграватимуть справи. «Це буде серйозним ударом по іміджу України. Більше того, буде стрес для судової системи…», – звучали пояснення від окремих членів комісії. Щодо останньої репліки Ємець пожартував, мовляв, треба запастись валідолом.

Хоча ідея про створення спеціальної комісії для перевірки суддів декому з членів комісії сподобалась. Зокрема, на думку професора Києво-Могилянської академії Віктора Мусіяки, в проекті змін до Конституції можна внести правку, в якій прописати, що формування такого органу передбачене окремим законом. І, звісно, розробити відповідний закон.

Щодо ніби то збільшення повноважень президента у наданні йому права призначати суддів, то ця теза лише раз прозвучала на засіданні з вуст голови Верховного Суду Ярослава Романюка: «Вища рада правосуддя визначає претендента, конкретний суд і пропонує президенту відповідне призначення. Президент виконує лише церемоніальну функцію, тобто дослухається до подання Вищої ради правосуддя. Він не може призначити когось іншого в межах цього подання і не може відмовитися від його виконання».

«Заготовка» засідання

Активно проект конституційних змін щодо правосуддя захищав екс-депутат від Партії регіонів Сергій Головатий, що також є членом Конституційної комісії. Його виступ був досить емоційним, з цитуванням англійською висновку Венеціанської комісії та окремих європейських експертів.

«Філатов запропонував Головатому посаду судді КС, от він і вилазить зі шкіри, – каже LB.ua один із нардепів на правах анонімності. – Пам’ятаю, як він себе вів і за Кучми, і навіть за Януковича».

Про те, що Головатий активно захищає законопроекти, котрі виходять із Банкової, підтверджує ще один співрозмовник LB.ua серед нардепів. «Головатий був одним із делегатів від України під час засідання Венеціанської комісії в червні цього року, коли заслухався проект змін до Конституції в частині децентралізації. Його взяли як лобіста, він же тривалий час був членом ПАРЄ (Парламентської асамблеї Ради Європи – ред.)», – додає співрозмовник. Більше того, Головатий був у кулуарах парламенту під час голосування за проект змін щодо децентралізації 31 серпня. «Не знаю, яку посаду займає Головатий, але він має величезний вплив на зміст всіх цих норм», – коротко прокоментував LB.ua Мусіяка.

Фото: constitution.gov.ua

Чимало присутніх членів Конституційної комісії пропонували внести зміни до законопроекту і ще раз зібратися для їхнього затвердження. Однак, риторика головуючого і спікера парламенту Володимира Гройсмана зводилась до того, що проект необхідно затвердити в цілому в такому варіанті, який є, мовляв, треба швидше відправити до Венеціанської комісії. Тоді Філатов зачитав заздалегідь підготовлений проект рішення Конституційної комісії про ухвалення документу. І попри двохгодинну дискусію і чимало запропонованих змін, 37 присутніх членів комісії підняли руки «за». Утрималися лише нардепи від «Народного фронту» Леонід Ємець та Ігор Алєксєєв, Оксана Сироїд від «Самопомочі», а також професор Києво-Могилянської академії Віктор Мусіяка.

«Голоси «утримались» не враховуються Венеціанською комісією, тільки «проти»... Тобто можна говорити, що підтримали одностайно», – радісно викрикнув в мікрофон Головатий.

Члени комісії також прийняли рішення створити редакційну групу для того, щоби врахувати технічні поправки, а також направити в Венеціанську комісію пропозицію щодо створення окремого органу, який би займався очищенням суддів.

Під кінець засідання неочікувано для присутніх прийшов Петро Порошенко. Його візит був коротким. Він пообіцяв, що члени комісії знову зберуться після того, як надійдуть висновки Венеціанської комісії, а також запевнив присутніх, що організує широке обговорення напрацьованих змін громадськістю.

Фото: www.facebook.com/constitutionUA

«Статус цієї комісії – специфічний. Вона розробляє проект, а подає його президент. А там йому такі як Головатий чи хтось ще порадять щось інше… Як то кажуть в народі: мы болванку нарабатываем. Ми як «болваны»... Напрацювали, а далі – що хочуть, те й роблять», – сказав LB.ua Мусіяка, виходячи із залу після закінчення засідання.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист