Все публикацииПолитика

Як парламент голосував за «особливий Донбас»

Верховна Рада 288 голосами «за» відправила на оцінку у Конституційний суд законопроект про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади.

Фракція «Самопомочі» та Радикальної партії не пристала на вмовляння колег по коаліції та проголосувала «проти». Причиною стала норма про те, що «особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом». Менше року тому парламент ухвалив закон, на який посилаються автори поправок до Конституції. Не голосували тоді «радикали» і «Батьківщина».

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист

Фото: dyvys.in

«Хто мені тільки вчора не дзвонив до пізньої ночі, бракувало лише Президента», – обурювався один із нардепів «Народного фронту» у четвер вранці. Він – один із тих, через кого представники іноземних посольств просували необхідність «згадки» про Донбас в змінах до Конституції.

Кулуарами ширились чутки про «безпрецедентний тиск» іноземців на депутатів. Один із тих, хто відверто про це заявив – нардеп від «Батьківщини» Ігор Луценко. «Чиниться тиск на окремих депутатів. Їм дзвонили з посольств, запрошували на зустрічі і наполягали на голосуванні... Як правило, дзвонять тим, котрі ще не визначились в цьому питанні або піддаються під вплив...», - зауважив він, заходячи в сесійну залу.

Згодом депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець підтвердив, що напередодні разом з колегами по коаліції (Сергієм Власенком, Оксаною Сироїд, Світланою Заліщук та іншими) мав зустріч з Вікторією Нуланд, помічницею Держсекретаря США, котра перебуває з офіційним візитом в Україні. Підтвердив, що мова йшла про голосування щодо змін до Конституції. Однак, про тиск не згадував.

«Вікторія Нуланд наполягала, що це (голосування – ред.) має бути демонстрацією виконання країною Мінських угод. Ми з нею провели розмову, що спочатку було б варто виконати перші частини Мінських угод: зупинити агресію, відвести збойні сили і укріпити контроль над українським кордоном. Це – логіка Мінських угод. Якщо ці угоди не виконані, то які можуть там відбуватись вибори і про яке місцеве самоврядувпання ми ведемо мову?! Самоврядування кого? Людей з автоматами?!», – емоційно сказав він.

Згодом один з депутатів, присутній на зустрічі, зізнався, що Нуланд таки у відкритий спосіб наполягала на змінах до Конституції з пунктом про Донбас. Такі ж бесіди з українськими парламентарями проводили, за даними LB.ua, представники Литви і Німеччини.

Фото: EPA/UPG

Принциповим моментом для них було одне з положень Конституції. А саме в Основному законі пропонувалось вписати: «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом». Відповідний закон президент підписав ще в жовтні минулого року, набув він чинності в березні цього року.

Цей закон був ухвалений в рамках Мінських домовленостей, і він передбачає надання особливого статусу терміном на 3 роки територіям, які не контролюють сили АТО в Донецькій та Луганській області станом на день його прийняття. Також, законом передбачена амністія осіб, котрі брали участь в подіях на Донбасі, участь місцевої влади у призначенні суддів та прокурорів та право формувати загони "народної міліції". При цьому, Верховна Рада України не має права розпускати місцеві ради та припиняти повноваження посадових осіб, обраних у районах з "особливим статусом". Передбачається, що райони Донбасу, які контролюють самопроголошені "ДНР" і "ЛНР", отримають спеціальний статус лише після проведення місцевих виборів за українським законодавством. Закон визначає, що на таких виборах має бути гарантоване спостереження ОБСЄ та інших міжнародних організацій.

***

Припущень, чому саме Європа і США так "взялися" за депутатів, і наполягали на окремому пункті про Донбас в Конституції, звучало чимало. Одні депутати припускали, що Захід хоче продемонструвати Росії виконання Україною Мінських угод і ввести чергові санкції. Інші - побоювались, що на цьому допомога міжнародних партнерів закінчиться, мовляв, Україна залагодила конфлікт на Донбасі. Все - крапка.

"Головна мета європейців і американців залишатися в русі Мінських домовленостей. Для Заходу це (внесення норми про Донбас в Конституцію - ред.) - можливість показати, що Україна дотримується Мінських угод, а Росія тепер мусить також щось робити", - вважає політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач.

На його думку, "жодної катастрофи" в тому, що в Основний закон буде внесене "речення про Донбас", немає. "Те речення, дописане в Конституцію, лише легітимізує закон, який було прийнято ще в вересні минулого року. До кінця року мають запрацювати зміни до Конституції. До речі, це українське зобов'язання за Мінськими домовленостями. Це питання з'явилося не сьогодні і не вчора, воно стало результатом військових поразок (української сторони на Донбасі - ред.) восени і зимою", - зауважив він, додавши, що до відповідного закону про особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей постійно можна вносити зміни, відштовхуючись від поточної ситуації.

Втім, експерт зауважує, що, вочевидь, західні країни дещо "перегнули палицю". "Як умовні зовнішні гаранти цих домовленостей західні країни намагалися проконтролювати цей процес (голосування щодо змін в Конституцію - ред.). Можливо, вони навіть трохи переборщили, перегнули палицю... Бо якби не було такого ажіотажу в парламенті і довкола нього, то ці зміни би були проголосовані спокійніше зі сторони депутатів", - вважає Горбач.

Щодо версії про бажання ЄС і США "вмити руки" і залишити Україну один на один з Росією, він зауважив: "Природнє бажання було би вмити руки і заспокоїтись... Справді, та ситуація, яка відбувається в нас зараз, обтяжує всіх. Тому будь-яка надія на врегулювання сприймається всіма, звісно, з полегшенням. Але чи буде так чи ні, це питання відкрите. У мене особисто нема таких надій, що на цьому все зупиниться".

***

Згадка про Донецьку і Луганську область в проекті змін до Конституції вкрай обурила депутатів. Дехто навіть не вдавався в деталі, що йдеться про місцеве самоврядування, а підміняв це поняття «особливим статусом» Донбасу. «Це закладання фундаменту для повзучої федералізації, якої так хоче Росія. А тим, хто говорить, що особливий статус для Донбасу потрібен як демонстрація іноземним партнерам виконання Мінських угод, хочеться нагадати, що Конституція не є об'єктом і предметом дипломатичних переговорів», – заявив голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк.

У БПП заспокоювали: депутатам пропонують лише внести проект змін до Конституції в порядок денний, а після рішення Конституційного суду вони зможуть внести зміни. Більше того, в пропрезидентській силі визнавали, що 300 голосів для зміни Основного закону в Раді не назбирається. «Питання – принципове. Треба, щоб голосували всі фракції коаліції. Бо вона розвалиться… Її і так немає, але публічно треба показати єдність», – додає наш співрозмовник з БПП.

Однак, «Самопоміч» та фракція Олега Ляшка категорично виступали проти запропонованих Банковою змін. «Батьківщина» – поділилась: частина депутатів голосувала «за», решта – вийняли картки для голосування. За інформацією LB.ua, Юлія Тимошенко напередодні поїхала до Брюсселю. «На засіданні фракції нас переконували, що вона голосувала б. І тоді Ігор Луценко сказав: «Може, ще Савченко запитаємо, чи голосувала б вона?!», – додав наш співрозмовник з фракції.

Емоції депутатів спікер парламенту Володимир Гройсман вирішив втихомирити у своєму кабінеті: з 10.20 робота Ради призупинилась. Переговори тривали дві години. Згодом до них приєднався Петро Порошенко, Арсеній Яценюк і Борис Ложкін. На зустрічі були присутні представники всіх фракцій коаліції. «Договорняків» не було, просто політагітація…», – розповів один з представників фракції БПП, як тільки депутати в кулуарах заметушились, а пронизливий дзвінок скликав їх в зал засідання.

Фото: EPA/UPG

«От бачите, хто буде голосувати… Всі сєпаратісти сьогодні взборі», – каже позафракційний Володимир Парасюк, показуючи на «оппоблоківця» Єфима Зв’ягільського і ще кількох його соратників, котрі заходили в зал.

По коридору пройшлась Вікторія Нуланд і посол США Джеффрі Пайєтт, вони піднялись в ложу парламенту. Згодом до них приєданлись спостерігачі ОБСЄ, посли ЄС. Тим часом, «радикали» і соратники Андрія Садового роздавали коментарі журналістам про «принциповість їхніх політсил та «злив» Донбасу».

***

Петро Порошенко з трибуни парламенту назвав зміни до Конституції спільним проектом двох комісії: Конституційної, що працювала при Адміністрації президента, і Венеціанської.

«В проекті немає жодного натяку на федералізацію. Україна була, є і буде унітарною державою», – твердо сказав він і викликав оплески своєї фракції. – «І проект змін до Конституції не передбачає і не може передбачати ніякого «особливого статусу Донбасу» (з натиском на останній фразі сказав він – ред.). Проект лише припускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької і Луганської областей, що визначається окремим законом. Хочу наголосити, що цей окремий закон двічі ухвалювала Верховна Рада України. Попереднього і цього скликання».

Президент заперечив будь-який тиск на нього і на парламент з боку міжнародної спільноти, зазначивши, що вона допомагає нам вирішити ситуацію на Донбасі мирним шляхом.

Послідовність виступів лідерів фракції і груп цього разу була дивною. Гройсман давав слово представникам «опозиції», колишнім регіоналам, котрі, хоч і з зауваженнями, але обіцяли підтримати зміни до Конституції. З-поміж них виступали «коаліціянти». Олег Ляшко кидав репліки в сторону Європи, а вкінці свого емоційного виступу заспівав гімн, змусивши співати увесь парламент. Олег Березюк двічі розказував вірші. Закінчив виступи Юрій Луценко, лідер фракції БПП. «Голосуєте проти, завтра – на фронт!», – кілька разів кричав він колегам по коаліції.

«Я також знаю багато патріотичних віршів і пісень, – взяв ще раз слово Порошенко, – Але країна чекає не цього…». Проте свою другу промову він також закінчив співом гімну.

Фото: dyvys.in

Однак, позиції фракції не змінилися, і «радикали» з «Самопоміччю» проголосували «проти». Вийнятком стала лише Ганна Гопко. «Як голова комітету по закордонних справах, яка проводить дуже багато часу, спілкування з міжнародними партнерами України, які надають рамкову допомогу, гуманітарну допомогу, я бачу наскільки важливий рівень довіри, рівень підтримки (європейських партнерів – ред.)», – пояснила LB.ua своє рішення. Гопко пояснює, що це голосування лише «процедурний момент». «Ми направляємо напрацювання Президента в Конституційний Суд, і матимемо час, щоб зорієнтуватися, що робитиметься далі… Цим голосуванням говоримо всім міжнародним партнерам, що ми більш ніж виконуємо Мінські домовленості. І тому ваша черга включитися активно і дотискати Росію для їх виконання», – додала вона.

Перший номер списку «Самопомочі» підтвердила, що напередодні їй телефонував політичний радник Ангели Меркель з цього приводу, втім, не бачить в цьому жодного тиску.

«Я ніколи не відчуваю тиск міжнародної спільноти, завжди з ними говорю достатньо відверто і про Будапешський меморандум, і про ненадання Україні та Грузії ПДЧ (Плану дій щодо членства в НАТО – ред.) в 2008 році. Але ми повинні розуміти, що поважають сильних, і поки в нас немає сильної армії, економіки, фінансової і енергетичної незалежності від Росії, ми – в процесі реформування країни, то ми повинна грати командну гру, щоб там (в Європі – ред.) тримати стрижень і домагатися того, що треба Україні», – підсумувала вона.

«Можливо, жодних загроз і не матиме цей пункт про Донбас в Конституції... Але дозволити іноземцям собою маніпулювати, означає, що ми, як парламент, здалися», – додав один із депутатів коаліції, який під час голосування «утримався».

Не обійшлося і без кулаків. Після голосування поштовхалися нардепи Володимир Парасюк і Роман Насіров, якого ще в травні призначили головою Державної фіскальної служби. Парасюка обурило, що той не склав мандат і голосував за конституційне питання.

***

Експерти заявляють, що за нинішніх обставин норма про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської області не загрожує суверенітету України.

«З моєї точки зору, небезпеки немає, якщо послідовно розуміти саме так, як там написано, – упевнений Юрій Ключковський, екс-нардеп та один із членів Конституційної комісії при Адміністрації президента. – Політики мають нехорошу властивість перекручувати зміст юридичних норм».

«Принципово важливі речі: йдеться про особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської області. Не про статус, а про особливості. І саме – місцевого самоврядування, яке здійснюють громади. Якщо ми кажемо статус, то йде мова або про автономію, або про суб’єкт федерації», – пояснює він.

Більше того, заявляє Ключковський, який би закон про місцеве самоврядування щодо окупованої території не прийняв парламент, він не діятиме, поки там не діятиме юрисдикція України.

З цим погоджується ще один член Конституційної комісії, екс-суддя Конституційного Суду Микола Козюбра. «Про які особливості місцевого самоврядування можна говорити, якщо йде війна… Загроза (цієї норми в Конституції – ред.) існуватиме, якщо буде спроба запровадити якесь самоврядування на тих територіях», – сказав він. Хоча й зазначив, що має сумніви, чи варто вписувати цю норму в Основний закон.

Фото: Макс Требухов

Разом з тим, в експертів виникають інші зауваження до проекту змін до Конституції. Зокрема, щодо повноважень префекта (представника виконавчої влади на місцях).

«Планувалось, що префект буде суб'єктом контрольно-наглядової влади. У нинішньому проекті змін до Конституції в ст.118 йдеться, що префекти здійснюватимуть виконавчу владу. А пункт 5 статті 119 взагалі передбачає, що йому законом можуть додати, скільки завгодно повноважень. Тобто фактично він виконуватиме ті ж функції, що нині місцеві адміністрації. Хоч ніби-то і парламент, і президент говорять, що так не буде, але колись ця влада зміниться і нові обличчя, побачивши ці норми в Конституції, можуть цим скористатись», – вважає Ключковський.

Козюбра додає, що виникають питання в самому застосуванні терміна «префекти» за практикою Франції. «Безумовно, термінологія української Конституції повинна бути українська. Я віддаю належне Франції, звідки запозичений термін 1958 року, але можна було підібрати аналог. Ми запропонували урядник. Його не прийняли. Треба було шукати інший. Не можна механічно запроваджувати інститути, суть яких, до того ж, відрізняється у запропонованих змінах», – зазначає екс-суддя КС.

«Крім цього, є моменти, пов’язані із повноваженнями президента. У запропонованих нами (комісією – ред.) змінах більше робився акцент на уряд. Досвід Заходу показує, що вертикаль повинна бути урядова. В кінцевому варіанті уряд задіяли якоюсь мірою (префектів призначає президент за поданням Кабміну – ред.), але ж це не відповідає нашій парламентсько-президентській формі правління», – пояснює він.

Втім, обидва експерти вважають, що запропоновані зміни до Конституції – це серйозний крок вперед щодо децентралізації. «Чи закінчиться на цих змінах? Очевидно, що ні. Треба буде і далі вдосконалювати місцеве самоврядування. Час покаже, як працюватимуть ці зміни, в разі їх ухвалення. Якщо вони будуть виконуватись, то прогрес ми відчуємо. На жаль, наша Конституція ніколи не виконувалась», – зауважує Козюбра.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист