Все публикацииПолитика

Лебідь, рак і щука: куди приведуть дискусії депутатів щодо закону про місцеві вибори

За місяць до тривалих канікул Верховна Рада впритул підійшла до визначення формату місцевих виборів. В найближчий пленарний тиждень ситуація проясниться: або депутатам вистачить бажання/голосів сформулювати нові правила гри, або все ж парламент залишить чинну виборчу систему, внісши "косметичні" правки.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист

Фото: Макс Левин

Сумнівів у тому, що місцеві вибори відбудуться у жовтні цього року у парламентарів наразі немає. Після виступу Петра Порошенка "під куполом" всі в один голос стверджують, що “діватися нікуди”. А от якими будуть правила гри — сказати поки важко. У Верховній Раді зареєстровано чотири проекти закону про місцеві вибори. За даними LB.ua, профільний комітет зможе їх розглянути лише на наступному пленарному тижні — з 16 по 19 червня. А отже, в депутатів буде лише кілька тижнів (парламент працює до 17 липня), щоб ухвалити документ в цілому.

Cподіватись на те, що більшість народних обранців особисто будуть вивчати чотири законопроекти (кожен з яких має понад сотню сторінок) не доводить. Визначатися традиційно будуть, керуючись рішеннями партійного керівництва.

Оптимісти (як правило, автори зареєстрованих законопроектів) впевнені, що народні обранці таки встигнуть прийняти новий закон, і місцеві вибори відбудуться за кардинально новою системою. Песимісти стверджують, що процес розгляду законопроектів свідомо затягується, мовляв, більшості коаліційних політсил, не вигідне проведення виборів за новими правилами.

Боротьба законопроектів щодо місцевих виборів полягає у змаганні виборчих систем. Наразі із чотирьох законопроектів визначили двох фаворитів. Перший — авторства так званої робочої групи під керівництвом спікера Володимира Гройсмана (підписались під ним — Андрій Парубій, Олександр Черненко, Леонід Ємець та інші, загалом — 18 депутатів). Другий — авторства Ігора Попова, Вадима Денисенка та ще трьох нардепів.

Перша група пропонує частину рад обирати за багатомандатними мажоритарними округами (сільради, райради, міські ради маленьких міст), а решту — за пропорційною системою відкритих списків (так звана польська модель). Друга — всі ради обирати за відкритими списками, а сільради — за мажоритаркою (так звана німецька модель). Обидва пропонують вибори мерів великих міст в два тури і скорочення кількості депутатів місцевих рад.

Втім, за даними LB.ua, є ще й інший "варіант" цьогорічних виборів — за чинним законом з лише "косметичними" правками. "У фракції (БПП — LB.ua) наразі побутує позиція, що, можливо, внесемо зміни в закон щодо двотурових виборів мерів великих міст, а все решта — за старим законом, — сказав LB.ua один із депутатів Блоку Петра Порошенка. — Великим гравцям не вигідно змінювати систему, виходячи з власних рейтингів".

Сама по собі "Батьківщина"

Першою зареєструвати свій законопроект щодо місцевих виборів поспішила “Батьківщина” ще в середині травня. Під ним підписалось 12 депутатів фракції на чолі з Юлією Тимошенко.

Законопроект передбачає проведення виборів депутатів місцевих рад за пропорційною системою з відкритими списками.

Депутати міських, районних, обласних рад обиратимуться за пропорційною виборчою системою (голосування за кандидатів проводиться за партійними списками, а розподіл мандатів між партіями — пропорційно до кількості голосів виборців, поданих за кожний партійний список ), а у партійних списках визначається «жорстка» перша п’ятірка кандидатів.

Решта — розташовуються за алфавітом та закріплюються за конкретними територіями з приблизно однаковою кількістю виборців декількох виборчих дільниць. Список кандидатів визначає і затверджує місцева партійна організації за офіційними результатами виборів вже після дня голосування.

Своєрідною особливістю цього законопроекту є посилення ролі партії, котра висуває кандидата в депутати місцевої ради. Зокрема, політсилам пропонують дати право відкликати депутата місцевої ради. Це стосується і тих, хто не входив до партії чи вийшов з неї. Примітно, що в списку авторів і підписантів законопроекту немає депутата Сергія Власенка, який окрім того, що юрист, ще й голова комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

"Я зараз займаюся двома величезними блоками: децентралізацією, системою судочинства, органів прокуратури і т.д. Тому у мене просто фізично нема часу займатися виборами. А я ніколи не підписую законопроект, не читаючи”, — пояснив він.

Втім, як випливає зі слів Власенка, фракція "Батьківщини" підтримуватиме свій законопроект.

"Щодо принципів проведення виборів, то, на мою думку, повинна бути чітка партійна структуризація. Депутат за межами політичної партії не несе жодної, знову ж таки, політичної відповідальності. Він — сьогодні в одній фракції, завтра — в іншій.

Зрозуміло, що ми не можемо опуститися до партійних списків в сільську раду, де є тисяча людей... Треба визначити нижню межу, наприклад, місто з населенням 10-20 тисяч. В населених пунктах з меншою кількістю мешканців — мажоритарку. А виборцям дати можливість відкликати народного депутата", — пояснив Власенко.

"Сумно, що фракція, котра ставила підпис під коаліційною угодою, відмовилась її виконувати, — коментує законопроект "Батьківщини" нардеп від “Народного фронту” Леонід Ємець. — Нема там (в законопроекті — LB.ua) ні відкритих списків, першу п'ятірку в списку затверджує партія... Це суперечить коаліційним домовленостям".

Від Асоціації міст

Нардеп від "Народного фронту", екс-мер Чернівців та близький соратник Арсенія Яценюка Микола Федорук окремо від фракції виступив із законодавчою ініціативою і подав свій законопроект. Хоча, як вдалось дізнатись LB.ua, цей законопроект підготувала Асоціація міст України.

В АМУ пояснили, що Федорук є членом міжфракційного депутатського об'єднання "За розвиток місцевого самоврядування". Крім цього, свого часу він був віце-президентом АМУ.

Зареєстрований ним законопроект пропонує проводити вибори депутатів сільських, селищних, міських (з населенням до 300 тис.) рад за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (обраним вважається той кандидат, який отримав більшу кількість голосів виборців (хоча б на один голос) порівняно з іншими кандидатами).

А також — пропорційні вибори депутатів міських (з населенням понад 300 тис.) рад за відкритими виборчими списками. Крім партійних списків кандидатів передбачена також можливість висунення та участі у виборах списків незалежних кандидатів.

Вибори міських голів міст – обласних центрів та міст з населенням понад 300 тис. жителів пропонується проводити на основі абсолютної або значної (якщо лідер випередив найближчого кандидата на 20% і більше) більшості, вибори решти міських, а також сільських, селищних голів і сільських старост Федорук пропонує проводити на основі відносної більшості в один тур.

Серед опитаних LB.ua експертів законопроект, зареєстрований Федоруком, підтримує заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера. За його словами, це єдиний із законопроектів, котрий не суперечить Конституції: “Всі зареєстровані в парламенті законопроекти, окрім законопроекту Асоціації міст, суперечать Конституції в частині проведення виборів в обласних радах за пропорційною системою.

"Я не погоджуюсь з цією системою в облрадах... На мою думку, будь-яка пропорційна складова не може застосовуватися в Україні на виборах до облради, враховуючи положення ст. 140 Конституції, за якою облради визначені як представницький орган місцевого самоврядування, що враховують всі інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст в області. Формування обласної ради має відбуватись за багатомандатними округами", — констатує Магера.

Втім, законопроект Федорука серед депутатів не користується популярністю. На думку опитаних LB.ua депутатів, він не отримає достатню кількість голосів, щоб пройти хоча би перше читання.

Польська модель від "експертів Гройсмана"

Польський досвід у місцевих виборах використала робоча група Верховної Ради, створена Володимиром Гройсманом, до складу якої увійшли як представники депутатського корпусу, так і експертних організацій. Серед них: нардеп від БПП, екс-голови Комітету виборців Олександр Черненко, екс-нардеп і директор Інституту виборчого права Юрій Ключковський, експерт Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Денис Ковриженко, координатор виборчих програм ГМ "ОПОРА" Ольга Айвазовська та інші (загалом 11 експертів і 18 нардепів).

"Над законопроектом групи під керівництвом Гройсмана працювали найкращі експерти в галузі виборчого права", — констатує Андрій Магера, однак додає, що сам не погодився увійти до списку авторського колективу, хоча брав участь в його роботі.

"Я не погоджуюсь із двома концептуальними моментами. По-перше, з пропорційною системою виборів в облрадах (про що йшлося вище — LB.ua). А по-друге, на виборах до міської ради за пропорційною системою, міським організаціям партій надано монопольне право висувати кандидатів в депутати. Таке право треба надавати і незалежним кандидатам. Має бути альтернатива, оскільки це орган місцевого самоврядування, а не парламент", — зауважив він.

Правда, заступник голови ЦВК також застерігає, що часу для формування і підготовки членів виборчих комісій обмаль: "Попереду літо, часу практично не залишається, щоб навчити членів виборчих комісій правильно застосовувати закон. Крім цього, не варто забувати, що вибори проводитимуться і в сільських місцевостях...

Як на мене, раз вже пообіцяли реформувати виборче законодавство, то варто було для початку запроваджувати пропорційну систему з відкритими списками на рівні міський рад великих міст і районних у містах рад. А в інших — залишати мажоритарку. А з часом вводити кардинально нові зміни”, — вважає Магера.

Князевич — під прикриттям

Тривалий час "під куполом" говорили про підготовку альтернативного законопроекту від депутата Блоку Петра Порошенка і за сумісництвом представника Порошенка в парламенті Руслана Князевича. Ці чутки згодом підтвердила і голова громадського руху "Опора" Ольга Айвазовська, написавши у Facebook: "...Буде пропонуватись суспільству інший текст, про який ви знаєте, ідея якого нікому не була презентована, пояснена. Вона "втиху" виношувалась, за даними різних джерел, вузькою групою політиків, благословлялась в окремих кабінетах АП (підкреслюю, лише в окремих). Система, закладена там не є відкритими списками, але буде так названа, бо це сьогодні модно. Коли в територіальному окрузі виборцю пропонують лише одного кандидата від партії, то які б підходи ранжування не використовувались у багатомандатному окрузів, у громадян вибору нема. Саме цей законопроект і ідея буде зареєстрована першою альтернативною".

В останній день реєстрації законопроектів про місцеві вибори — 29 травня — законопроект авторства Князевича зареєстрований так і не був. Втім, згодом LB.ua вдалось дізнатися, що його проект уже поданий в парламент від імені депутатів від Радикальної партії Ігоря Попова, Блоку Петра Порошенка Вадима Денисенка та трьох інших. До речі, як Попов, так і Денисенко входили в робочу групу, створену Гройсманом, однак, за словами інших членів групи, вони не проявляли активності і практично не приходили на засідання. "Складалось враження, що вже тоді вони знали, що представлятимуть в Раді законопроект Князевича", — каже один із членів робочої групи Гройсмана.

Фото: comments.ua

“Вочевидь, спробують протиснути цей законопроект під прикриттям того, що Попов і Денисенко — також члени робочої групи, а отже, мають право реєструвати свій варіант. Найпечальніше вигладає те, що такі дії явно узгодженні з якоюсь із груп впливу на Банковій. А отже, там зацікавлені в черговому фарсі, а не реформі”, — додав наш співрозмовник.

Тезу про те, що членство Попова і Денисенка в робочій групі можуть використати для маніпуляцій, фактично підтвердив сам Руслан Князевич. Діалог з LB.ua після останнього засідання його комітету:

— Ви ознайомлені із законопроектом, який підготувала робоча група від керівництвом Гройсмана?

— Немає такого законопроекту, вас вводять в оману. Є різні законопроекти різних народних депутатів.

— Маю на увазі законопроект Парубія, Черненка...

— А Денисенко і Попов, які в складі цієї робочої групи, мають інший законопроект...

По суті законопроекти Князевич коментувати відмовився, закривши за собою двері свого кабінету.

Попов і Денисенко пояснюють, що одразу не погодились із обраною робочою групою системою виборів. "Я переконаний, що перш ніж приступати до роботи над законопроектом, варто було проконсультуватись в кожній фракції щодо виборчої системи. У своїй — я проконсультувався і мені чітко сказали, що фракція підтримуватиме так звану німецьку модель виборів, — пояснює депутат Радикальної партії Ігор Попов. — Робочу групу у цьому я не зміг переконати, тому ми з Денисенком почали працювати над власним законопроектом".

Денисенко, у свою чергу, також переконує, що не погодився з членами робочої групи, котрі запропонували польську модель виборів. "Я був проти польської моделі, оскільки це як їхати на Ferrari по наших роздовбаних дорогах... Це прекрасна модель, але для стабільних суспільств. У поляків під час першого застосування нової виборчої системи до 18% бюлетенів було визнано недійсними. За українськими масштабами буде як мінімум стільки ж, тобто кожен п'ятий бюлетень. Плюс — ця модель передбачає різну форму бюлетенів на різних рівнях виборів. Це додасть ще більше суматохи як членам виборчкомів, так і виборцям", — заявив Денисенко.

Втім, той факт, що законопроект — авторства Князевича, депутат заперечує, додавши лише, що "радились з ним".

Особливості законопроекту: на місцевому рівні пропонується запровадити виборчі блоки. Кандидатів висувають місцеві партійні організації чи блоком не більш як по два в кожному територіальному окрузі.

Ольга Айвазовська називає цю систему “прихованою мажоритаркою” і заявляє про наступні недоліки:

“У виборця не буде альтернативи, він голосуватиме за партію і може лише або підтримати, або не підтримати одного кандидата, який висунений цією партією в тому окрузі. Тобто фактично це формат прихованої мажоритарки. Крім цього, можуть виникати ситуації, коли на окремих округах не отримає манжат жоден кандидат або отримає кілька”.

Експерт пояснює на прикладі Харкова: “Якщо там розігрується 60 мандатів, партія на першому етапі формує список з такої ж кількості кандидатів. І, наприклад, набирає 20% голосів, а отже, - 12 мандатів. Після закінчення голосування ТВК повинна вибрати зі списку партії лише таку кількість кандидатів. І навіть якщо окремий кандидат переміг в своєму окрузі, але посідає 13 місце в списку, не отримає мандат”.

“Місія цієї реформи загалом полягає в тому, щоб дати максимальний вплив виборців на порядок кандидатів в списку. За цією системою виборець не матиме такої можливості”, — підсумовує вона.

"Косметична" реформа?

Поки законотворці трудились над законопроектами у парламенті, традиційно відбуваються політичні торги на тему: вигідно чи не вигідно змінювати систему. У розмовах "без диктофона"депутати від провладних фракцій зізнаються, що якщо була би "політична воля Банкової", то новий закон уже втілювали б у життя.

“Наразі у нас у фракції, — говорить нардеп від БПП, який не побажав називатись, — основна позиція: до старого закону можуть додати лише двотурові вибори мерів великих міст, а все решта — робити по-старому. Рейтинг влади падає, а отже, нікому не вигідна нова система”.

Втім, дехто таки вірить у зміни виборчого законодавства: “Буде складна робота, щоб отримати голоси. Але в цього парламенту шансу не прийняти новий закон — немає”, - переконаний Ємець.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист