Все публикацииПолитика

​Побачимося у новій ролі

На початку року я написав текст для LB.ua, що 2013 рік матиме вирішальне значення для України з точки зору геополітики. І, здається, що я не помилився, хоча результат саміту у Вільнюсі досі під запитанням. Проте були сказані такі слова та декларації, які мали б потішити українських прихильників європейської інтеграції.

Марцін ВойцеховськийМарцін Войцеховський, Віце-президент Фундації Міжнародної солідарності у Варшаві

Фото: uk.wikipedia.org

Проблема в тому, що самих лише слів недостатньо – потрібні вчинки, зрештою, важка, кропітка праця. Угоду про асоціацію не достатньо підписати, її треба втілювати у життя у кожному аспекті. Для цього потрібна не лише політична воля, але й зусилля чиновників, органів самоврядування, міністерств, центральних органів влади. Також – неурядових організацій та засобів масової інформації , які з одного боку з одного боку могли б контролювати владу, мобілізовувати її, а з іншого – чітко пояснити суспільству, про що йдеться у правилах ЄС і який від них зиск простій людині.

Українські медіа часто пишуть, що перші наслідки підписання Угоди про Асоціацію з ЄС можуть бути негативними для України. Це відносно. Звичайно, якщо угода набуде чинності, зміниться структура економіки. Можливо, деякі виробники, які досі перебували у привілейованому становищі, втратять свої позиції. Але це принесе користь іншим виробникам, а з ними – і всьому суспільству, яке завжди виграє від більшої конкуренції.

Польський досвід після підписання Угоди про Асоціацію вже в 1991 році був дуже позитивним. Угода зорієнтувала нашу економіку на країни ЄС, відкрила її для інвестицій, залучення капіталу, підвищила довіру до дуже важливого етапу реформ у Польщі.

Сьогодні Україна є набагато більш «просунута» у багатьох аспектах, аніж Польща у 1991 році. Це означає, що в теорії Угода про Асоціацію має принести ще краще плоди. Час покаже, як воно буде на практиці.

Найголовніше, що м’яч все ще перебуває в грі, і Україна не втрачає можливості боротися за свій європейський шанс. А чи ним скористається, це вже інше питання. Всупереч видимості, нікого не тягтимуть у Європу силою. У цьому сенсі – особливо в часи нинішньої кризи – Європейський Союз є дуже послідовним. Якщо ви хочете бути в цьому клубі, ви повинні це заслужити. Якщо ні, то у вас є вибір – як показала нещодавно Вірменія.

Вірю, що Україна зробить кращий вибір задля власних інтересів. Вірю, що рішення з цього приводу буде ухвалене над Дніпром з урахуванням позиції громадян, які власне для того і обирають політиків, щоб ті представляли їхні інтереси і висловлювати їхні погляди. Ключ до майбутнього України лежить не в Брюсселі, Москві чи Вашингтоні, а лише в самій Україні. Це, мабуть, найкраща новина для держави, яка має лише 22 роки незалежності. Але це також цілком достатньо, щоб ухвалювати відповідальні рішення. Дехто у цьому віці уже створює сім’ю і виховує дітей. Щиро бажаю, щоб вибір України був правильним, і тривав так само довго, як щасливий шлюб. Я триматиму за це кулаки уже не як журналіст, але як речник Міністерства закордонних справ Польщі. Я не прощаюся, але кажу «до побачення» у новій ролі. Бо працю публіцистичну мужу призупинити зі зрозумілих причин. Бажаю українцям бути гордими за свою країну. Бажаю мудрих, далекоглядних рішень!

Марцін Войцеховський – багаторічний журналіст польської «Gazety Wyborczej», кореспондент в Україні та Росії, віце-президент Міжнародного фонду солідарності. 16 жовтня розпочне роботу в якості прес-секретаря МЗС Польщі.

Марцін ВойцеховськийМарцін Войцеховський, Віце-президент Фундації Міжнародної солідарності у Варшаві