Все публикацииПолитика

​П’ять запитань до голови КМДА або Бюджетний цирк О. Попова

Протягом останніх п’яти років я як народний депутат працював у бюджетному комітеті Верховної Ради і добре знаю процес прийняття Державного бюджету України. Тому мене дуже потішила історія, як голова Київської міської держадміністрації Попов (член Партії регіонів) посварився з прем’єр-міністром Азаровим (головою Партії регіонів) через Держбюджет і бюджет Києва на 2013 рік.

Остап СемеракОстап Семерак, депутат Верховної Ради України шостого скликання

Фото: www.investgazeta.net

Бо ж цілком зрозуміло, що якщо пан Попов хотів кращого фінансування для Києва, то повинен був потурбуватися про це раніше, ще до ухвалення Державного бюджету. Говорити з урядом про проблеми міста та відстоювати інтереси киян треба було на етапі підготовки головного фінансового документа, чи в крайньому випадку – на сесії Верховної Ради в день голосування. Але він цього не зробив і відреагував лише постфактум. Фактично, ця показушна «турбота про киян» – тільки піар-інвестиція у майбутню мерську кампанію.

Споглядаючи цей цирк, я подумав, що коли вже пан Попов так стурбувався столичним бюджетом, то варто було б поставити йому декілька запитань.

Перше: чому комунальна паркувальна служба отримує дотації з бюджету? Вона ж явно прибуткова. От тільки про справжні розміри прибутків знають лише посвячені. А при сторонньому спостереженні (бо ж ми, городяни, для комунальних служб – сторонні) складається враження, що це якийсь бермудський трикутник, де розчиняються десятки чи й сотні мільйонів.

Кожен, хто пробував паркувати в місті автомобіль, знає, що оплата за це часто-густо йде повз касу. Рівно рік тому, коли запроваджували облік платежів за допомогою паркоматів, пояснювали, що 85 – 90% грошей гуляють, як хочуть, бо більшість стоянок паркоматами не обладнані. То чому й досі доводиться віддавати гроші «дяді» без жодних квитанцій та обліку?

Крім того, час від часу випливають і інші кричущі факти: то цифри в різних документах щодо кількості місць на стоянках відрізняються на порядки (це десятки тисяч), то очікуваний дохід від паркувального сервісу занижений у міському бюджеті (на 2012 рік) більш ніж у 10 разів… Чим пояснюється цей творчий безлад? Скільки, врешті-решт, має приносити місту комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» і куди діваються його реальні доходи? Чи не час панові градоначальнику внести ясність? Тим більше, що отримати якусь чітку інформацію від «Київтранспарксервісу» не можуть навіть журналісти (чув це від них особисто). То куди вже простим городянам?

Фото: Макс Левин

Друге: куди зникли 100 тисяч дерев, нібито посаджених цього року в Києві згідно з програмою озеленення міста? Скільки я не прикладав зусиль, але так і не знайшов тих 50 (щонайменше) гектарів зелених насаджень, які, за документами, з’явилися в столиці за кошти міста. Можливо, голова КМДА знає, де в Києві загубився цілий ліс, співрозмірний з Биківнянським? А якщо ні, то може щось чув про те, хто на цьому заробив? Бо чомусь я маю нехорошу підозру, що програма озеленення принесла декому з чиновників дуже багато «зелених»…

Третє: які питання міська влада вирішує під виглядом транспортної проблеми? От у 2012 році пан Попов побудував нову розв’язку біля мосту Патона. Вона жахлива. Думаю, що не лише я відчуваю дискомфорт і напругу, коли долаю цю заплутану і супернезручну дорожню абракадабру. Для чого було народжувати таку потвору? Може, вирішення транспортного питання нікого й не цікавило, а переймалися лише можливістю «закатати в асфальт» якнайбільшу бюджетну суму?

Тим часом сьогодні триває будівництво чергового «геніального» шляхопроводу в районі Поштової площі, яким пан Попов хоче з’єднати Володимирський узвіз із новим мостом на Оболонь. Після завершення робіт потоки машин з Оболоні й Троєщини та з вулиці Сагайдачного дружно впруться у вузький дворядний перешийок Володимирського узвозу, який ніхто й не думає розширювати.

Навіщо таке «покращення»? Відповідь проста. Попов робить комфортний проїзд для Януковича з нової естакади на Парковій дорозі через звільнену від автомобільного потоку Поштову площу. Але чи легше від цього киянам і бюджету Києва?

Окрема тема – довгобуд, відомий як «міст Кирпи», вартість якого давно перевалила за 10 мільярдів гривень. А нещодавно там упав кран і на цьому всі роботи знову зупинилися…

Мост Кирпы открывали с особой торжественностью
Мост Кирпы открывали с особой торжественностью

Четверте: чим продиктоване зростання тарифів на комунальні послуги? Хто зі споживачів у Києві знає механізм їх утворення? Кому достеменно відома структура тарифів? Чому вони ростуть навіть тоді, коли ціна на газ стабільна? Чи ті, хто приватизував нібито «збиткову» теплоенергетику Києва та «утримує» її – це справді меценати? А може, вони просто грабують киян і міський бюджет?

П’яте: чому чиновники продовжують наживатися на комунальному майні? Лише закінчений простак здатен повірити, що пан Попов нічого не відає про такий вид «бізнесу» державних службовців. Навіть я знаю кількох чиновників районного масштабу, які, користуючись правом розпоряджатися комунальним майном, стали доларовими мільйонерами…

Думаю, цих п’яти запитань поки що достатньо – було б дуже добре, якби пан Попов зміг на них відповісти.

Так, уряд Януковича – Азарова несправедливо повівся щодо киян. Схоже, це такий прояв взаємності після виборів. Але чи за киян ратує голова Київської міськдержадміністрації? І для чого насправді пану Попову потрібно більше грошей?

Остап СемеракОстап Семерак, депутат Верховної Ради України шостого скликання