Все публикацииПолитика

«А ты не путай свою личную шерсть с государственной!»

Здається, українські чиновники геть сплутали своє власне майно та майно, що належить державі, тобто всім українським громадянам. Як казав півстоліття тому Фрунзік Мкртчан в образі товариша Джабраїла у фільмі «Кавказька полонянка», сплутали «свою личную шерсть с государственной».

Егор ЧечериндаЕгор Чечеринда, журналист

Фото: www.rupor.info

Відтепер президент Віктор Янукович на території приватної резиденції у народі відомої як «Межигір’я» (зараз вже не будемо вдаватися в подробиці її «приватизації» та «розбудови») буде не лише відпочивати після тяжкої державницької роботи, але й безпосередньо «державотворити». Тобто працювати. А для цього, звісна річ, потрібен кабінет, помічники з кабінетами та кімнати для переговорів. Саме тому Державне управління справами і облаштувало на території президентської «хатинки» маленький офіс площею у 129 квадратних метрів.

Як йдеться у повідомленні прес-служби гаранта: «Рішення про облаштування офісного приміщення безпосередньо біля місця проживання Глави держави прийнято у зв’язку з потребою Президента оперативно працювати будь-коли, в тому числі у робочий, позаробочий час, вихідні та святкові дні тощо. Йдеться також про уникнення складностей, які виникають на дорогах Києва через рух кортежу, особливо в «час пік». Звичайно, президенту, що приїздить на робоче місце на Банкову лише об 11 годині дня, «працювати поруч з домом» значно простіше і легше.

Та й хай собі працює з Богом. Тим більше, якщо заторів на дорогах столиці від цього поменшає. Але хто буде сплачувати за таку забаганку Гаранта? Можливо, він сам? Та де там!

Як пояснює прес-служба Президента, Державне управління справами «уклало договір згідно з вимогами законодавства, строком до 2020 року з можливістю щорічної пролонгації. Згідно з договором, орендатор надає повністю облаштовані для роботи офісні кімнати».

Фото з цими «офісними кімнатами» негайно з’явилися в Інтернеті. За оцінками журналістів, лише одна лампа на робочому столі нового кабінету коштує біля 10 тисяч доларів. А скільки тоді складе загальний кошторис такої «віддаленої» офісної роботи?

Фото: http://www.president.gov.ua

Іншими словами сам Віктор Федорович здає власне майно в оренду державі для власних потреб за гроші платників податків. І це в той самий час, коли чорнобильці, афганці, шахтарі-регресники та інші знедолені регулярно штурмують Верховну Ради та Кабмін, вимагаючи не урізати їм соціальні виплати.

Ще дивнішим виглядає «виправдання» такої державної «економії» від однодумця Віктора Януковича, «регіонального» обранця Вадима Колесниченка, озвучене у понеділок в ефірі одного з вітчизняних телеканалів: «Раз ми прагнемо в Європу, то ми беремо приклад з Європи. Даунінг-стріт - Глава кабінету живе там же, де і працює. Білий дім - Президент живе там же, де і працює», - порівняв захисник «гнаних і голодних».

Але ж, шановний порівняльнику! Прем’єр Великої Британії та президент США облаштовують свої кабінети у ДЕРЖАВНИХ резиденціях, які їм не належать! При цьому не перекладають державні кошти за власну оренду цих кабінетів просто собі в кишеню!

Вони звільнять ці приміщення після своєї відставки чи переобрання, залишивши високі приймальні своїм послідовникам! А кому передасть кабінет за своїм товстим парканом, на території своєї резиденції Віктор Янукович? Чому приміщення в офісному будинку на території його приватної резиденції здане в оренду до 2020 року? Адже чергові вибори президента в Україні заплановані на початок 2015-го!? Як може ДУС розірвати цю угоду у разі обрання іншого гаранта? І чи зможе взагалі? У ситуації, коли навіть попередник Віктора Януковича Віктор Ющенко вже третій рік після свого зміщення з посади і досі живе у державно-президентських хоромах і виїжджати з них, здається, не поспішає!

«Якщо ми намагаємося європеїзуватися, то ми чинимо, швидше за все, саме так, щоб це було зручно і по-європейськи», - резюмує ситуацію борець за комфортність роботи Гаранта Вадим Колесниченко.

Здається, товариш Саахов аналогічно відповідав на зауваження про шерсть своєму водієві: «А я, между, прочим, товариш Джабраил, сюда и поставлен, чтобы блюсти государственные интересы!» Втім фінальна сцена цієї історії про «гуманний радянський суд» також усім відома. Ось тільки суди в Україні вже давно не «гуманні».

Егор ЧечериндаЕгор Чечеринда, журналист