Все публикацииПолитика

Повний текст виступу Тимошенко на судових дебатах

Від редакції: Колись історики досліджуватимуть суспільно-політичні процеси в Україні часів Віктора Януковича в тому числі й за матеріалами справи Тимошенко – так само, як вивчення французької історії кінця 19-го століття неможливо уявити поза контекстом справи Дрейфуса, яка оголила усі болячки тогочасної Франції. Або ж історію Російської імперії початку 20-го – без справи Бейліса.

Як і згадані судові процеси, “газова справа” – незалежно від того, яким буде вирок Юлії Тимошенко – матиме довгострокові наслідки для України, і, не виключено, саме ці наслідки визначать вектор розвитку нашої держави у найближчі роки.

Перед Вами – один з найважливіших моментів “справи Тимошенко” – останній виступ ЮВТ в якості підсудної. З огляду на його важливість, редакція публікує документ – незважаючи на його об'ємність – повністю, без скорочень

Повний текст виступу Тимошенко на судових дебатах

Власне кажучи, розпочати я би хотіла з того, що в січні 2009 року по розв‘язанні так званої «газової кризи», яку створили саме ті люди, які дуже тісно співпрацювали з корупційними структурами, я, як на ту хвилину Прем‘єр-міністр, хочу чітко заявити, що в той час я діяла законно, логічно, ефективно, по-державницьки. Я не торгувала землею під Чорноморський флот, я не торгувала газотранспортною системою, Енергоатомом, Укртелекомом, я не здала жодної п’яді української землі і жодної гривні державної власності не було поставлено під удар. Криза була розв‘язана. Хочу сказати, що якщо би зараз повторились такі самі обставини, я би діяла так само, я би так само, використовуючи надану Конституцією, законами України мені владу, робила би те ж само і так би само чітко і зрозуміло би виводила країну з кризового стану. Це мені доводилось робити не один раз.

Наприклад, в 2000 році, коли я працювала Віце-прем‘єр-міністром паливо-енергетичного комплексу, так складається моє життя і мої обставини, що я вимушена була тоді долати енергетичну кризу, коли в країні, в деяких регіонах, селах, містах світло не горіло зовсім, на 2-3 години включали світло, коли повністю була розбалансована, коли заборгованість по з/п і пенсії була до року, тоді я прийшла на посаду Віце-прем‘єра. До речі, і шахтарям, атомникам, енергетикам з/п була заборгована за багато місяців. Я хочу сказати, що і тоді всупереч корупції тодішніх посадовців, всупереч олігархії, яка тоді працювала, мені вдалось і тоді за 7 місяців поставити на ноги енергетичну систему, дати в бюджет десятки мільярдів гривень і забезпечити погашення пенсій, з/п, які накопичились місяцями.

Коли після того, на десяту річницю незалежності мене Кучма, тодішній Президент, поміщав в ту саму в‘язницю, він мене поміщав за те саме, що вирішуючи питання і проблеми людей, я тоді подвинула всі фінансові інтереси олігархії, яка вже на той момент опанувала країну. І вони тоді мені не вибачили на десяту річницю. Зараз на двадцяту річницю незалежності, я в тій же самій камері, в тій же в‘язниці, за те саме. За те, що будучи Прем‘єром я достатньо чітко посунула корупційні інтереси, дала можливість жити державі. Я думаю, що далі треба цю традицію змінювати, і потрібно, щоб злочинці сиділи у в‘язниці на чолі з президентами, які повністю організовують корупцію в Україні, на чолі з деякими Прем‘єр-міністрами, які стають на чолі корупції. І на жаль, з допомогою силових структур і судді, які їх обслуговують. Я думаю, що вже на наступну річницю, не ювілей Незалежності, буде стояти на своїх місцях так, як мусить бути. Я думаю, що ми всі до цього докладемо зусилля.

Також хочу зараз висловити подяку своїм адвокатам, захисникам. Я думаю, що дуже уважно їх промови слухали не тільки в цьому залі. Я думаю, що перед ними було поставлено надзвичайне завдання, довести, спираючись на закони, очевидні речі. Мається на увазі, там, де очевидно, що немає злочину, їм потрібно було використати весь свій досвід, закони, документи, щоб довести, що «2х2=4». Це не проста робота, коли їх ніхто не хоче слухати, коли ніхто не чує їх доказів, коли нікому не потрібна об‘єктивність і справедливість.

Саме тому, я думаю, що мої захисники і адвокати, я хочу зараз їх назвати, я думаю, що не тільки ті високоповажні люди, які сидять в цьому залі, це і Сірий М.І., який на мій погляд, з точки зору Європейського права, з точки зору важливих ключових ратифікованих документів, на основі високого професіоналізму, будучи високоморальною людиною довів, що, в принципі, такі речі не можуть розглядатись в кримінальному судочинстві. Це просто абсурдно само по собі. Як ще можна це довести?

Я хочу подякувати людині, яка розклала на складові ст. 365 КПК України. Я хочу сказати, що це було складно зробити, тому що знайти хоча б один доказ, хоча б один аргумент, Сухову Ю. було практично неможливо із того, що представила прокуратура, щоб хоча би якось можна було говорити про ст. 365 ч.3, але він грамотно, слово за словом, доказ за доказом, розклав ситуацію. Я думаю, якщо в цій країні був суд, не тільки для мене, а для сотень тисяч людей, то в принципі, в цьому судовому процесі вже би не було чого обговорювати.

Я думаю, що коли Плахотнюк О., витративши 2 тижні, на відміну від прокурорів, від судді, від слідчих, вивчив кожен папірець цієї КС, коли він все це сміття вивалив в своїй доповіді, розклав на складові, коли слідчі дії по вилученню ключових доказів проводились 31 квітня 2011 року, в день, якого не існує, коли він просто показує, що експертизи замовлялись набагато пізніше, ніж по датам отримували результати по ним, коли він проаналізував весь цей мотлох і назвав своїми іменами, то стало зрозуміло, чому немає прямої трансляції. Її немає, тому що всі канали належать олігархії, вони зараз це все замовчують, нічого на телебаченні немає, якщо би люди це чули і бачили, мені здається, що вони цю владу винесли з патрохами, з суддями і з такими прокурорами. Але люди позбавлені права в прямій трансляції весь цей абсурд бачити.

Я хочу подякувати Власенку, Титаренку, Богдану Ференцу, який був певний час виконувачем обов‘язків Генерального прокурора України, і які всі разом, всі з усіма своїми великими командами працювали для того, щоб в режимі, який є неможливим для роботи захисту, все ж таки, проаналізувати кожен папірець цієї КС.

Після того, як вони зробили свою роботу, в принципі, треба було би припиняти цей абсурд, якщо на цьому етапі судового слідства передбачено тільки винесення виправдувального вироку, і закривати цю ганебну для України лавочку, яка називається судовим процесом по газовій КС. Але шоу продовжується.

Тому, дякуючи всій своїй команді захисників, хочу висловити не просто подяку, а більш глибокі людські почуття незалежним міжнародним правозахисним організаціям.

В першу чергу, це Данський-Гельсинський комітет, до якого звернулись представники ЄС і попросили проаналізувати ці матеріали справи, для європейської спільноти, для посольського корпусу, сформувати свою оцінку даної справи.

Їх висновок, Дансько-Гельсинського комітету, хочу подякувати м. Лінгву, який очолював цю групу, ці матеріали, їх дослідження, їх експертизи долучені до матеріалів КС, вони чітко, базуючись на матеріали КС, на все, що вони побачили, вони сказали про те, що в жодній країні, де є система правосуддя працююча, порушення такої справи було би неможливим. А велика юридична компанія США сказала, що їм шкода паперу, на якому все це написано, що є обвинувачення.

Тому, нам всім, моїм захисникам, мені немає про що в цьому судовому засіданні виправдовуватись, нам немає чого доводити, немає проти чого захищатись. Це вже доведено, публічно оголошено незалежними правозахисними організаціями, такими як Дансько-Гельсинський комітет, який сказав публічно, що ця справа не може бути кримінальною.

Якщо всупереч цьому будуть після цього винесені обвинувальні вироки, це буде вирок, запам‘ятайте, не проти мене, тому що всім відомо в світі, не тільки в Україні, що складу злочину не було, я діяла законно, відповідально по державницьки, ефективно.

Обвинувальний вирок, який був написаний ще до того, як було порушено КС, в Україні все переверне. В моїй справі спочатку був написаний вирок Печерського районного суду в Адміністрації Президента, потім було порушено КС, потім вона була «розслідувана» СБУ і прокуратурою, після того почалось судове засідання і судове розслідування. Вирок написаний до порушення КС. Тому що Президент країни вважає мене небезпечним політичним конкурентом, і правильно вважає, він правильно визначився, я не буду спростовувати.

Я хочу сказати, що я своїм життєвим завданням бачу побудову в Україні правого, демократичного, морального суспільства, що несумісно з олігархією, яка сьогодні діє в країні, і з ключовим керівником олігархії, яким є сьогодні Янукович. Він правильно визначився, що я присвячу своє життя для того, щоб Україна стала вільною від них, щоб люди не були так принижені, щоб вони не були позбавлені права на життя.

Я хочу звернути вашу увагу, що пройшли вже всі етапи судового засідання, судового слідства, завершились дебати, залишилось моє заключне слово, а потім вирок. Я хочу сказати, що це не був суд в класичному розумінні в судочинстві. Давайте віддамо собі в цьому звіт. Це був специфічний суд, суд був без сторони захисту. Ми були позбавлені права – по-перше, на повноцінний захист, ми робили все в авральному режимі, робили все, як могли. По-друге, це був суд без свідків, які запропоновані стороною захисту. Це був суд експертиз, які якби проводились з участю сторони захисту, це був суд без запрошення експертів для того, щоб вони в судовому засіданні мали дати якісь пояснення. Це був суд без справедливості, без права, без КПК, без Конституції, без законів, без процедур. Це був класичний суд Лінча, коли зібралась група людей, об‘єднана одним незаконним завданням, незважаючи на невинуватість було поставлено завдання розправитися, і вони це робили.

Я зараз хочу чітко і зрозуміло сказати – все, що говорять мої захисники, все, що буду говорити я, це не для цього суду, повірте, вирок є. Якщо хтось в залі, або в суспільстві думає, що вирок буде виправдувальним, я хочу, щоб ви зараз не плекали надії на те, чого не буде. Вирок написаний і він буде оголошений саме обвинувальний. Я буду говорити, але це я говорю не для цього суду, і не для цих прокурорів, які не представляють ні закон, не конституцію, не справедливість. Вони представляють сьогодні людей, які випадково дорвались до влади, які сприяють країну, як ЗАТ, яке приносить їм великі, нечесні ставки, вони представлять їх, вони не представляють конституцію, і не представляють Україну. Тому говорити я зараз буду для українського суспільства, для українських громадян, для демократичної світової спільноти. Я переконана, що після того, як буде винесено обвинувальний вирок, ми обов‘язково отримаємо повну реабілітацію в міжнародних судах.

Саме тому, що свою промову я буду говорити не для цього суду, а для українського суспільства і для міжнародної демократичної спільноти, я можливо, перший раз в цьому суді встану, тому що я звертаюсь саме до громадян, до тих людей, які хочуть бачити країну справедливою, правосудною, європейською державою.

Хочу повідомити вам, що я уважно послухала виступ від обвинувачення. Можу сказати перше враження. Для них не були важливі свідки, які тут були, ні дебати, для них не важливі ні докази, ні документи, нічого. Вони в своїй промові в дебатах слово в слово повторили той обвинувальний висновок, який був складений не базуючись на законі, не базуючись на конституції, не базуючись на елементарній справедливості, безумовно, не на доказах.

Я хочу сказати, цитуючи ГПУ, що представники прокуратури не стали на шлях виправлення, вони продовжують робити злочин, порушуючи закони, притягуючи до відповідальності невинуватих людей. Можу сказати, що, в першу чергу, вони є клієнтами ст. 365 ч.3, яку вони мені інкримінують. Тому що вони із своїх корисних, особистих інтересів, тому що вони таким чином порушуючи закон, виконують злочинні накази, зберігаючи свої посади, пагони, зарплати і таким чином із своїх корисних міркувань, вони сьогодні фальшуються КС, розуміючи, що вона не має під собою жодного доказу.

Хочу їм ще нагадати, враховуючи, що в судовому засіданні люди мусять знати закони, що вони ще і клієнти ст. 371, ст. 372 КПК України. Ст. 371 - завідомо незаконне затримання, арешт, або тримання під вартою людини, яка не скоїла злочин. Хочу нагадати, що там строк від 5-10 років.

Ст. 372 КПК – це притягнення завідомо невинуватого до кримінальної відповідальності з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Я вважаю, що вони сьогодні притягують мене до кримінальної відповідальності за особливо важкий злочин, завідомо знаючи, що я не винна. Це від 5 до 10 років.

Я не буду поки що зачитувати ст. 375, це постановлення завідомо неправосудного вироку, рішення ухвали або постанови. Це теж ст. КПК, яка передбачає від 5 до 8 років. Я сподіваюсь на те, що не зважаючи на залежність судді в нашій країні від однієї людини, від Президента держави, я все ж таки залишаю шанс не зачитуючи цю статтю, що людина, яка сидить в президії, зверне увагу на те, що цей абсурд мусить припинитись. Я не буду більше нічого говорити по відношенню до цих людей, які обвинувачують або судять.

Зрозуміло, що мені, насправді, немає потреби доводити свою невинуватість, тому що у їх є потреба довести винуватість. А це різні речі. Вони не довели сьогодні ні словом, ні документом, ні свідченням жодного свідка, що я в чомусь винна. Це є очевидним. Враховуючи, що я поставлена сьогодні в таку ситуацію, що ми вимушені всією командою захищатись від повноцінних, повнокровних політичних репресій, я безумовно декілька речей скажу.

Але перед тим, як перейти до концепції, яку я хочу викласти, я хочу всім вам сказати, що сьогодні в цій ситуації, в цих обставинах, я дуже чітко розумію, що відчували ті люди, над якими знущались під час радянського режиму. Я дуже добре відчуваю, як себе почували ті патріоти України, яких судили без суду, без слідства і кидали в радянські табори. Я дуже добре зараз на собі відчуваю кожну емоцію, яку вони перенесли, коли боролись за незалежність нашої держави. Я знаю, через що вони пройшли, я знаю, коли вони по 20 років і більше сиділи в таборах РС за Україну, для них не важливо були, де вони знаходяться, тому що вони були вільними, в праві висловити свою думку, вони були вільними в праві вести себе так, як вважають себе моральним, були вільними здійснювати ті кроки і дії, які вони вважали, що підуть на користь отримання незалежності держави. Сьогодні те саме, тільки на збереження незалежності держави, на збереження її європейської стратегії, на збереження права українця жити в правовій демократичній державі. Але я дуже добре розумію їх емоції, вони йшли в табори, вони йшли в це судилище, вони не писали, як їх примушували, явку з повинною і служіння тоді КДБ, вони не писали, вони знали, що на цьому може закінчитись їх життя, але вони йшли.

Я хочу, щоб ми так виховували своїх дітей, а не підкорятись всьому цьому і не писати з ними мирові, не знаходити з ними компроміси, які не сумісні з моральністю, з нашими цінностями, зі збереженням незалежності нашої держави. Такі компроміси не сумісні з життям справжніх патріотів України. Тому я щаслива, що моя політична команда, мої друзі, мої колеги, люди, які нас підтримують, не шукають компромісів з кримінальним режимом, який сьогодні прорвався, не шукають компромісів в цінностях, саме головне, а стоять фундаментально. Вони, в тому числі, є надією, що в Україні все зміниться.

Я хочу, враховуючи, що мене примушують говорити їх мовою, що мене примушують виправдовуватись, я хотіла би говорити не чутками, плітками і словами людей, яких приводили до цієї трибуни як свідків, які сьогодні працюють найманими працівниками в цій системі, і коли їх ламали на цій трибуні зручні для обвинувачення свідчення. Я не хочу користуватись всіма цими речами. Хочу нагадати, що єдина людина, яка сьогодні працює у владній машині, яка знайшла мужність прийти і сказати так, як є - це Т. Корнякова. Вона просто сказала, що мені доручили, коли я була заступником Гепрокурора, я вивчила ситуацію, замовила експертизу, так воно і є. Те, що відбувалось, відбувалось законно. Її через 2 тижні звільнили з заступника міністра. Чому її звільнили? Тому що вона порушила чітку вказівку прийти до цієї трибуни і говорити неправду. Можливо, в інших не вистачило мужності.

Але, в тому числі, за проханням ГПУ, а це було вказано в обвинувальному висновку, було запрошено до цієї трибуни в якості свідків все коло друзів РосУкрЕнерго. Тут побували всі. Побували ті, хто підписували їм контракти, побували ті, хто є засновниками РосУкрЕнерго, побували ті, хто сьогодні в РосУкрЕнерго отримує заробітну плату, сьогодні вони всі були свідками, і вони всі свідчили. Безумовно, як вони свідчили.

Тому, дорогі мої, я буду говорити виключно цитатами документів, які долучені до матеріалів кримінальної справи. Я більше не скажу жодного свого слова. Я буду тільки цитувати. Тому що так, як зібрана кримінальна справа, і так, як вона складена, то, в принципі, ніхто не переймався тим, що в ці томи вкладають. Вони самі не читали того, що в тих томах. Вони з одного боку вкладали туди явний фальсифікат, і з іншого боку – все, що потрапить під руку, в тому числі документи, які прямо спростовують будь-які обвинувачення. Це говорить про те, що Прокуратура, коли готувала це обвинувачення, коли порушувала кримінальну справу, коли передавала всі ці томи в суд, вона не переймалася тим, що в цих матеріалах справи. Тому що це для них не є важливим. Тому що їм сказали: ви несіть в суд, а в суді все зроблять так, як треба. Навіщо там сортувати папірець до папірця, коли вирок написаний задовго до початку судового процесу. Тому вони поскладали в ці папки таке, що якщо б вони самі почитали все це, вони, як мінімум, переполовинили б ці 15 томів. І не поклали б ті документи, які свідчать про їх злочин, а не про мій. Тому буду говорити виключно матеріалами документів. І розпочну з чого.

Ви знаєте, що перше, що зараз інформаційно нагнітають по всій країні, і це є в обвинувальному висновку. Тому про це я можу говорити абсолютно, посилаючись на документи, тут говориться про те, що я, цитую, підписала завідомо невигідні контракти. По-перше, я не підписувала контракти. Розпочнемо з цього. Але те, що я написала директиви, які призвели до того, що держава отримала завідомо невигідні контракти. На цьому я хочу зупинитись. Це для мене є принциповим. Для мене є принциповим те, що жоден мій крок ніколи не сповідував подвійних стандартів. І ніколи жоден мій крок не порушував національні інтереси України. Тому говорити, що мої директиви, або, як наслідок, вони говорять контракти, є невигідними, завідомо невигідними для України – це неправда, яку я хочу спростувати.

Перш за все формульний підхід. Формульний підхід для формування ціни не робився для України. Не було спеціальних формул для України. Саме по такій формулі літера в літеру, знак в знак, саме по такій формулі обраховується ціна на газ і на транзит для всіх, підкреслюю, без виключення споживачів російського газу. Чому я кажу для всіх без виключення? Тому що ви всі, можливо, не володієте питанням, що навіть Білорусь має контракт, де прописана формула. Молдова має контракт там, де прописана така сама формула, як у нас. Але кожен раз і кожен рік країни, які хочуть мати спеціальні ціни на газ, пільгові так звані, вони до цих формул укладають додаткові домовленості, як правило, дисконтні. Тому ніякої спеціальної формули не існує.

Ще одна важлива вводна. Справа в тому, що і для України підписаний контракт і підписана формула дає стратегію виходу на ринкові ціни. Скажіть, будь ласка, чи потрібні для України ринкові ціни на газ? І чи є вони виключно економічною категорією? Скажіть, чому тоді не більш заможні, ніж Україна, прибалтійські країни з першого дня відрізали цю пуповину і перейшли на жорстко ринкові ціни? І вони сказали, що, так, ми будемо опалювати вугіллям, ми будемо сидіти без тепла, але ми не будемо давати права через ціни на газ формувати політичні впливи на наші країни. Чому прибалтійські країни набралися такої мужності, поясніть? Скажіть, будь ласка, чому Грузія не ставить спеціальних умов дати їм пільгові ціни, а живуть політично вільно, але формуючи свою економіку так, щоб мати можливість зберігати газ, заощаджувати енергію, і бути вільними політично? У мене ще одне питання: скажіть, будь ласка, що наша сусідня Польща не хоче мати ціну на газ 200 доларів? Хоче. Але вона знає, що треба вибудовувати сильну економіку, незалежну країну.

Тому в той час, коли була газова криза, Польща нам дала офіційний документ, який є у матеріалах справи, який долучений до матеріалів справи під час мого допиту, який підписаний одним з керівників Уряду Польщі, що ціна в той час для Польщі складала 510 доларів за тис. кубічних метрів. Це наш кордон. Так чому Польща може це робити? А чому Україна мусить кожен раз здавати або землю під Чорноморський флот, або газотранспортну систему, або можливість будувати заводи по виробництву ядерного палива на незалежній основі? Чому кожен раз здачі і скільки це ще буде тривати? І що у нас ще залишилось здавати? І ще не забудьте, що газ, який використовується, імпортного походження, мається на увазі, який куплений в Росії, він же першим іде на промисловість, він не іде по побутові потреби громадян України, і він частково іде на опалення, де побудована вкрай неефективна система опалення. Частково, я підкреслюю. А, в принципі, побутові потреби громадян забезпечуються українським газом. Так чому ми вимушені з вами заради того, щоб великі металургійні і великі хімічні підприємства, які належать оточенню Януковича, ціною здачі національних інтересів формувати їм надприбутки в балансі? Чому вони сьогодні, продаючи метал, хімію по світовим цінам, платячи заробітну плату своїм працівникам у 12 разів нижчу, ніж аналогічні заводи у цивілізованих країнах? Чому вони мусять ще за рахунок здачі національних інтересів отримувати пільгові ціни на газ? Для того, щоб накопичувати мільярди, а потім цими мільярдами робити фальшиві вибори на всіх рівнях. Для того, щоб накопичувати ці тіньові мільярди і, по суті, купувати країну, яка потім їм дає тисячократні прибутки. Навіщо?

Тому я хочу зараз дуже чітко зазначити: перехід в стратегію на формульний підхід для України є політична свобода. Є здатність і можливість будувати справжню ринкову економіку. Є здатність і можливість будувати свою політику так, як ми хочемо. І якщо у ЄС, і ніхто нам не може сказати, якщо є ринкова ціна на газ і є формула, що ми мусимо виконувати перше, друге, четверте, п’яте. Чому? Тому я абсолютно чітко усвідомлювала, що перехід, як і для всіх інших країн, на формульний підхід для України є корисним і вірним. Як на встановлення плати за транзит, так і встановлення ціни на газ. Це перше.

Друге. На переговорах між двома президентами, Росії та України, Ющенка і Медвєдєва, багаторазово вирішувалось питання, що треба переходити на ринкові ціни, треба застосовувати загальну для всіх однакову формулу. Тому це не моє ноу-хау. Якщо всі країни, які споживають газ, вже давно перейшли на це, так Україні теж треба це робити, і бути достойною і гідною державою, а не стояти на колінах і не вимолювати пільговий газ, нижчий в два рази по вартості, ніж ринковий. Але я дуже розуміла, підкреслюю, дуже добре розуміла, що Україні потрібен перехідний період для того, щоб всі олігархи, які сьогодні при владі, мали можливість переоснастити свої підприємства. Тобто, те, що вони сьогодні уводять на офшорні рахунки, щоб вони 3 роки мали вкласти в модернізацію приватизованих безкоштовно підприємств, їх переобладнати, модернізувати, зробити їх енергоефективними, і після цього через 3 роки перейти на нормальні ринкові ціни. І не тримати всю Україну заручниками цих речей. Крім того, я була переконана, що у нас є 3 роки часу, щоб модернізувати систему опалення в Україні, яка сьогодні обігріває вулицю, але не обігріває приміщення людей. Для цього потрібно було 3 роки. Тому я підписала меморандум з Прем’єром Росії, що ми поступово переходимо протягом 3-х років на ринкові ціни, і до формули будуть застосовані відповідні пільгові коефіцієнти.

Саме тому по концепції переходу на ринкові ціни альтернативи не існує. Я хочу, щоб всі для себе цей висновок зробили, але це не стосується населення, це не стосується громадян, тому що для них газ українського походження. І те, що я діяла як державна людина, це в кризу, я не допустила підняття ні тарифів на газ, ні тарифів на тепло, ні тарифів на гарячу воду, нічого іншого. Чого я цього не зробила? Нам що, зайві гроші не були потрібні? Тому що я твердо знала, що в кризу жодна родина в Україні не здатна викласти підвищену ціну на газ, на тепло, на гарячу воду. І те, до чого ми прийдемо, це буде просто накопичення боргів. Тому я цього не зробила. Так що я поганого і антидержавного як Прем’єр зробила? Те, що я не поклала на плечі людей все навантаження від фінансової світової кризи? Я захистила, як змогла.

А тепер – чи була вигідна ціна. Це є дуже важливим аспектом, тому що всі говорять, що ціна була невигідна. Я хочу вам сказати, що на 2009 рік була підписана дуже чітка і конкретна ціна НАКом. Не я, як Прем’єр, підписувала це, ви це добре знаєте. Але я домовилась і розв’язала кризу так, як її потрібно було розв’язати. Тому я хотіла би зараз зачитати вам вже, це я вже цитую документи. Це Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, висновок №4049 від 12 травня 2011 року. Це на замовлення Прокуратури. Це документ матеріалів кримінальної справи. Я думаю, що том і сторінку мені зараз підкажуть мої захисники.

Цитую. «Середньозважена ціна за тис. кубічних метрів природного газу, що надійшов у 2009 році в Україну, складає 232,98 доларів». Тобто, коли сусідня Польща мала ціну 510 доларів за тис. кубічних метрів, і про це у матеріалах справи є офіційний документ польського Уряду, оригінал, Україна внаслідок розв’язання газової кризи отримала ціну за даними Генеральної прокуратури 232,98 долари. Питання: погана це ціна чи гарна? Наступне питання: а скільки вважали правильною ціною? 31 грудня 2008 року яку ціну хотіли підписати? 235. І вважали це великою перемогою. Ми підписали 232,98 долари. Я вважаю, що ціна, яка майже вдвічі нижче ринкової, в кризовий 2009 рік є більш, ніж вигідною, і кращою, ніж була домовлена до газової кризи.

А тепер увага. Це ще не все. Тому що в цій же самій експертизі. Це, до речі, том 13 аркуш справи 131-143, і цифра, яку я зачитала, це сторінка 137, тобто, всі можуть перевірити, я думаю, суддя в тому числі. Але я хотіла би, щоб ми також відкрили ще одну сторінку цієї самої експертизи, яку зробила Генеральна прокуратура. Це сторінка 137 того ж документу. Там є таблиця помісячно по формулі, як розраховувалась ціна і якою вона була помісячно у 2009 році. І тепер увага. Ми змогли на базі цієї формули на липень місяць, по формулі, переконую вас, ось таблиця і можете перевіряти. Липень місяць – 199 доларів за тис. кубічних метрів. Це погана ціна? Серпень місяць – 199 доларів. Вересень місяць – 198 доларів. Жовтень – 208 доларів. Листопад – 208. Грудень – 207. Це погані ціни взимку? В той час, коли Польща продовжувала купувати по 500. Хочу зараз звернути вашу увагу, що ці ціни – це я для журналістів окремо підкреслюю - обраховані виключно по формулі без 11 млрд. кубічних метрів газу, який, як ви знаєте, є спірним з РосУкрЕнерго. Це без цього газу. Так скажіть, будь ласка, ця формула нормальна чи погана? Вона абсолютно нормальна.

І чому у 2009 році, коли ціна на нафту була 147 доларів за барель, вона давала нам ціну приблизно 200 доларів, вже в кінці року, а чому та сама формула після здачі землі під Чорноморський флот дає сьогоднішньому Уряду 350, хтось може пояснити? Немає цьому пояснення. Мені здається, що це просто спеціальна технологія, яка застосована, про це я скажу трошки далі. Тобто, іншими словами, ціна на газ, яка підписана НАКом під час розв’язання газової кризи, була середня 232, а з середини літа і до кінця року на рівні 198-200 доларів. Що ще краще треба робити? Тому я стверджую, що директиви підписані правильно, розумно досягнута домовленість, і абсолютно точно НАКом підписані нормальні контракти. Але це ще не все. Я знову буду посилатися на матеріали кримінальної справи, і буду говорити вам про речі, які ви також мусите знати.

Ви знаєте, що коли мене звільнили перший раз з посади Прем’єра, ціна на газ була 50 доларів, ціна на транзит 1,09 доларів за тис. кубічних метрів на 100 км. Коли мене звільняли, ціна на газ з ціною на транзит була пов’язаною, і не було ніяких проблем, не було посередництва «Росукренерго» між Україною та «Газпромом». Тепер зверніть увагу. У 2006 році встановлюється ціна на газ 95 доларів. Тобто, підвищення ціни на газ складає 90%. При цьому, ціна на транзит ледве-ледве піднімається на 30%. Це, я хочу нагадати, Уряд Єханурова і Ющенко Президент країни. 2007 рік – ціна на газ – це вже Янукович – піднімається на 37%, ціна на транзит не піднімається зовсім. Нуль. Це я так, для прокуратури. Якщо це мій злочин. 2008 рік порівняно з 2007 – ціна на газ піднімається на 38%, ціна на транзит всього на 6% - це Янукович на 2008 рік у 2007 сформував нам таку перспективу. 2009 рік після розв’язання кризи, найнижче за всі роки збільшення ціни на газ на 29%. Можна це порівняти? Безумовно ні, тобто кожен рік ціна на газ зростала, від 90% до 38%, в 2009 р., за всі роки підвищення ціни на газ найнижче підвищення, що тут екстраординарного, поясніть, де здача національних інтересів, це нормальна ринкова система просування до ринкової ціни поступово.

Що стосується вигідності невигідності, говорять, що контракти і директиви вкрай шкідливі і невигідні для України, тому що в 2009 р. плата за транзит не піднялась, а ціна на газ піднялась.

Дорогі друзі, Вони ж замовчують і не говорять, що документ, який під час розв’язання кризи підписав НАК, а в т. ч. і я дала на це директиви. З 1 січня 2010 р. передбачалося підняття плати за транзит на 70%.

Для довідки, що за всі роки, починаючи з 2005 по 2008 р., ціна на газ піднялася 3,5 рази, а ціна на транзит всього на 40%, це за весь період, на 40% починаючи з 2005 по 2008 р.

Ми забезпечили з 1 січня 2010 р. на 70% підвищення плати за транзит, перший раз, і це більш 2 млрд. дол. дало НАКу додатково, це ж не Янукович домовився, це забезпечили під час розв’язання газової кризи. Тобто ми по суті, ривком за 1 рік, за одну дату на 70% підняли, коли за всі попередні роки ціну на газ в 3,5 рази, а на транзит всього до 40%, є різниця, або за 4 роки на 40%, або за 1 день на 70% для України це здобули.

Так чому Вони замовчують, що ми заклали на 2010 рік радикально вигідні для України умови, піднявши плату на транзит 70%. Зрозуміло те, що Вони говорять, що це невигідно, це чисто пропагандистська технологія, я потім скажу, для чого Вони це роблять. Для чого їм потрібна ця КС, крім як розправитися з своїм конкурентом. Це те, що стосується невигідності.

Вони говорять про інше, так все одне треба було з 1 січня 2009 р. обов’язково піднімати плату за транзит, не можна залишати такою, як у 2008 р.

Тоді давайте ми про інше поговоримо, що ми мали на цей момент, мали, наприклад, такий документ, як доповнення до контракту від 21 червня 2002 р., № 1 ГУ-07, підписаний 20 квітня 2007 р., хто був Прем’єр-міністр Янукович, якщо ви пам’ятаєте.

Доповнення до цього контракту цитую, п. 4 ставка плати, мовою оригінала «ставка платы за услуги по транзиту 1 тыс. куб. м. газа по территории Украины, принимаются равной 1,6 дол. за каждые 100 км пути, этот контракт с 2008 по 2013 г.»

Тобто іншими словами, доповненням 1 ГУ-07 до цього контракту, які підписані 20 квітня 2007 р., до 2013 р., заклали вартість плати на стабільному рівні. Коли ми вели переговори з Росією, нам показували цей документ, з цим треба рахуватися, прокуратура.

Саме тому, якщо би ми навіть дуже хотіли, нам не все вдалося, але не до 2013 р. ми таке щастя залишили, яке Янукович підписав, а ми завершили його 1 січня 2010 р. і зробили доступну плату за транзит через територію України.

Є ще один досить цікавий документ. В чому зараз вони мене обвинувачують, і я зараз буду посилатися на матеріали КС. Вони мене обвинувачують в тому, що я не мала права давати директиви, які призводять до підвищення ціни на газ, а плата за транзит на 2009 р. залишається стабільною. Вони вважають це злочином, за їхньою логікою.

У мене в руках контракт № 14/935-3,04 від 29 липня 2004 р., який підписаний між НАКом та «Росукренерго». В цьому документі немає взагалі жодного слова про встановлення ціни на газ російський, який заходить в Україну, хоч на якийсь тривалий період, затое з 2005-2030 рр. встановлена фіксована плата за транзит, на 25 років, я хочу, щоб Ви зараз замислились - на 25 років. Причому підписав це убожество від НАКу пан Бойко, сьогоднішній Міністр палива і енергетики, і один із засновників компанії «Росукренерго», одночасно від НАКу і «Росукренерго» з двох сторін, судячи по підпису.

П.1.1 передає «Росукренерго» на 25 років право на транспортування та зберігання газу в ПТГ українських на 25 років. Є тут унікальний пункт, який прокуратурі давно потрібно було почитати, що Вони говорять за один рік, що я недотягнула, щось не додумала, не доробила.

П. 4.5, яким сказано, «ни одна из сторон не имеет права требовать пересмотра тарифных ставок на транзит и закачку газа в газовые хранилища в течение первых двух лет с начла оказания услуг, а в дальнейшем каждая из сторон имеет право требовать пересмотра тарифных ставках, два раза в течение 25 лет»

Так проти кого тут КС треба порушувати? І якщо ГПУ порушує проти нас КС, що ми з 1 січня 2010 р. перейшли на повну ринкову ціну плати за транзит з боку Росії, а не з 1 січня 2009 р., то скажіть, це не вибіркове правосуддя?

Тому що дана справа по логіці ГПУ проти Януковича, що тут він з 7 по 13 на 5 років зафіксував плату на транзит стабільною, а ціну на газ ніяк навіть не зафіксував.

2004 р., 24 червня Кучма і там не мало значення, хто був Прем’єром насправді, і Бойко, який підписав 25 років стабільна плата за транзит, це я в суді також говорю, це матеріали Вашої КС, ми не приносили ці документи, вони всі є в справі.

Є ще один цікавий документ, «это соглашение об урегулировании отношений в газовой сфере» від 4 січня 2006 р., це Ющенко, Єхануров, Єльченко, Бойко, Фірташ, Льовочкін і інші.

Хочу показати соглашение на 1,5 аркуш всього. Том 12 аркуш справи 67,68 соглашение, яке є п. 1, закріплює плату за транзит на 5 років, цитую «в области обеспечения транзита, принадлежащего «Газпрому» и «Росукрэнерго» природного газа через территорию Украины и РФ, стороны согласовали на срок до 1.01.2011 г., ставку платы за транзит в размере 1,6 долл. за тыс. куб. м. на 100 км, этим соглашением», п. 4 ціна на газ встановлена тільки на півроку, 2006 р., і піднята на 90% порівняно з 2005 р.

Це Ющенко, Єхануров, Єльченко, Бойко, Фірташ, Льовочкін і інші. Вот Вам історія корупції, яка закладена в матеріалах КС том 12 аркуш ст. 67.

Скажіть, якщо проти мене порушується КС за те, що я дала директиви, які призвели до того, що з 1 січня 2009 р. вартість плати за транзит підвищилася на 70%, і проти мене порушують КС, що я це зробила з 1 січня 2010 р., а не з 1 січня 2009 р., тому що були ці контракти, які не дозволяли це робити, то що тоді треба робити проти цих Президентів, Прем’єрів, керівників НАКу, Міністрів палива і енергетики, які на 5 років, на 11, на 25 років, закріплювали стабільну плати за транзит, а ціну на газ відпускали у вільне плавання? Це відносно вигідності, я так довго про це говорю, тому що відкрита ціла пропагандистська кампанія про невигідність цих контрактів. Чому - розберемося.

Контракти «Нафтогазу» і до сьогодення діє меморандум, підписаний 2 жовтня 2008 року мною і Путіним. Де п. 2 ми домовились про те, що сторони підтверджують поетапний перехід протягом 3-х років на ринкові економічно обгрунтовані і взаємовигідні ціни на імпортований газ і тарифи на плату за транзит через територію України. Це документ діє сьогодні, його ніхто не скасовував. Коли я підписувала знижку на базову ціну 20%, я керувалась цим меморандумом. Що заважало Януковичу керуватись тим самим меморандумом? Кажуть, що заважав контракт, який «Нафтогаз» підписав по розв‘язанню газової кризи, це не відповідає дійсності. Зараз я буду далі цитувати, які я вважаю, що вам багато чого прояснять.

Ви знаєте, що в матеріалах справи том 17 сторінка, зараз скажу, це угода, яка була ратифікована між Кабміном і Урядом РФ. Ратифікована угода – це закон. Ратифікована угода, вона вища за вітчизняне законодавство, вона вища по своєму статусу за вітчизняні закони, але і вища за будь-які підписані зовнішньоекономічні господарські контракти. Що передбачено цією угодою? До речі, Мін‘юст і обвинувальний висновок говорить про те, що ця ратифікована міждержавна угода, міжурядова діє до сьогодення, її ніхто не скасовував. Що тут написано? Що обсяги транзиту російського природного газу по території України, а також розмір платежів в грошовій формі, обсяги постачання газу в оплату транзиту, а також безпосередня вартість газу будуть уточнюватись на основі щорічних міжурядових протоколів на відповідному рівні

Про що це говорить ? Це говорить про те, що якщо Януковича і Азарова щось не влаштовує в підписаних контрактах під час розв‘язання кризи, вони можуть підняти міжурядову угоду, ратифіковану, вона має силу закону в Україні і Росії, і домовитись про ціни на газ і на плату за транзит. Їм дається це право. Якщо вони по якихось причинах не можуть рахувати по формулі, у них завжди є закон, якій дає їм право все переглядати. Вони кажуть – та ні, цей закон суперечить контрактам, які підписали. Не суперечить. Зараз я про це вам дам чітку цитату. Я тримаю в руках підписаний в 2009 році «Нафтогазом» під час розв‘язання кризи контракт – том 2 сторінка 41.

Відкриваємо том 2 сторінка 50, там є пункт 4.4. в таких жахливих газових контрактах, про які тут намагається говорити прокуратура. Пункт 4.4 читаю мовою оригіналу, щоб навіть не перекладати і не ставити жодне слово під сумнів.

Тимошенко Ю. зачитує том 2 сторінка 50 п.4.4.

Іншими словами, «Нафтогаз» п.4.4. контракту, який Дубина підписав у 2009 році під час розв‘язання кризи, сказали всім наступним Президентам, Урядам, керівникам «Нафтогазу», що без будь-яких штрафних санкцій, якщо вас щось не влаштовує, або ринкова кон'юнктура не така, у вас є право без будь-яких штрафних санкцій переукладати будь-яку ціну. У них карт-бланш, без штрафних санкцій, у них можливість робити так, як вигідно Україні. Питання – чому здавати землю під Чорноморський флот і отримали ціну 350? Хто мені пояснить? А чому сьогодні збираються здавати газотранспортну систему і ціна на газ вже доходить до 380? Тому що здають по домовленості, тому що сьогодні саме Янукович, Азаров шантажують Україну, говорять про невигідні контракти, під цією завісою здають Україну. Їм потрібно чимось прикритись. Вони влаштували все це шоу, вони влаштували через свої, належні їм на правах власності канали телебачення, що ці контракти не вигідні. Їм потрібно прикриття для здачі заздалегідь обговорених об‘єктів. Це вони і роблять. При мені в житті ніколи такого не було, ні Чорноморського флоту, ні шельфу Чорного моря, не було би будівництва заводу по виробництву ядерного палива на залежній основі, цього би не було. Я ніколи в житті би не допустила укладання для України будь-якого неефективного документу. Те, що я вам зараз процитувала, це не є мої коментарі, це цитати, це документи матеріалів КС.

Мені шкода, що я вимушена зараз в такому контексті все це пояснювати. Мені шкода, що вони роблять спробу таким чином принизити всі ті досягнення, які були зроблені у важких умовах нашим Урядом.

Я хочу трошки дати інформацію про те, як виникла ця газова криза. Я не хочу вам говорити, що газова криза - це в такій системі залежності унікальне явище. Газова криза була кожен рік. Я хочу зараз просто чітко систематизувати, щоб ми з вами почули хоча б один раз всю історію питання.

Я вважаю, що є, ми їх систематизували, 5 причин, чому 1 січня 2009 року виникла газова криза, її не повинно було би бути. Не було передумов, якщо би все було так, як потрібно в країні, в попередні роки. Я думаю, що з цих 5 передумов, перша і сама головна – це свідома планова ліквідація в 2001 році безспірного чіткого поєднання плати за транзит російського газу через територію України з ціною за російський газ. Те, що вам розповідають, що це було розірвано в 2009 році – це абсурд. Тому що документи говорять про інше.

Що таке зв‘язка ціни на російський газ і плати за транзит російського газу через територію України? Це, по суті, бартерний зв‘язок, він існував один раз, існував тільки в одному документі. Це була угода, я спробую це цитувати, важливо, щоб це була цитата. Це була угода, яка була підписана в 2000 році і ратифікована в 2001 році.

Ця угода між Кабміном і Урядом РФ «Про гарантії транзиту російського природного газу через територію України» Стаття 2, я прошу, це цитата російською мовою, для того, щоб перекладом її ніяк не руйнувати.

Тимошенко зачитує угоду.

Іншими словами, цим пунктом передбачено, що за обсяг транзиту російського газу, Україна отримую 30 млрд. куб. метрів, це зв‘язок. Ось 120 млрд. транзиту і 30 млрд. за це Україна отримає. Це ратифікований документ, підписаний 22.12.2000 року.

Що робить на той час Президент і Уряд? Вони пере підписують цю угоди 4.10.2001 року виключають цей п.2 разом з додатками. Після чого і ратифікують вже без бартерного зв‘язку, який гарантував Україні повну незалежність від РФ. Тому що бартер, є бартер. І тут можливо, враховуючи політичну складову, навіть, якщо хартія передбачає інше, було доцільне для України, щоб ми знали, що є зв‘язок. Це повністю видалили. Вже ратифікована угода 15.11.2001 року вже без п.2, тут закінчився зв‘язок транзиту і вартості газу.

Це перша умова виникнення кризи. Відпустили все, монополіст диктує ціни і робить все, що завгодно.

Друга причина, чому Україна опинилась на межі кризи в 2009 році. Друга причина, це цинічно, я переконана, на базі корупції, позбавлення України в 2006 році всіх можливостей отримувати природній газ країн Середньої Азії.

Я хочу проінформувати всіх, хто не дуже знає газові питання. До підписання «Соглашения» в 2006 році, Україна отримувала на регулярній основі Туркменський природний газ. Ніколи не було ніяких проблем з транспортуванням через Узбекистан, Казахстан, Росію в Україну, завжди пропускали, тому що знали, якщо Росія не пропустить обсяги наші з Туркменістаном, ми не пропустимо будь-які інші обсяги. Там не було дискусії.

В 2005 році, коли я була Прем‘єром, у нас була рамкова угода підписана мною в Туркменістані для того, щоб Україна могла отримувати газ довгі роки. Це є в матеріалах роботи Уряду. Якщо би цю угоду не зруйнували, у нас був би на дві третини туркменський газ, у нас би не було монополії. Узбекистан готовий продавати, Казахстан теж готовий був продати певні обсяги газу, які є надлишки того, що вони споживають, і того, що вони видобувають. У нас би не виникло кризи, якщо би Україна не відмовилась від туркменського газу і не передали би його «Росукренерго».

Яким документом це зроблено? Піднімаємо, вони всі у нас є. Цей документ – це «Соглашение», про яке я вже говорила, підписане 4 січня 2001 року: Ющенко, Єхануров, Івченко, Плачков, Чубченко з боку Росукренерго і Газпром – Міллер, півтора аркуші. Цими півтора аркушами поставлена крапка на всіх національних інтересах України в газовій сфері. Запам‘ятайте цей документ. Після підписання цього документу, Україна була позбавлена можливості боротись з монополістом. Чому? По-перше, цим документом на всі 100% обсягу, навіть Кучма на таке не пішов, Кучма, коли в 2004 році запускав Росукренерго, він запускав на 1,5 обсягу на 10 млрд., теж погано. Воно там не потрібно, тому що Росукренерго там ніяких функцій не виконує, вони тільки приймають гроші з України, гроші передають Росії. Все, це вся робота. Статутний капітал Росукренерго, коли їм передали 10 млрд., Кучма передав, 10 млрд. кубічних метрів газу постачати на України був 20 тис. євро. Що вони могли зробити, три аферисти – Фірташ, Бойко, Льовочкін. Тоді Кучма віддав їм право бути посередниками, брати всю грошову масу і віддав їм право, той газ, який закачувався в газові сховища України, щорічно, який був ресурсом технічним і економічним України, повністю віддав Росукренерго. Тобто, вони закачували газ в українські газові сховища, потім цей газ експортували по домовленості з іншими учасниками на експорт. Зрозуміло, якщо 95% Україні продавали газ, а в той час уже 250 коштує в Європі, ви розумієте, що отримували. Без Росукренерго той газ, який влітку закачувався в газові сховища, належав Україні. Нам не потрібно було думати про те, як забезпечувати себе газом.

Ющенко В., Єхануров, Івченко, Бойко, Фірташ, Льовочкін, цією угодою 100% газу для України передають Росукренерго. Після того уже «Нафтогаз» не був учасником, суб‘єктом будь-яких договірних стосунків з Газпромом.

Друге, що вони зробили. Пунктом 4 цієї угоди, вони туркменський, узбецький, казахський газ, скажу точно вам, щоб ви знали, які обсяги газу втрачені Україною, 41 млрд. куб. метрів туркменського газу, 7 млрд. куб. метрів узбецького газу, це щорічно, 8 млрд. куб. метрів казахського газу, 17 млрд. куб. метрів російського газу постачали в Україну через посередництво Росукренерго.

З цього документу у України виник монополіст – Газпром, і другий монополіст – Росукренерго, який стояв ще перед Газпромом. Більше у України вже не було 41 млрд. туркменського газу, 7 млрд. куб. метрів узбецького газу, це щорічно, 8 млрд. куб метрів казахського газу, 17 млрд. куб. метрів російського газу також через Росукренерго.

Повністю зруйнували національні інтереси України у газовій сфері. Цим же «Соглашением» вони закріпили на 5 років плату за транзит 1,6, щоб Росукренерго не переплатило і Росія, а ціну на газ з 50 доларів, перший раз в історії незалежної України, відпустили і зробили 95 долари, заради того, щоб по суті справи ввести Росукренерго. Ось історія хвороби, яка до цього призвела.

Тобто, друга серйозна проблема, це те, що Україну позбавили, саме патріоти, повністю всього Середньоазійського газу.

Третя причина – це руйнація прямих стосунків між Газпромом і Нафтогазом.

Більше не було НАКу, як учасника, його почали банкрутувати. З моменту підписання цього «соглашения» 2006 року НАК почав перетворюватися у банкрута. Чому? Тому що його позбавили ринку збуту всередині України, його позбавили права експорту, купувати газ, все. Більше НАК не існував. З цього моменту він почав перетворюватися вже в об’єкт для банкрутства і приватизації через банкрутства і приватизації, через банкрутство відповідним колом людей.

Четверта причина, чому виникла криза – це вже наслідок корупції. Це наявність боргу «Росукренерго» перед «Газпромом» на 1 січня 2009 року в розмірі біля 2 млрд. доларів. Пояснюю для Прокуратури. І хочу, щоб ви пошукали 2 млрд. державних грошей. Україна перерахувала «Росукренерго» повністю весь обсяг грошей, всі до копійки. «Росукренерго» 2 млрд. не платить «Газпрому», а залишає на своїх офшорних рахунках. Це не матеріали для вас, панове? Я розумію, що ви всі знаходитесь на фінансуванні «Росукренерго», але ж не до такої ступені. Тому коли виникала газова криза, «Газпром» сказав, що нас не цікавить, хто з боку України заборгував. Можливо, «Росукренерго» і вкрало ці 2 млрд., але Україна не може бути настільки безтолковою, щоб перерахувати щорічно біля 10 млрд. доларів на «Росукренерго» і не взяти ніяких гарантій. Ви ж заплатили гроші «Росукренерго», так от ви б і взяли гарантії «Росукренерго», що ці гроші дійдуть до «Газпрому». Ось так нам популярно пояснили.

І п’ята причина – це та, що була озвучена Дубиною. Причому, була озвучена ним дуже чітко. Він сказав, що 31 грудня 2008 року, коли були запарафовані угоди 235 доларів газ і 1,8 доларів плата за транзит, в цей час йому зателефонував Ющенко і сказав ці контракти не підписувати. Каже, що повертайся додому. Прямо в показах Дубини. Так Прокуратура каже, що у директивах же, які дав Ющенко, було написано прибрати посередника. Дорогі друзі, а ми що, вперше маємо справу з політиками, які декларують одне, а в кулуарах роблять інше? По-моєму, для України це вже очевидні речі. Норма. Тому Дубина чітко сказав, дав інтерв’ю «Дзеркалу тижня», коли повернувся, що Ющенко його відкликав з переговорів. Чому Ющенко відкликав з переговорів? Тому що «Росукренерго» прибиралося як посередник. І тому, що була ще на газовий ринок введена одна компанія, яка називається «Петрогаз».

Тому те, що 1 січня 2009 року Україна залишилася без газу і Європа залишилася без газу, коріння треба шукати в корупції, яка від 2004 року до 2009 року практично роз’їдала Україну на самих високих щаблях влади. На рівні президентів, прем’єрів, міністрів, керівників НАКу, їх керівників секретаріатів. Це ж все їхній бізнес. Тому я поставила завдання собі ще у 2005 році позбавити Україну від цієї ракової пухлини. У 2005 році мені не дали це зробити, ви знаєте, що звільнили з посади Прем’єра за боротьбу з корупцією. Якщо говорити чесно. У 2009 році я цю справу довела до логічного завершення. Я повністю видалила корупцію з газової сфери, і уклала, вірніше, не так, провела переговори, підписала директиви і забезпечила укладання контракту без корупції. І, причому, газ українського видобутку залишила для населення України, щоб не піднімати їм ціну так, як це робиться сьогодні.

Ви знаєте, що зараз корупція повернута на газовий український ринок. Ви знаєте, що абсолютно залежна більшість в Парламенті на чолі з паном Чєчєтовим, який постійно якимось органом там у Парламенті махає, і цим органам підпорядковуються і голосують. Вони проголосували закон, який дав право український газ забрати від споживання населення, і експортувати за межі України, розуміючи, що український газ самий дешевий. І зараз населенню віддали російський газ який попало, а український газ віддали експортувати тій же самій компанії «Росукренерго». Ось за що треба судити тут, на нашому місці. Це я вам даю інформацію. І прошу вважати все, що я говорю, заявою про злочин. І спробуйте на це не відреагувати. Все одно рано чи пізно за це будете відповідати.

Так, от в таких умовах і виникла газова криза. І за це відповідають всі корупціонери України. За те, що Україна була без газу, за те, що Європа була без тепла. За те, що нас всіх тіліпало практично 20 днів, коли жодна європейська країна не могла жити спокійно. Все це корупція. І коли ми говоримо про справжню боротьбу з корупцією, то вона закінчується, як для мене, кожен раз Лук’янівським СІЗО. Тому що при владі вони ж і знаходяться. «Росукренерго» сьогодні при владі. Хорошковський – глава СБУ, Льовочкін – глава Адміністрації Президента, Бойко – Міністр палива та енергетики, Фірташ – практично тіньовий Прем’єр країни, Янукович їх бізнес-партнер. Так про що ми говоримо? Де я мушу бути? Зрозуміло, в СІЗО. А де ж?

Я думаю, що з причинами все зрозуміло, тому що російська сторона вийшла із стану спокою тоді, коли ми їх весь 2008 рік, починаючи з меморандуму, і закінчуючи за порахованими угодами, дотискали, що треба «Росукренерго» прибрати, і пояснювали російській стороні, що «Росукренерго» - це ганебна пляма на репутації російського керівництва, коли ми пояснювали їм, що треба видаляти цю корупцію, тому що є спеціальний звіт неурядової міжнародної організації, яка прямо написала, що «Росукренерго» - це тіньова корупція України і не тільки. Це не Україна, це міжнародний звіт неурядової організації. Тому ми дотиснули Росію, вони погодились прибрати «Росукренерго», вони погодились нам дати ще пільгову ціну на газ 232, вони погодились дати на плату за транзит 1,8.

І коли після того, щоб замість того, щоб підняти руку, опустити ручку, поставити підпис Дубина вибачається і від’їжджає, і каже, що Президент країни заборонив підписувати ці контракти, то виникає питання: що мусила робити російська сторона? Вони вийшли із стану спокою, і вони сказали, що якщо вам це не потрібно, то нам воно теж не потрібно. Тому вони одразу оголосили ціну 320 для того, що вже вдарити так вдарити, а потім до 1 січня ця ціна транспортувалась, до 17 січня, вона вже оголошувалась публічно тисячу разів, у розмірі 450. Тому коли я приїхала долати газову кризу 17 числа – Європа без газу, Україна без газу, ціна оголошена 450, всі попередні домовленості повністю анульовані, нас не хочуть бачити і не хочуть з нами розмовляти, всі розмови президентів Медвєдєва і Ющенка завершились Буковеллю. Тобто, насправді, ситуація патова. І кожен день в Уряді України знаходяться урядові делегації всіх європейських країн, які чомусь залишились без газу. І я як Прем’єр кожен день по 2-3 делегації зустрічаю на чолі з прем’єрами у своєму кабінеті, і вони мені пояснюють на своїх національних мовах, що вони думають про Україну, що вони думають про всіх нас і про «Росукренерго».

Тепер я хотіла би трошечки, знову ж, матеріалами справи, які є у вас, спростувати твердження, що якби-то не треба було їхати 17 числа і врегульовувати газову кризу, тому що ми могли спокійно 20 місяців бути без російського газу, Європа теж без російського газу. Посиділи б, поговорили б там, нехай би воно так йшло, як йшло, все нормально. Мене, чесно кажучи, лякає такий підхід до справи. Те, що про це може говорити Прокуратура, те, що про це говорить «Росукренерго», і всі, хто оплачувався «Росукренерго», для мене це не дивно. Тому що для них у той час було єдино правильним зірвати всі наші переговори. І, взагалі, туди не їхати. І тоді б не було варіанту, треба було б повертатися до «Росукренерго» за будь-яку ціну. Тому люди, які в тіньовому варіанті оплачувалися «Росукренерго», це всі політики самого високого рівня в Україні, вони робили все для того, щоб я не поїхала цю кризу залагоджувати. Їм треба було, щоб все це закінчилося знову «Росукренерго».

А я тепер хочу послатися на матеріали кримінальної справи, і сказати, що було насправді. І в першу чергу це у нас покази пана Марчука, який в той час очолював «Уктрансгаз». Покази Марчука були повторені практично слово в слово у судовому процесі. Я зараз спробую буквально послатися на цитати.

Том 1 аркуш 105-111, покази Дубини, де сказано, що 1 січня 2009 року російська сторона повністю зупинила подачу природного газу для України. Покази Марчука: він підтвердив під присягою, я прошу, звернуть увагу на ці цифри. Це не домисли дилетантів або корупціонерів, а це реальні цифри. Він підтвердив, що добова потреба України в природному газі з 1 січня 2009 року, коли припинили постачання газу, була щоденно 350 млн. кубічних метрів. Це матеріали справи. Якщо ви вважаєте, що я цифру даю некоректну, піднімайте покази Марчука і його свідчення. А вся система власного видобутку, разом з газом, який можливо було піднімати із сховищ, тобто, власний видобуток України плюс те, що реально технічно можна викачати зі сховищ – це 220 млн. кубічних метрів. 350 і 220 можна порівняти?

Третина споживачів України з першого дня була без газу. Що це за третина:? Це всі хімічні підприємства, металургійні, теплові електростанції, які споживали природний газ. Це значить, що вони всі працювали на рівні аварійної броні. Що таке аварійна броня? Це подається трошки газу, щоб просто не розморозити систему. Це значить, що Україна по суті, вже не мала експорту. Ви знаєте, що експорт – це у нас металопродукція і хімія. Металургія і хімія це весь експорт. Так скажіть, мі могли 2 місяці тримати металургію, хімію і енергетику, яка споживає у нас на теплових електростанціях значну частину, без газу? І хто це сказав, що 2 місяці можна тримати всю країну без третини споживання природного газу? Покажіть мені цих людей, які під присягою давали цей абсурд? І коли вони за це будуть відповідати? Крім того, я вам повідомляю, що частина південних областей з першого дня була без газу і без тепла. Тому що технічно туди неможливо було подати. Треба було на 2 місяці залишити? На всю зиму? А європейські країни, в яких розмерзалися дитячі садочки, школи, лікарні – це що, на 2 місяці треба було залишати?

Я почитаю зараз цитати, які чітко зафіксовані ЗМІ, і які зараз можна підняти. Депутат Партії регіонів Юрій Бойко 15.01.2009 року заявив журналістам: «Україна знаходиться на межі техногенної катастрофи через низький тиск в українській газотранспортній системі. Газотранспортна система в Україні має ємність 1 млрд. кубометрів газу, це 360 км мереж, в яких підтримується робочий тиск у 75 атмосфер, це той тиск, при якому газотранспортна система безперебійно працює. Разом з тим, зараз в мережі знаходиться 850 млн. кубометрів газу, оскільки 150 млн. вже відібрано і, відповідно, тиск критично впав» - це Бойко ваш. «Якщо тиск впаде ще на 50-70 млн. кубометрів, то компресори зупиняться, автоматика спрацює, що призведе до повномасштабної техногенної катастрофи, яку заподіяла Прем’єр Тимошенко». «Економічна правда», 15.01.2009 року. Помічайте собі, шановні прокурори, якщо ви хочете істину встановити.

Наступне. Київ, 15.01.2009 року – це розпал газової кризи – «РИА Новости», лідер Партії регіонів Віктор Янукович – «…считает, что действующая украинская власть не предпринимает усилий для того, чтобы решить с Россией газовую проблему. «Газпром» прекратил поставки газа потребителям Украины с 1 января из-за отсутствия контракта на 2009 год, а 7 января Россия полностью прекратила поставки газа в Европу» - это все Янукович, это не мои цитаты - «в результате многие европейские страны, прежде всего Восточной Европы, столкнулись с трудностями в обеспечении бытовых и промышленных потребителей газа, и вынуждены отключить дома от отопления и останавливать производство. Утром 13 января «Газпром» предпринял попыку возобновить транзит газа в Европу, однако в ГТС Украины газ так и не поступил. НАК уже третий день отказывает «Газпрому» в удовлетворении заявки на транзит. Безусловно, руководители государства, такие, как Тимошенко, если бы они понимали до конца, что они сделали с государством, мне кажется, мы бы не видели сегодня ни одного из них в теплых кабинетах. Они все должны сидень на диспетчерских пунктах России и решать сегодня вопрос поставок газа. Но мы из СМИ узнаем только, что состоялись телефонные разговоры. Почему они туда не едут? Почему не выполняют свои прямые обязанности? В телефонных разговорах ничего решить нельзя» - заявил Янукович.

Я не буду далі цитувати, тут ще є підшивка преси, вустами Партії регіонів, де говорять про те, що повністю зупинились металургійні підприємства, хімічні, що Тимошенко – злочинниця, яка свідомо це зробила і т.д. Я хочу сказати, що Партія регіонів, починаючи з того, як вони повернулись з новорічного відпочинку - 14,15, вся преса зірвалась, що Україна на межі техногенної катастрофи і треба терміново їхати і залагодити всі ці справи, там багато всього.

В той же час, проблема газових сховищ полягає в тому, що із них неможливо відкачувати постійний щоденний обсяг газу, цю експертизу повинні були провести в прокуратурі. Це значить, що якщо 1 січня ми мали можливість разом з власним видобутком мати 220 млн. куб. м., то потім кожен день на 15-20 млн. менше. Тому що так працюють газові сховища. Це можуть не знати тільки дилетанти. І тому кожного дня ми втрачали з цих 300 млн. куб метрів, що потрібні, з цих 220, що залишались, ще втрачали кожного дня 10,15,20 в залежності від температури.

Тепер два документи. Матеріали справи, це не чутки, і не те, що вижимали з цих підлеглих, якісь покази біля цієї трибуни, це документ, яким потрібно користуватись. Коли ви питаєте – скільки було газу, скільки можна було протриматись? Я Вам нагадую, що у Вас є ваші матеріали справи том 3 ст. 2 – офіційний документ підписаний Триколічем. Який говорить, ст. 2-3, (зачитує документ).

Які 2 місяці? Вам Тріколіч, який є фахівцем цієї справи пише, що ніхто не міг сказати, коли рвоне ця система? Вам Бойко, який тоді компрометував уряд, ще 1-2 дні і була би повномасштабна техногенна катастрофа на газотранспортній системі. Що Вам ще потрібно?

Є ще Ваш документ – том 3 ст. 273, я цитую, це не мої домисли, її підписав заступник директора Укртрансгазу з виробництва, прямий фахівець, який може сказати, наскільки вистачило газу і для чого – пан Тодоров.

Тимошенко цитує том 3 ст.273.

Тут потрібно, щоб він ще дописав «СОС», тому що я пам‘ятаю, що там було. Я була кожні півгодини на зв‘язку з диспетчерами, вони доповідали, що тиск в мережах падає. Ви вважаєте, що цих документів не достатньо, щоб сказати, що 2 місяці в Україні не було? Не достатньо цифр – 350 щоденне споживання, 220 це максимум, який був у перші дні, а потім падало все це. Це недостатньо, щоб сказати, що у нас не було і дня часу? Це в ваших матеріалах КС, які ви склали.

Я не хочу говорити про те, що Україна є прямим партнером країн ЄС. А що таке партнер? Це країна, яка розуміє проблеми сусідів, яка не створює проблем сусідам, яка, якщо має можливість, то ці проблеми сусідів як можна швидше закриває. Скажіть, якщо ми партнери країн ЄС, ми мали право 2 місяці, навіть, якщо би у нас було газу під саму зав‘язку, тримати країни Європи без природного газу? З Молдовою ми дружимо чи ні? У Молдови на лічильниках нуль. Ви знаєте, що ми Молдову забезпечували з наших газових сховищ? У Молдови – нуль. І саме тому що такі безвідповідальні губи, які можуть шльопати губами і розповідати, що 2 місяці можна тримати Європу і Україну без газу, саме завдяки ним, ми сьогодні в Україні маємо такий шабаш. Я не відношу себе до людей, які безвідповідально ставились до роботи.

Я хочу вам сказати, це є в матеріалах справи, я з них зробила вижимки, але я вам назву. Що коли вся ця криза розгорталась, до 17 числа російська сторона дуже чітко сформувала умови, на яких газова криза буде розв‘язана, вона їх не просто сформулювала, а вони ці умови оголосили публічно, при чому Прем‘єр, Президент і міністр закордонних справ. Що це за умови? Продажна ціна газу 450 доларів. Вони чітко сказали, або незалежність політична, як ви хочете і тоді незалежна ціна, або, якщо пільгові ціни, то тоді поясніть, чому російський народ мусить платити пільгову ціну за український народ. Така була позиція.

Наступна їх умова. Розмір ставки плати за транзит повинен бути незмінним так, як передбачено тими документами, що я цитувала до 1 січня 2011 року, були підписані контракти.

Наступна вимога. Це погашення боргу Росукренерго в розмірі 1,7 млрд. доларів. Це не є прихованими речами, це була відкрита вимога РФ. Коли я їхала в РФ, ціна 450 з вус перших осіб Росії існувала вже 2 тижні. Якщо Ви цього не помітили, а ви в своєму обвинуваченні заявляєте, що це я попросила Росію, щоб вона встановила ціну 450 доларів. Вони сказали, що Тимошенко приїхала, після того, як вона поговорила з Путіним, ціна на російський газ стала 450 доларів. Це обвинувачення, це висновок, який читають сьогодні фахівці, які можуть познайомитись з матеріалами преси з 1 по 17 січня.

При чому, ці всі 4 ультимативні вимоги, вони підтверджуються в усіх матеріалах справи, вони підтверджуються і Дубиною, і Кобелевим, всіма.

І тепер, що говорить мені прокуратура в обвинувальному висновку? Вони говорять, що незважаючи на те, що була криза, незважаючи на те, що Дубина був відкликаний Ющенком, що Ющенко відпочивав, незважаючи на те, що Україна і Європа були без газу, незважаючи на те, що Дубина вже заявив, що він вже нічого не може вирішити в цьому питанні, він публічно заявив це і дав в показах, прокуратура говорить, що Прем‘єр не мав права втручатись в цю ситуацію, тому що це не моя компетенція. Вони говорять, що є »Нафтогаз», нехай він і розбирається з цією ситуацією, а Прем‘єр, це не царська справа, розв‘язувати газові кризи, тому що у мене в повноваженнях це не передбачено.

Скажіть, як можна передбачити в Конституції і в законах України всі позаштатні ситуації?

Більше того, давайте ми з вами просто проаналізуємо реальність. Весь час незалежності з першого дня до сьогодення, газове питання є кризове, кожен рік – це криза. Скажіть, хоча б один раз цю кризу розв‘язали керівники «Нафтогазу»? Я не хочу говорити про те, скільки в інформаційних повідомленнях є повідомлень про те, що Кучма особисто займався всіма газовими справами. Відкрийте «Українську правду», в якій як на долоні видно, скільки переговорів провів Ющенко з Медвєдєвим, Путіним по газовим питанням – море. Кожні переговори були про газ. Потім, коли переговори закінчувались, Президенти, Прем‘єри в усній, письмовій формі, як завгодно, доводили до «Нафтогазу» результати досягнутих домовленостей. Це традиція, яка склалась в Україні, тому що газове питання для України, це не тільки питання купівлі-продажу звичайного товару, це питання вищого політичного рівня. Через газ в Україні робиться політика. Це завжди було питання Президентів і Прем‘єрів. Вони мені зараз говорять, під час газової кризи, будь ласка, не втручайтесь в компетенцію «Нафтогазу». Здорові люди?

Я це зараз говорю не правовою мовою і не мовою цитат, але я зараз перейду, це не є проблема. Це, в принципі, було в моїй повній компетенції, як Прем‘єра.

Сьогодні візьміть ситуацію, прочитайте новини – їде Азаров, про що він говорить? Азаров говорить про газ. Про що говорить Янукович без краватки? Про газ. Що вони роблять? Вони домовляються по газу. Це не викликає у вас бажання порушити ще одну КС?

Скажіть, от домовились Азаров і Янукович по газу, вони що, залишають цю інформацію при собі? Вони не доводять це до «Нафтогазу»? Я думаю, що керівник «Нафтогазу» не виходить з кабінету Азарова, Бойка, Януковича – вони там живуть. Завжди керівники «Нафтогазу» всі роки жили у кабінеті Президента України. Тому що там вирішувались політичні речі. Давайте тоді порушимо від першого до останнього Президента і Прем‘єра проти всіх КС за те, що насправді, вони перебирають свої повноваження. У вашому обвинувальному висновку вказано, що Ющенко затвердив директиви. У вас не виникло питання, а які повноваження у Ющенка затверджувати директиви для «Нафтогазу»? Якщо у Прем‘єра немає, які у Ющенка повноваження? Немає ніяких. Тому що Президенту прямо заборонено займатись економічними питаннями Конституцією України. І не тільки та, що була відкоригована, а і сьогодні це заборонено.

Дорогі друзі, я хочу вам сказати, що якщо подивитись на життя України, всі газові переговори вели Президенти і Прем‘єри. Питання - чому проти мене порушили КС?

Я зрозуміла, «Росукренерго» порушує проти мене КС, руками Януковича. Це не помста – це багатофункціональне завдання, я потім скажу.

Продовження виступу Юлії Тимошенко в суді читайте тут