Все публикацииПолитика

Підсумки сесійного тижня: проект бюджету-2012 та соціальні протести українців

22 вересня в Інституті Горшеніна відбувся круглий стіл на тему «Підсумки сесійного тижня», в ході якого депутати обговорили порядок денний роботи парламенту і його підсумки. Пропонуємо стенограму виступів учасників заходу.

Підсумки сесійного тижня: проект бюджету-2012 та соціальні протести українців
Фото: Артем Атаманюк

Наталія Клаунінг, Інститут Горшеніна: Ми розпочинаємо круглий стіл на тему «Підсумки сесійного тижня», під час якого матимемо змогу напряму поспілкуватися з народними депутатами щодо тих важливих подій, які відбулися протягом тижня у Верховній Раді та за її межами.

Перше запитання: чим, на вашу думку, цей тиждень був особливий, які важливі рішення були на ньому прийняті?

Зиновій Шкутяк, народний депутат України від «Нашої України»: Сьогодні, за попередніми даними, мав розглядатися законопроект 91/75 про відміну великої частини пільг і таких речей, як соціального захисту для великої кількості громадян України, і він не відбувся, у зв’язку із серйозною протестною акцією, яка відбулася під Верховною Радою, яку провели, перш за все, афганці, чорнобильці і ряд представників інших організацій, які все-таки доказали владі, що питання треба обговорювати в суспільстві, треба шукати компроміси, а не передавати функції парламенту – уряду і, таким чином, вирішувати ті проблемні питання, які насправді є в суспільстві.

Те, що було розглянуто і прийнято на цьому тижні, - це, можна сказати, прохідні законодавчі акти. Можу назвати – проект про численність Збройних сил. Звичайно, ми, як опозиція, не голосуємо за цей законопроект, тому що ми давно вважаємо, що сьогодні в Україні ведеться знищення українських Збройних сил. Це скорочення на 8 тисяч, яке було прийняте, є одним з ряду тих великих кроків, які робляться вже протягом багатьох років для того, щоб у нас Збройні сили були у такому стані, в якому вони сьогодні є.

Фото: Макс Левин

Сподобався законопроект, який показав, що сьогодні і в більшості є серйозні проблеми, - це законопроект про внесення змін щодо процедури встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги. Уряд вніс цей законопроект, і вони хотіли зробити так, що це не регуляторний акт (тобто не потрібно проходити всі стадії, які відповідно до законодавства потрібно пройти всім регуляторним актам), але парламент, і навіть більшість не підтримала: проголосували всього 223 депутати, не вистачило всього 3 голоси для прийняття цього законопроекту.

Сьогодні в парламенті йшли попередні розмови про бюджет 2012 року. Потрібно сказати, що бюджет надзвичайно поганий з точки зору його соціальності, з точки зору забезпечення діяльності таких галузей, як культура, освіта, охорона здоров’я, особливо спорту, де йде колосальне зменшення фінансування. Він пройшов тільки представлення в парламенті, але це така проба, яка говорить про те, що швидше всього, якщо не буде пройдено серйозного доопрацювання, цей проект може не пройти в парламенті. Усі галузі сьогодні мають колосальні питання до цього представленого парламенту законопроекту, де треба буде дуже серйозно попрацювати. Я думаю, що якраз зараз, і цього тижня, і наступного пленарного тижня головним питанням буде робота над бюджетом 2012 року.

Наталія Клаунінг: Саме час послухати представника більшості у парламенті. Яка Ваша точка зору стосовно прийнятих рішень?

Фото: Артем Атаманюк

Петро Мельник, народний депутат України від Партії регіонів: Я підтримую колегу в тому, що нам треба працювати наступного тижня дуже активно над бюджетом і над тією програмою соціально-економічного розвитку, яка запропонована урядом, і сьогодні відбулось її слухання у першому читанні, - на 2012 рік і на перспективу – 2013-2014 рр. Вперше в новітній історії України подається бюджет держави з прогнозом не тільки на наступний рік, а з прогнозом на наступні 2 роки, на короткострокову перспективу ще двох років за бюджетним періодом. Мало того, що зроблений такий прогноз – а це дуже серйозна праця великого колективу і вчених, і громадськості, і керівників регіонів, і центральних органів виконавчої влади, - і відповідний баланс, що стосується енергоспоживання, і що стосується споживання продуктів – а зараз це актуальна проблема в світі, тому що продовольча криза як виклик – вона є. Ось такі два варіанти: оптимістичний і песимістичний. Якщо по оптимістичному варіанту, то десь 6,5% зростання ВВП передбачається в наступному році. Якщо іти песимістичному варіанту – а прорахований і один, й інший – це десь 5,5%.

Якщо говорити про проект бюджету, він вперше поданий у відповідності до Конституції України до 15 вересня до парламенту, більше того поданий разом з програмою соціально-економічного розвитку, чого ніколи раніше не було в Україні.

Що стосується дефіциту – а це дуже важливий показник – дефіцит бюджету передбачається 2,5% проти поточного року 3,5%. Це дуже серйозно. Бо якщо говорити про те, що опозиція нас критикує, на те вона і опозиція, щоб працювати, важливо, щоб вона ще давала консультативні пропозиції. На жаль, але поки що ми їх не чуємо.

Фото: Артем Атаманюк

В цьому конструктиві бюджету ми бачимо, що той ресурс, на який збільшиться дохідна частина бюджету, це понад 40 млрд. грн. – він буде використаний на вирішення соціальних проблем.

Використовуючи досвід Японії, Росії, Польщі, Бразилії та інших країн, виконано проект бюджету на інноваційній основі. Інноваційна модель, або модель бюджетного росту – складається із соціальної складової, із інвестиційної моделі розвитку економіки, тому що тільки на базі цієї моделі розвитку економіки можна вирішити соціальні проблеми і можна дивитися в завтрашній день впевнено нашим людям. Люди хочуть стабільності. І ось цей бюджет дає стабільність і забезпечує базис для переходу в 2013-14 році до сталого економічного зростання.

Чим відрізняється бюджет на 2012 рік від попереднього бюджету? Тим, що він створений на базі нового Бюджетного і Податкового кодексу, і якраз соціальні виплати будуть забезпечені за рахунок соціального зростання, а не запозичень. 10 млрд., що нам залишили в спадщину, ми вимушені віддавати. Важливо те, що боргові зобов’язання, які закладаються в бюджеті, не збільшуються, а на 17,3% зменшуються. Уряд Азарова напружено працював, щоби в 2010-2011 роках віддати боргові зобов’язання, які в 2009 році складали 30% ВВП, хоча ще у 2008 році вони становили лише 10%. Вони, як сніжна куля, збільшувалися в об’ємі. Важливо зараз утримати борги в рамках економічної безпеки держави.

Соціальні виплати, про які зараз говорить опозиція – 140 млрд. грн., і які вимагає від влади виплатити, можна надрукувати, включивши верстат, або мої колеги просто можуть ці гроші дістати зі своїх кишень. Але гроші треба заробляти. Чи треба розкручувати інфляційні процеси, чи треба, щоби гривня була стабільна. Вона стабільна, ми закладаємо в бюджет 8 гривень за долар. Це дуже важливо, це сигнал для інвесторів, це добробут людей, це важливі речі. Ми могли дозволити закласти в бюджеті збільшення на 20% посадових окладів в бюджетній сфері.

Стимулювати потрібно демографічну ситуацію: за народження першої дитини – 26 тис. грн., за народження другої – понад 50 тис. грн., за народження третьої дитини – понад 100 тис. грн. І це все закладено в бюджеті, як і збільшення заробітної плати, збільшення прожиткового мінімуму, допомога малозабезпеченим сім’ям, дітям-сиротам, дітям-інвалідам. Ніхто ж не скасовує пільги афганцям чи чорнобильцям. Мова йде про можливість виплачувати стільки, скільки ми з вами зуміємо заробити. Всі соціальні виплати будуть виплачені з урахуванням того, скільки ми з вами зможемо заробити.

Нас критикували про оподаткування, і правильно критикували. Не було прозорого оподаткування, Податкового кодексу. Зараз все це є, йде зменшення податкового тиску на бізнес – на 0,4% зменшено, 19,2% ВВП буде податкових надходжень. Податок на прибуток з 23% стає 21%. Тільки 20 податків забезпечують інвестиції в економіку, а взагалі в економіку закладено 55 млрд. Податкові преференції надаються легкій, суднобудівній, літакобудувальній промисловості, машинобудуванню, агропромисловому комплексу, імпортованому газу.

В бюджет закладені енергозберігаючі технології, зокрема, в бюджет закладено встановлення лічильників, придбання енергозберігаючого обладнання, інші альтернативні джерела.

Тому, коли ми сьогодні маємо активну критику програми соціально-економічного розвитку, бюджету, ми запрошуємо до діалогу депутатів від опозиції, головних розпорядників коштів. Робочий тиждень в парламенті видався цікавий. Але я впевнений, що ми знайдемо золоту середину в законопроекті, який стосується пільг. Я за те, щоби пільги були адресно надані, щоби модернізація соціальної сфери відбувалася і щоби соціальні організації працювали ефективно.

Фото: Артем Атаманюк

Треба не допустити на свій поріг другої фінансової кризи. Що відбувається в світі? США, ЄС, Японія – боргові зобов’язання, безробіття у розвинених країнах досягає 10% і більше, ціни на нафтопродукти збільшуються, вплив Шанхайської організації (Росія, Китай, Казахстан, Таджикистан, Узбекистан) збільшується. Виробництво розташовується там, де є дешева робоча сила. Є зовнішні виклики, які ми повинні враховувати, але є і внутрішні. Наприклад, тиск на бюджет щодо «Нафтогазу», незбалансованість Пенсійного фонду, непрозорість ситуації зі створенням робочих місць, окрім того вибори як політична складова не додають стабільності.

Саме тому Нацбанк та Міністерство фінансів виробили відповідну інноваційну модель, яка буде розробляти відповідний сценарій і своєчасно реагувати на ці виклики, щоби знайти і своєчасно локалізувати потоки негативного впливу, щоби забезпечити виконання макропоказників та додаткової і видаткової статей бюджету. Хочу нагадати, що зараз, на відміну від ручної моделі управління, іде абсолютне виконання дохідної і видаткової частини бюджету. Економіка досягає до кризового рівня розвитку. Тому у наших опонентів великих аргументів нема. Обіцяли стабілізацію – забезпечили, обіцяли економічне зростання – і так і буде.

Наталія Клаунінг: Запитання щодо внутрішнього виклику, який ви згадували, а саме – протесту афганців. Скажіть, чи будете ви у другому читанні голосувати за прийняття даного законопроекту? Як відомо, у разі голосування обіцяють певні наслідки…

Петро Мельник: Тільки не треба нас лякати. Ми вже з вами лякані і не раз. Думаю, люди нас почують, тільки треба знайти правильні аргументи і нормально їм пояснити аргументи. Я вже перелічував виклики для бюджету. Запитання: це ми їх з вами створили чи більшість з них ми отримали у спадщину? Мабуть, ми повинні знайти золоту середину і те, що треба заплатити людям і дати можливість жити по-людськи.

Зиновій Шкутяк: Я в більшості моментів з колегою згідний, бо серйозні стоять виклики перед економікою країни. У цілому світі такі виклики є відкритими, і вони обговорюються в суспільстві. У нас, навпаки, все це хочуть заховати і не сказати – так, ми робимо бюджет, який має випередити кризу, яка може настати. Якщо реально, то ми можемо в цьому шукати спільну мову з більшістю.

Але така ситуація: ми протягом багатьох років маємо платіжний баланс негативний, тобто ми більше товарів ввозимо в Україну, аніж експортуємо. Але, якщо платіжний баланс буде рости з року в рік, рано чи пізно, гривня провалиться, чуда не буває. Коли в 2010 році платіжний баланс був мінус 1,5 млрд., зараз – 3 млрд., він наростає. Звичайно, у великій кількості цей негативний платіжний баланс досягається завдяки імпорту газу.

Фото: Артем Атаманюк

Звичайно, всім нам дружно потрібно працювати над тим, щоби був досягнутий компроміс по газу. Серйозний промах був зроблений «харківськими угодами». Не маючи сьогодні цих угод, ми б мали серйозний козир у газових переговорах. Сьогодні козирем може бути, і уряд це прекрасно знає, ми сьогодні експортуємо російських газ за ціною в 2-3 рази нижчою, аніж це робить увесь світ, а газ купуємо уже за більшими цінами, аніж купують європейські країни. Але є проблеми, які уряд не хоче бачити. Навіть США – найбагатша країна у світі – ввела податок для багатих громадян. Що зроблено сьогодні у нас? При зубожінні 90% населення, ми маємо ріст статків незначної групи людей. Ви вперше офіційно плануєте ріст бідних. У 2010 році у нас десь 24,7% населення знаходилося на межі бідності, у 2012 році ви плануєте 26%.

Що ми повинні були зробити разом ще давно – вивести з тіні частину економіки. Сьогодні за найскромнішими підрахунками 40% економіки знаходиться в тіні, не платить податків.

Петро Мельник: Я знаю, які зусилля і відповідні технології приймає Податкова адміністрація, процес детінізації економіки уже йде. Зараз за нашими підрахунками 35% економіки працюють в тіні.

Наталія Клаунінг: Пропоную послухати Андрія Павловського, який представляє партію «Батьківщина» за цим круглим столом. Які, на Вашу думку, головні підсумки тижня?

Андрій Павловський, народний депутат України від «Батьківщини»: Безумовно, цього тижня можна виділити дві головні події. По-перше, це намагання уряду позбавити соціальних пільг 16 категорій громадян. І тільки активна позиція чорнобильців і афганців, народний гнів примусив більшість створити якусь робочу групу, після чого вона фактично почала затягувати час. Зрозумівши це, і афганці, і чорнобильці заявили про свій вихід з переговорного процесу, висунувши лише одну вимогу – відкликати цей ганебний закон, який порушує Конституцію. Їх вимоги підтримує опозиція і «Батьківщина».

Але головна біда цього закону – не тільки в тому, що людей хочуть позбавити пільг, але в тому, що людей позбавляють права звертатися в суди. Цей закон проголосований владою, тому що, на їх думку, громадяни мали нахабство звертатися в суди і там відсуджувати соціальні пільги, виплати, допомогу і так далі. Цей процес набув масового характеру. За даними судової адміністрації, в судах першої інстанції 64% справ – це справи по пільгах і так далі. Це надзвичайно дратувало владу. Особливо, коли наші пільговики вигравали всі інстанції, а уряд казав, що грошей на вас нема, вони зверталися до Європейського суду, вигравали там справи, Європейський суд ще присуджував декілька тисяч євро штрафу, звісно, це платилося з державного бюджету. Наш уряд вирішив таким чином: є пільга – є головна проблема для уряду, нема її – нема що платити і нема законних підстав для звернення до суду.

Фото: Артем Атаманюк

Хоча ми визнаємо, що проблема існує. Більше 100 млрд. гривень заборгувала Україна соціально незахищеним громадянам. Це перша проблема. І друга проблема – це бюджет на 2012 рік. Він яскраво демонструє, що уряд всупереч своїм обіцянкам продовжує пити кров народу. Хочу вам відповідально заявити, що всі соціальні показники бюджету на 2012 рік суттєво занижені, тому що у нас уряд продовжує розраховувати базовий показник за методиками 12-річної давності. У 2000 році затвердили список продуктів, товарів, їх ціни. Незважаючи, що закон вимагає кожні 5 років приймати нову методику, ми розраховуємо цей базовий показник за цінами 12-річної давнини. Там є такий пункт як резинові калоші, які повинні слугувати 3 роки. Тому не дивно, що потім у нас виходять такі занижені мінімальні зарплати, пенсії, стипендії.

Уряду ніяк не вдається виконати передвиборну обіцянку Віктора Януковича, що до 2012 року мінімальна пенсія буде 1200 грн. В бюджеті 2012 року написано, що мінімальна пенсія – 802 грн, що в 1,5 рази менше, ніж обіцяли ще минулого року. Якщо брати з січня 2012 до кінця року, то мінімальна пенсія зросте лише на 62 грн, а мінімальна зарплата на 61 грн. Ось і порівняйте це з тим зростанням цін на продукти, товари та комунальні послуги, яке очікується.

Чомусь уряд дуже цікаво рахує інфляцію: беруть ювелірні вироби і предмети мистецтва, на які ціна не змінюється або змінюється дуже мало, і беруть продукти харчування та комунальні послуги, на які часто зростає ціна, сумують і отримують нормальне для себе середнє-арифметичне для звіту перед МВФ. Реальна інфляція за минулий рік склала 43%. Ті, хто отримують мінімальні пенсії та зарплати, вони ж предмети розкоші та ювелірні вироби не купують. Варто рахувати ці соціальні показники з урахування продуктів та товарів першої необхідності.

Друге: уряд Азарова продовжує грубо нехтувати законом про оплату праці, де чорним по білому написано, що посадовий оклад працівника першого тарифного розряду повинен бути не менше, аніж мінімальна зарплата. А в бюджеті написано, що зарплата працівника першого тарифного розряду – 773 грн., а мінімальна зарплата з 1 січня – 1073 грн. Тобто різниця при порушенні закону складає 300 грн, це означає, що кожен з чотирьох мільйонів бюджетників недоотримає від уряду Азарова мінімум 300 грн., а кваліфікований лікар, вчитель недоотримає по 700-800 грн.

Ще цікава соціальна норма – допомога малозабезпеченим сім’ям. Згідно з законом «Про державні стандарти та гарантії» вона повинна бути не менше, ніж розмір прожиткового мінімуму. Уряд вводить незрозумілий показник – «рівень забезпечення прожиткового мінімуму», який ледве сягає 50% від прожиткового мінімуму, і таким чином сотні тисяч малозабезпечених сімей недоотримують гроші, які їм належать по закону.

Що мене теж вражає, так це те, що уряд другий рік поспіль не закладає на компенсацію втрачених заощаджень «Ощадбанку» СРСР, навіть не закладає допомогу родині при смерті вкладника, а таких громадян у нас більше 12 млн.

Фото: Артем Атаманюк

Хотів би звернути уваги, що при тому, що в цілому на утримання бюрократичного апарату, органів управління усіх рівнів держава планує витрачати 16,6 млрд. грн., а на всі соціальні програми – 13,3 млрд. грн., при цьому цікава тенденція: знову збільшено фінансування поліцейських органів – ГПУ, МВС, СБУ. Складається враження, що уряд такою своєю антисоціальною політикою викликає масове обурення. А щоб збити настрої обурення, режим завчасно кинув лідерів опозиції за грати. Але все рівно народ, навіть на прикладі афганців і чорнобильців, буде примушувати владу якщо не виконувати свої обіцянки, то хоча б дотримуватися якогось мінімуму.

Прийшов час прокинутися нашим профспілкам. Саме зараз прийшов час захищати людей найманої праці. Тому що зараз все законодавство у нас приймається на користь великого капіталу, і нічого не робиться для людей праці, з кожним днем йде масштабний наступ на їхні елементарні права.

Петро Мельник: Я беру цифри з проекту бюджету. Крім емоцій є цифри. В проекті бюджету обсяг видатків планується в сумі 374 млрд. грн. Уряд забезпечує тут безумовне дотримання принципу раціональності, пріоритетності та ефективності видатків держбюджету. Якщо говорити про соціальні гарантії, а вони повинні бути забезпечені, це завдання Віктора Януковича, то в проекті бюджету-2012 передбачена низка питань, які мають соціальний характер і потребують додаткових ресурсів. І запроваджуються вони на запровадження нових розмірів зарплати, на підвищення окладів працівників бюджетної сфери, з урахуванням військовослужбовців це 18,5 млрд. грн., на виплату допомоги на оздоровлення медичним та фармацевтичним працівникам, на збільшення допомоги сім’ям з дітьми, на збільшення пільг на оплату житлово-комунальних послуг та на пільговий проїзд. На наступний рік уряд разом з профспілками прийняв узгоджене рішення про підняття зарплати для працездатних осіб на 14% - і вона буде складати 1098 грн.

Зиновій Шкутяк: В цих законах дійсно є багато абсурду, хто їх подавав і хто за них голосував? Це для того, щоби показати суспільству нашу відповідальність. Є проблеми такі, що якщо ми їх не вирішимо в найближчі роки, може бути біда, у якій не питатимуть, хто в опозиції, а хто при владі.

Наталія Клаунінг: У мене ще є запитання стосовно рішення НБУ. Вчора з’явилася інформація, що фізичні особи, які будуть обмінювати валюту, повинні надавати свої паспортні дані в пунктах обміну, і ці дані будуть копіюватися та зберігатися. Ми в Інституті Горшеніна вже провели експертне опитування щодо цього. Експертна думка така, що це ніяк не буде сприяти виведенню економіки з тіні, а буде просто ускладнювати життя простим людям. Прошу шановних депутатів прокоментувати цю ініціативу НБУ.

Андрій Павловський: Все більше іноземних аналітиків попереджають уряд Азарова та Януковича про те, що до України наближається потужна друга хвиля світової економічної кризи, яка, мабуть, вдарить у 2012 році. На разі ми чуємо, що жити стало краще та веселіше. Я не бачу кроків, які б мали пом’якшити наслідки цієї другої хвилі світової кризи. Може, НБУ, щоби не зірвати курс валюти, перестраховується, але, з іншого боку, це якісь такі драконівські кроки. Наскільки я чув, нам пропонують фіксувати паспортні дані, якщо ми обмінюємо валюту більше 10 доларів. Це просто смішно. До чого це призведе? Батько Лукашенко намагався змусити людей обмінювати валюту по паспортах, але все одно курс зайчика там не втримав. Я думаю, це більше адміністративні заходи в попередження тієї кризи, яка буде в 2012 році. Зрозуміло, що найболючіше вона вдарить по найбідніших країнах Європи, до яких відноситься Україна, Молдова, Румунія.

Фото: Артем Атаманюк

Зиновій Шкутяк: У багатьох країнах є такий закон. Для мене як громадянина є лише одна незручність – треба носити з собою паспорт. Іншої незручності для мене нема, тому що я знаю, що це мої гроші. Але мені стало смішно, коли я слухав виступ колишнього радника голови НБУ, який сказав, що такі способи вдосконалюють кваліфікацію шахраїв. Так от це вдосконалить кваліфікацію шахраїв? Побачимо. Це не є чимось надзвичайним. У деяких країнах такі кроки існують, і люди до них звикли.

Наталія Клаунінг: А чи будуть захищені в цьому випадку особисті дані громадян?

Петро Мельник: НБУ повинен вживати стабілізуючих і попереджувальних заходів. Я підтримую колегу Зиновія Шкутяка, що це робиться не лише в Україні. Поїдьте до США, і ви не отримаєте там грошей без паспорта. НБУ як попереджувальний захід зобов’язаний знижувати відсоткові ставки і таким чином стимулювати внутрішнє виробництво споживання, реалізувати програму імпортозаміщення виробництва, стимулювати кредитування реального сектору економіки, а не споживчого.

Я не в захваті від цього нововведення, я за те, щоб ми обходилися без подібних нововведень. Але я за те, щоб країна зробила необхідне, щоби убезпечити себе і свій завтрашній день від долі Греції, Португалії та інших європейських країн.

Наталія Клаунінг: І наостанок. Дуже жваво зараз обговорюється зараз у ЗМІ закон про скасування зимового часу. Чому саме зараз це відбулося, чому скасовано саме зимовий час? Спеціалісти пояснюють, що саме зимовий час є астрономічним, і якщо вже якийсь час скасовувати – то це повинен бути літній час...

Андрій Павловський: Це ми наслідуємо усе, що відбувається в Росії, тільки із запізненням у два роки. Президент Медвєдєв сказав, що через те, що був перехід з літнього на зимовий час, впали надої корів. Я думаю, у нас не такий часовий перепад як в Росії, і з надоями корів у нас все буде нормально. Але треба, мабуть, більше думати про людей, про біоритм, про час. З іншого боку, є певна європейська традиція, якщо ми розповідаємо, що йдемо в Європу, то треба цієї традиції, в тому числі і по зміні часу, дотримуватися. В Європі тільки одна чи дві країни не переходять на літній час. В радянські часи це пов’язували з тим, що це економія електроенергії. Я думаю, що, якщо ми хочемо євроінтеграції, ми повинні хоча би в часі наслідувати Європу, а не жити весь час по московському часі. Я думаю, що тут наявні московські мотиви.

Зиновій Шкутяк: Є повідомлення вчених астрономів, що по цьому часу Україна знаходиться якраз на Волзі. Цей час для України – це час Волги. Я думаю, що Партія регіонів, може, підіграла своїм російським партнерам. Нічим же іншим не можна це пояснити.

Петро Мельник: Я особисто маю євроатлантичний ритм і особисто переконаний, що ми повинні рухатися в цьому напрямку. Хоча ми не повинні ігнорувати ті інтереси, які має Україна і на російському ринку, їх треба підтримувати. Переведення часу – це справді біоритм. В цьому є медичний і може ще якийсь сенс. Я думаю, що кожен на це запитання буде шукати свою відповідь.