Все публикацииПолитика

Як судові експерти перетворили Тимошенко в корову, коня і лося

В часи своєї революційної юності, які припадали на акцію «Україна без Кучми», автор організувала акцію протесту – прикувалася на коліях залізничного вокзалу перед від’їжджаючим потягом Київ-Акмола. Потяг встиг зупинитися, ніхто не постраждав, і навіть пасажири не запізнилися в свою Акмолу. Але справу кримінальну таки відкрили, і навіть довели до суду. При чому обвинувачення було серйозне: прокуратура намагалася довести, що дії Тетяни Чорновіл становили небезпеку для пасажирів потягу, який в результаті наїзду на неї міг зійти з рейок і перевернутися. Узаконити такі сумнівні висновки мусила судова експертиза.

Татьяна ЧорноволТатьяна Чорновол, специальный корреспондент LB.ua
Як судові експерти перетворили Тимошенко в корову, коня і лося
Фото: EPA/UPG

Однак першим млинець виявився для прокурорів глевким: експерт виявився занадто чесним і аргументовано довів, що людське тіло, особливо тіло тендітної дівчини, не може бути перешкодою на шляху руху поїзда. «Лише зіткнення поїзда, з конем, лосем, або коровою може призвести до сходження потягу з рейок», – авторитетно заявив експерт з залізниці. Теоретично здавалось би не можливо дотягнути мої 50 кг до маси корови, але обвинувачення не капітулювало – Генпрокуратура примусила слідство провести ще одну експертизу, яка дала необхідний результат: моє тіло таки визнали нездоланною перешкодою на шляху руху потяга.

Як бачимо, судові експертизи в нашій країні такі ж сумнівні, як і саме судочинство. Так було в 2001 році за президента Кучми, так відбувається і зараз.

***

В п’ятницю в суді Тимошенко виступила експерт Київського інституту судових експертиз Галина Ільчук. Судова експертиза цього інституту – дуже важливий доказ зі сторони обвинувачення, адже експерти цього інституту визнали багатомільярдні збитки, завдані державі Юлією Тимошенко. Але свідчення експерта черговий раз лише похитнули позиції сторони обвинувачення.

Справа в тому, що під час проведення експертизи експерти працювали не з першоджерелами – бухгалтерськими документами «Нафтогазу» за 2009 рік, а з довідкою фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогазу», яка була підготовлена в цьому році під кримінальну справу особами відверто зацікавленими в процесі. Наприклад, цю довідку підписав заступник керівника Департаменту Міненерго Костянтин Бородін, який близький до Юрія Бойка – приятеля та партнера Дмитра Фірташа. Бородін раніше працював у Бойка прес-секретарем.

На суді експерт Ільчук офіційно визнала, що це було не зовсім правильно не використовувати первинні документи. Було це так:

– Дозвольте запитати, коли ви встановлювали збитки, які цифри ви використовували при підрахунку? – запитала Тимошенко.

– Проміжну довідку комісійної експертизи про діяльність «Нафтогазу».

– А чому ви не використовували бухгалтерську звітність компанії «Нафтогаз»? Признайтеся, для того, щоб робити експертизу, потрібно мати первинні документи, правда?

– Так, – погодилась Галина Петрівна.

Далі Тимошенко прямо спитала експерта, а якщо в цих документах цифри різні, на які мусить спиратися на експерт.

– На бухгалтерські, – визнала Ільчук Галина Петрівна.

– Нарешті, додавили, – видихнули захисники.

Це визнання було вкрай важливим для захисту Тимошенко, бо цифри в різних джерелах дуже розходяться, настільки, що все перевертається з ніг на голову, збитки стають прибутками.

Ось красномовний приклад:

Київський НДІ судових експертиз зробив експертний висновок №3573\11-19. Ця експертиза визнала «нормативно та документально підтвердженими» збитки НАК «Нафтогазу України» в розмірі 194,6 млн. доларів, які той зазнав в 2009 році, через контракт з «Газпромом», який підписала Тимошенко. Тобто на основі цієї експертизи Тимошенко інкримінували завдання збитків державі в особливо великих розмірах.

Для роботи над цією експертизою експерти інституту використовували вже згадану нами довідку (проміжної) комісії перевірки фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України». В цій довідці збитки були розраховані наступним чином. Комісія порахувала середньозважену ціну на газ в 2009 році – 232,98 доларів за тисячу кубометрів – порівняла її з ціною за газ в 2008 році – 179,5 доларів – й зробила висновок, що в 2009 році технологічний газ для транспортування закуплявся за ціною на 53,48 доларів вище, ніж в попередньому році.

Отож на думку комісії, собівартість транспортування газу зросла, в той час як газовий договір, підписаний Тимошенко, не передбачав підвищення ставки транзиту, який залишився на рівні 2008 року – 1,7 доларів.

На основі цих даних і були розраховані збитки – «вартість природного газу, який був використаний для технологічно-виробничих цілей, було збільшено на 194 млн. 253867 доларів», – йдеться в довідці. З цим погодились і експерти і зробили висновок, що «це призвело до відволікання матеріальних активів НАК «Нафтогаз України» у вказаній сумі».

Логічно, але далеко від дійсності! Адже вже давно відомо, що на транспортування в 2009 році використовувався особливий газ – газ «РосУкрЕнерго», який був викуплений у «Газпрома» за ціною вдвічі нижчою, ніж основні об’єми!

Щоб підтвердити це чи спростувати, варто зазирнути у бухгалтерську звітність «Нафтогазу». Але це не стали робити ні експерти, ні суд, не зважаючи на всі вимоги сторони захисту, яка ніяк не може добитися оригіналів цих документів.

Але захист пішов на хитрість і зміг таки дістати офіційні документи, що газ на технологічні потреби таки коштував значно дешевше.

Необхідні цифри в необхідних документах захист знайшов в архівах НКРЕ. Щороку власники ліцензій подають в цю організацію звіти про розрахунки з власниками природного газу. Отож звіт за 2009 ДК «Укртранасгазу», який в структурі «Нафтогазу» відповідає за транспортування газу, і вдалося витягти з державної структури стороні захисту. І в ньому, треба сказати, фігурують абсолютно інші цифри.

В 2009 році, згідно звіту, ДК «Укртрансгаз» отримував газ по ціні 162,14 доларів США. В той час, як в 2008, до підписання газового договору Тимошенко, ця ціна була навіть дорожче – 212,61 долар США.

Отож, якщо порівнювати 2009 з 2008 роком, як це було зроблено в довідці комісії, а далі у висновку експертизи, то треба говорити не про збитки, а навпаки про прибутки. Тобто все перевертається з ніг на голову.

До речі, податковий звіт про фінансові результати роботи ДК «Укртрансгазу» за 2009 рік також руйнує міф про збитки, бо підприємство закінчило рік з прибутками в розмірі 311 млн. грн!

Отже в даному випадку мова йде про фальшиву експертизу. І в цивілізованій країні встановлення одного цього факту призвело б до повного краху обвинувачення.

Але тільки не в Україні, і не на процесі в Тимошенко. Наприклад, суд навіть не вважає за потрібним вимагати в «Нафтогазу» бухгалтерські документи, щоб встановити істину в цьому питанні. Мало того, суддя не хоче допитати експерта, який підписався під такими сумнівними висновками – Юрія Маслака. В день виклику цього експерта в суд, той раптово захворів. Діагноз хворого був настільки довго-хитромудрий, що Кірєєв його не осилив – тільки почав його читати, заплутався в медичних термінах і кинув, мовляв, це не важливо. Та й самого експерта суддя не вважає важливим, і думає, що суд може обійтися і без його показів.

Захист, звичайно, цьому обурився. Тоді суддя милостиво дозволив зробити запит у Першу клінічну лікарню і з’ясувати, як довго він лікуватиметься. Взагалі апатичний, напівсонний вигляд судді, який на певний час насправді заснув, чітко вказував, що Кірєєва абсолютно не хвилює сфальсифікована експертиза чи ні.

А чому зрештою дивуватися, якщо це нажаль практика в нашій країні.

***

До речі, у справі автора, яка була згадана на початку статті, суддя Солом’янського районного суду пані Бєлова не стала ганьбитися – виносити вирок на основі фальшивої експертизи. Щоправда, йти всупереч волі Генпрокуратури також не стала, просто схитрила – затягла справу на три роки, і закрила за строками давності.

Кірєєву цей досвід не підходить. Але завжди є той чи інший шлях, який дозволяє вийти з будь-яких обставин з честю. Як додаток, автор пропонує читачам самим проаналізувати висновок судової експертизи, та документи з НКРЕ (завірених усіма підписами та печатками).

***

А тепер коротке пояснення до доданих документів. У «Звіті про розрахунки ліцензіата» є графа газ «на виробничо-технічні потреби ДК «Укртрансгаз». Якщо ми візьмемо 2008 рік і вартість газу з цієї графи розділимо на обсяг, то отримаємо, що одна тис. куб. м. коштувала – 1341,78 грн. з ПДВ. Відповідно без ПДВ – 1118,15 грн.

Тепер зробимо те ж саме з даними за 2009 рік. І отримаємо, що вартість 1 тис. куб.м. коштувала 1536,24 грн. з ПДВ, та 1280,20 грн. без ПДВ.

Тепер переведемо в долари. Згідно офіційного листа АТ «Ощадбанку» про середньозважені курси валют, в 2008 році за 1 долар давали 5,25 грн., а в 2009 році – 7,8 грн.

Таким чином маємо в 2008 році – технічний газ без ПДВ коштував ДК «Укртрансгазу» 212,61 доларів, а в 2009 – 162,14 доларів.

Татьяна ЧорноволТатьяна Чорновол, специальный корреспондент LB.ua