Все публикацииПолитика

Как депутаты ждали отмашки по пенсионной реформе

Уже которую неделю общественность ждет – когда же Рада приступит к пенсионной реформе. Но пока этого не происходит, депутаты, чтобы не скучать жаркими июньскими днями, рассматривали законы о тайне исповеди и правовом статусе «шерлоков хомсов».

Как депутаты ждали отмашки по пенсионной реформе

Правда, о пенсионной реформе вспомнили депутаты во время традиционного выступления глав и представителей фракций.

«Які ми, така й опозиція»

Первым о недостатках внесенного в Раду проекта заявил Тарас Чорновил.

«Проект пенсійної реформи має низку серйозних недоліків, несправедливі обмеження на рівень зарплати, з якої здійснюється нарахування пенсій сумою зарплат, на яку нараховується єдиний соціальний внесок, при цьому залишаються розкішні пенсії для чиновників, які недоступні для пересічного громадянина, який все життя пропрацював на виробництві. Підвищення пенсійного віку в той спосіб, який пропонується реформою, є порушенням засад гендерної рівності та не узгоджується статтею 22 Конституції. Питання наповнення Пенсійного фонду вирішується лише за рахунок найманих працівників без участі крупного капіталу і, що найголовніше, без участі держави», - сказал он.

А Арсений Яценюк тут же впомнил о предыдущих реформах правительства. «Горе-реформатори проводять вже не першу реформу в Україні. Розпочну з податкової. Після податкової реформи 230 тисяч українців позбавилися робочих місць. Потім вони запровадили бюджетну реформу. Результатом бюджетної реформи стало те, що сьогодні один українець винен 1 тисячу 200 доларів іноземним кредиторам. Потім вони пішли запроваджувати освітню реформу. Виявляється, що треба закривати школи. А закривати їх треба тому, що на одного учня держава витрачає аж 7,5 тисяч гривень на рік на противагу майже 1 мільйона на утримання 1 народного депутата України. Потім вони пішли проводити судову реформу, яка перетворилася в створений механізм політичних переслідувань опозиції…», - сказал депутат.

В ходе голосования по включению в повестку дня законопроектов, одним из них возмутился Олег Ляшко.

«Йдеться про те, щоб у Державному бюджету виділити 80 мільйонів гривень на оплату послуг закордонних юристів. Ну, немає жодного сумніву, що треба перевіряти діяльність уряду як попереднього, так і нинішнього уряду, очевидно, ця діяльність буде колись невдовзі перевірена. Але тратити на це 80 мільйонів гривень тоді, коли не виконується Закон про статус дітей-війни, коли вкладники ощадбанку не отримують своїх внесків, коли людям не має за що платити комуналку, за що дітей годувати і піднімати, з Державного бюджету 80 мільйонів гривень трати на послуги закордонних експертів, мені видається, це є безвідповідальним», - сказал он.

На что тут же получил в ответ от Чечетова: «Вы знаете, можно было прислушаться к логике предыдущего выступающего, если бы мы жили в нормальной стране, с нормальной оппозицией, которая во главу угла не ставит реализацию корпоративных интересов засчет ущемлений интересов страны, которое не выезжают за границу и не льют ведра грязи на страну, унижая государство Украины».

За оппозицию неожиданно заступился спикер.

«Я просив би не критикувати опозицію. Опозиція така, яка країна, які ми. А опозиція – це як лікування голковколюванням: коле, але лікує. Давайте будемо спокійно до цього відноситись», - сказал Литвин.

Первый законопроект, которым предлагалось установить временные лимиты на оформление документов по землеустройству, нашел поддержку у всех фракций. Как оказалось, и в БЮТ, и в НУ-НС, и в Народной партии – против волокиты с оформлением прав на землю.

«За» - проголосовали 298 депутатов.

Взялись за душу: От тайны исповеди до тайны следствия

После земли депутаты принялись за душу. Дойдя до законопроекта о моратории на приватизацию имущества культового назначения, председательствующий заявил, что его автор Елена Боднар просит отозвать документ, чтобы еще раз согласовать со всеми фракциями.

Но депутаты вообще не проявили к нему интерес, хотя в ходе обсуждения чуть позже прозвучит слово «реституция».

Сначала они практически проигнорировали голосование по возвращению законопроекта автору («за» - только 67), потом, заслушав депутата Александра Бондаря, отклонили законопроект вообще, проголосовав практически тем же составом («за» - 72).

Больший интерес вызвали поправки к УПК касательно тайны исповеди. Инициаторами законопроекта выступили члены Христианско-демократического союза.

Депутат Марушенко обратил внимание, что в настоящее время священнослужители могут быть допрошены как свидетели в связи с тем, что им стало известно в результате профессиональной деятельности. Потому в УПК предлагается вписать прямой запрет на допрос священников в этой части.

В поддержку документа выступил партийный шеф Марушенко, глава ХДС Владимир Стретович.

Бютовец Косив сначала просветил депутатов о том, что исповедь – это четвертое таинство, без сохранения тайны которого церковь не может существовать вообще. Роман Князевич напомнил, что это уже четвертый законопроект такого рода. При чем, последний, то есть третий, даже принимали в первом чтении.

Зато коммунистка Катерина Самойлик потребовала не вмешиваться в дела церкви, которая, по Конституции, отделена от государства.

Тем не менее, «за» проголосовали 236 депутатов.

Следующим законопроектом стал закон о частной детективной деятельности. Как и в случае с «исповедью», оказалось, что это шестая попытка его принятия. Детектив, по этому закону, - обычный предприниматель, лицензию которому должно выдавать МВД.

«Це, насамперед, є підприємницька діяльність. Дозвіл на таку діяльність видаватиме Міністерство внутрішніх справ України», - сказал депутат Мойсик.

А Олег Зарубинский популярно пояснил причину, по которой проект вынесен в зал: "Якщо є попит в державі, то має бути пропозиція. Попит на приватних детективів є, і ви це прекрасно знаєте. І це результат не тільки того, що правоохоронна державна система повною мірою чи не повною мірою виконує свої функції".

Но депутатам не понравилось, что кто-то им не подконтрольный получит законное право проводить расследование, в том числе и в отношении их. «За» - 95 голосов.

Вместо реформы обсудили права на пенсию

После перерыва депутаты подошли к пенсионной теме. И хотя речь шла не о повышении пенсионного возраста, проблема очень важная для страны, в которой миллионы граждан выехали за рубеж: порядок получения пенсии гражданами, пребывающих за границей.

Дело в том, что ранее КС признал незаконным лишение граждан, выезжающих на постоянное проживание за границу, права на получение пенсий, если это не предусмотрено двусторонними договорами. Кроме того, закон предусматривает, что пенсии таки продолжают выплачивать отдельным категориям граждан. Например тем, кто выехал до 1992 года. Распространить такое право на всех и предлагается в законопроекте.

Докладчик Юрий Кармазин озвучил схему, которую предлагается узаконить: «Ми пропонуємо іншу статтю добавити, 51-шу, добавити як це відбувається, що ця пенсія призначена в Україні, перераховується на банківський рахунок в банку України, або філії іноземного банку, що діє в Україні, в гривнях в ці терміни, які положено. Хоче конвертувати, чи він виїжджає в Польщу, чи він виїжджає в іншу країну, з якою немає угоди. Я зараз просто так назвав країни. Хоче конвертувати, тоді це відбувається за його кошти… Але бачу, що уряд не хочу виплачувати кошти людям, які вони заробили, своїм життям заробили. Яке має право хтось забрати?»

Депутат Мовчан обратил внимание, что этот законопроект «влетит государству в копейку». Кармазин заметил: «Ні в яку копійку державі це не "влітає". Це кошти, які зароблені цими людьми вже, вони накопичені в Пенсійному фонді. Це його кошти, це його власність цього громадянина, які цей уряд забирає у нього».

Законопроект отклонили. Чуть позже в СМИ появилась информация, что президент Виктор Янукович требует как можно скорее - уже на текущей неделе, взяться за пенсии. Об этом якобы депутатам сообщил постпред главы государства Юрий Мирошниченко.

К пожеланию президента депутаты прислушались на вечернем заседании, включив в повестку дня аж три законопроекта по пенсионной реформе.

Но, судя по всему, одной пенсионной реформой летом депутаты не ограничатся. По словам главы фракции ПР Александра Ефремова, существует вероятность того, что депутатов вызовут на Грушевского и в августе.