Диверсія проти Януковича або Міністерство дерибану та спорту-2

Печать
Диверсія проти Януковича або Міністерство дерибану та спорту-2

В попередній частині автор розповідав про дику ситуацію, що склалася у взаємовідносинах деяких українських спортсменів і Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту. Зокрема, про те, що міністр Равіль Сафіулін не дав дозвіл вихованцям Єнакіївського державного авіаційно-технічного спортивного клубу взяти участь в Чемпіонаті світу з класичного парашутизму серед юніорів через те, що вони відмовилися платити «добровільну безповоротну фінансову допомогу» шахрайській організації.

Україна завжди була сильною у цьому виді спорту, але цьогоріч на юніорських змаганнях взагалі не була представлена. На дорослих - посіла ОСТАННЄ місце. І сміх, і гріх. Членом збірної України з парашутного спорту є 25-річний Петро Корчмар, який свій перший самостійний стрибок з парашутом виконав у 9(!) років.

Петро – військовослужбовець Державної прикордонної служби, майстер спорту України. Але його на змагання не випустили, через ті самі причини. Натомість поїхала матір Петра, 50-річна Ірина Корчмар та ще кілька пенсіонерів. Старше покоління виявилося більш зговірливим – люди заплатили всі принизливі побори і Міністерство дозволило їм виїхати представляти Україну.

Вся ця ганьба - через мізерні копійки (150 грн.), які парашутисти відмовилися платити шахраям з голосною назвою - громадська організація «Федерація парашутного спорту України» (ФПСУ).

Принциповість парашутистів можна зрозуміти. Для них це питання не грошей - гідності. Адже стосовно рекетирів з ФПСУ нині розслідується кримінальна справа, по якій покарані Сафіуліним спортсмени проходять, як потерпілі. І що, знову свідомо ставати жертвами? Або «терпілами» - є таке бридке слівце з бандитського лексикону?

А ось принциповість чиновництва, що вичавлює зі спортсменів копійки на користь шахраїв, досить довго була загадковою. Тут точно не в традиційних для української влади «відкатах» справа - замалі суми.

Однак, проведення глибшого журналістського розслідування дозволяє розставити крапки над «і». Війна відомства зі спортсменами показова: щоб інші призамислилися й перестали «лізти не в свої справи», тобто – цікавитися: куди діваються гроші, що виділяються бюджетом на розвиток спорту. Не лише парашутного. Отут вже йдеться про мільйони.

***

Отже, з всього виходить: чиновники прийняли сторону громадської організації, яка була зареєстрована по підроблених документах і ніколи не наділялася повноваженнями спортивної федерації. Зокрема, всі парашутисти поставлені перед фактом: профільне міністерство дає дозвіл участі кожного конкретного спортсмена у змаганнях, лише якщо за нього попросить «ФПСУ».

Хоча офіційно парашутним спортом в Україні опікується інша організація - колишній радянський ДОСААФ, а нині – Товариство сприяння обороні України, яке має власні аеродроми, матеріально-технічну базу та щороку отримує з державного бюджету фінансову допомогу.

Чому ТСОУ віддало свої функції «шахраям»? Для відповіді на це питання достатньо порівняти дві адреси – розташування ФПСУ і ТСОУ. Вони співпадають: пр.Перемоги, буд. 52/2, м.Київ, 03680. Зовсім не дивно, бо так звана «Федерація парашутного спорту» була створена по підроблених документах саме для проведення оборудок. Реєстрація цієї псевдо-організації здійснена була на службову особу ТСОУ – інспектора Ігоря Тьорла.

Також ТСОУ надало ФПСУ приміщення в центрі Києва для розташування офісу – БЕЗКОШТОВНО! Тож маємо класичний трикутник взаємопов’язаних установ: Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту – ТСОУ - ФСПУ. У кожного - своя роль.

Представники ФСПУ, незважаючи на нелегітимність своєї організації, «опікуються» парашутним спортом. При чому, за неофіційним договором з ТСОУ, Федерація парашутного спорту не претендує на бюджетні кошти, які виділяються ТСОУ на розвиток парашутного спорту. Скільки з ласки Товариства сприяння обороні їм перепаде, стільки перепаде і цьому будуть раді. Їх основний заробіток – побори зі спортсменів. Що змогли зібрати – це і є хліб конкретних керівників ФСПУ.

Отже вони вициганююють «добровільну допомогу» зі спортсменів, рекетирствують призові кошти, примушують купувати фальшиві «сертифікати». Всі ці гроші йдуть прямо в кишені збирачам. Спортсменам доводиться погоджуватися з таким станом справ, бо інакше підключається Мінсім’ямолодьспорт: «Ах, вам шкода заплатити 150 грн. нещасному ФСПУ! Ну, тоді міністр не пустить на змагання!». Навіщо це міністру – про те пізніше. Наразі – навіщо це ТСОУ.

***

Опікуватися спортом для керівництва ТСОУ - робота марудна і нецікава. Всю свою парашутну діяльність ТСОУ зосередила на розвитку комерційного напряму – платні стрибки для усіх бажаючих. Діяльність побудована під гаслом «делай деньги, делай деньги, остальное все дребебедень». Питання безпеки - також «дребебедень».

Люди, що спокушаються стрибнути, ризикують покалічитися чи навіть загинути. Приклад практично з власного досвіду: батько автора, якому закортіло спробувати - як-то там попід хмарами – так зламав ногу. Не дивно, бо групу новачків викинули в хмари і у вітер без належної підготовки – його й понесло на паркан. Медичної допомоги ніхто не надав, зі зламаною ногою довелося самотужки добиратися до Києва з-під Чернігова.

Найскандальніший – широковідомий випадок: коли 2006-го на аеродромі «Чайка» загинув екс-командир «Беркуту». Ходили чутки: це йому за бійку в ЦВК помстилися «помаранчеві». Насправді, це в ТСОУ зекономили на парашутах. У системи кустарної зборки просто обірвалися лямки.

Отже, якщо в ТСОУ так ставляться до комерційної складової своєї роботи, можна уявити, яким є ставлення до невдячної - в грошовому плані - спортивної сфери. Товариству сприяння обороні цікавіше спортом взагалі не займатися і при цьому залишати в себе бюджетне фінансування, яке виділяється кожен рік на розвиток спортивно-технічних і прикладних видів спорту, за які офіційно відповідає ТСОУ. Але бюджетне фінансування так просто не залишиш – його, грубо кажучи, треба розписати.

Тут в нагоді ТСОУ і стає ФПСУ. Цією технічною роботою відає заступник Голови ТСОУ з авіації та спорту такий собі Володимир Грибанов. Не без його участі створено – виключно на папері - фіктивну збірну команду України з парашутного спорту, «під яку» і розкрадаються бюджетні кошти.

Але аби не привертати увагу КРУ й журналістів, у збірній мають «рахуватися» живі спортсмени, які представляють клуби ТСОУ. Таких спортсменів давно не має, оскільки ТСОУ бозна коли припинило будь-яку спортивну роботу.

Тому використовуються прізвища вихованців Єнакіївського клубу. Тих самих, яких Сафіулін не випустив на змагання! Це дозволяє посадовцям ТСОУ не тільки списувати бюджетні кошти на «підготовку спортсменів», але й отримувати пільги по сплаті земельного податку за аеродроми. Однак посадовці ТСОУ чудово розуміють, що за підробку документів встановлена кримінальна відповідальність.

Ось для чого їм знадобилась «стороння організація» - ФПСУ. Згідно з договором між Мінсім’ямолодьспорт і ТСОУ, списки членів збірної команди має подавати ТСОУ. Але контролери з КРУ цього не знають. Тому на фальшивих поданнях ставиться печатка не ТСОУ, а ФПСУ – благо, назва «Федерація парашутного спорту України» звучить дуже переконливо.

Далі список один в один передруковується вже від імені Мінсім’ямолодьспорт і оформлюється наказом по Міністерству про створення штатної команди.

На сайті Мінсім’ямолодьспорт розміщено список фальшивої збірної команди, складений на підставі підроблених документів

Якщо зайти на сайт Мінсім’ямолодьспорт, то в розділі «збірні команди з неолімпійсьих видів спорту» можна скачати цей фальшивий списочок. Там – суцільні «вихованці» Єнакіївського ДАТСК юні і дорослі - 1960 і 1964 років народження. А сам клуб пойменований спортивним закладом ТСОУ. Фальсифікаторам навіть не спало на думку, що Єнакіївський державний АТСК є ДИТЯЧИМ закладом позашкільної освіти, який перебуває у підпорядкуванні іншого міністерства - освіти і науки, отже не має й не може мати жодного відношення до ТСОУ і «постачання» дорослих спортсменів.

Однак найбільш обурливо, що в цих фальшивих списках тренером вихованців Єнаківського клубу вказаний пан Покатілов. Хоча цього пана хлопці бачать лише тоді, коли той приїжджає в Єнакієве вибивати з них «добровільну допомогу».

Отже спортсменів-парашутистів не лише принижують поборами, ними - без їх відома - відмивають бюджетні кошти.

Старший інструктор з парашутної підготовки Єнакіївського державного АТСК Іван Богуренко (на фото зліва) і вихованець цього клубу Олександр Януш, чиї прізвища використовують для розкрадання коштів державного бюджету

Але й це ще не все. Шахраї зареєстрували за адресою Єнаківського клубу - по вулиці Сталеварів, 15 - посередницьку фірму, яка є офіційним представником Черкаського лакофарбного заводу «Аврора» та здійснює торгівлю фарбою. Навіщо шахраям знадобилася реєструвати підприємство в Єнакієвому та ще й за адресою державного дитячого закладу? Ось для чого.

Назву цієї фірми можна також знайти на сайті Мінсім’ямолодьспорт у тому самому списку «збірної команди України», як організації, що теж готує спортсменів – членів збірної команди України. А тепер наводимо повну назву фірми. Тільки просимо не дуже сміятися: «Авіаційний центр вищої спортивної майстерності». Директор фірми – той самий пан Покатілов.

Отже суцільна брехня, яка дозволяє представникам ТСОУ не марудитися зі спортом, перетравлювати бюджетні кошти, та перекладати відповідальність на «зіц-голів» з ФПСУ.

***

Переходимо до відповіді питання: навіщо весь цей бруд прикриває міністр молоді та спорту Равіль Сафіулін? Якщо дізнатися прізвища нинішнього керівника ТСОУ, то відповідь напрошується сама собою. Звати цього пана Віктор Миколайович Тимченко. Він є батьком Максима Вікторовича Тимченка, який в свою чергу є генеральним директором належної Ринату Ахметову «Донецької паливно-енергетичної компанії», яка володіє акціями «Київенерго», «Востокенерго», «Дніпроенерго», об’єднання «Павлоградвугілля» та іншими енергетичними активами найбагатшої людини України.

Равіль Сафіулін - член політичної команди Колеснікова-Ахметова. Чи буде він лізти у справи батька улюбленого менеджера Рината Леонідовича, розвалювати систему функціонування ТСОУ через скарги якихось спортсменів парашутистів? Судячи з коментарів особисто пана міністра, що наводилися в попередньому тексті – ні.

Фото: Макс Левин

До речі, не варто думати, що ТСОУ не є «хлібним» місце. Бюджетні кошти, що розкрадаються на парашутному спорті - лише один фрагмент «мозаїки». В ТСОУ є на чому заробити окрім цього. Красномовний приклад – два представника керівного складу ТСОУ в минулі роки стали народними депутатами.

Наприклад, колишній керівник ТСОУ Володимир Дончак в 2007 раптом потрапив в списки БЮТ на 52 місце. За які заслуги? В 2004 року був в СДПУ(о), ніякими звитягами на користь БЮТ не прославився, популярності в народі не мав. Чи не про банальну «купівлю» мандату йдеться?

Поміркуємо теоретично: звідки взятися коштам у людини, яка ніколи не мала бізнесу, а працювала - з часу її утворення - в структурі ТСОУ? Логічна відповідь: тільки з ТСОУ. А там кошти є. Адже товариству, як правонаступнику радянського ДОСААФ, в свій час перепали спортивні аеродроми, колишні авіаспортивні клуби та десятки літаків, мотодроми, автомобільні школи та величезна кількість нерухомості. Все це потроху розпродається.

Існують й інші оригінальні способи збагачення. Так, ТСОУ - засновник однієї з найбільших в Україні лотерей «Патріот». Лотерея рекламує себе тим, що прибутки, які отримують від реалізації квитків, «спрямовуються на розвиток ТСОУ: підтримка автомобільних шкіл, проведення змагань з технічних видів спорту, підготовка молоді до служби у Збройних силах України».

Твердження не зовсім правдиві. М'яко кажучи. Хоча б тому, що нині у ТСОУ лишилася мізерна кількість акцій ЗАТ «Патріот» - в 2007-2008 роках акції «Патріоту» були розпродані різним бізнес-структурам, в тому числі – фірмам Коломойського. Очевидно, дехто з посадовців ТСОУ на цьому добре заробив, адже лотерея – прибутковий бізнес: лише в 2009 році «Патріот» отримав чистих прибутків 26 млн. грн.

***

Однак, ми трохи відволіклися, підведемо підсумкову риску. Отже, Товариство сприяння обороні України – обороні країни не сприяє, натомість чиновники відомства грішать корупційними оборудками.

І нинішній міністр ламати їх не вважає за потрібне, позаяк це - сфера інтересів батька головного енергетичного менеджера Ахметова. Тобто члена тієї команди, до якої належить і сам Сафіулін. Міністр не лізе в «спортивні» ігри енергетиків, ті - в свою чергу - не лізуть в «енергетичні» справи головного спортивного менеджера країни. Саме так, як виявилось, енергетична тема Сафіуліну не чужа.

Більше того – енергетична сфера з кримінальним присмаком. У Головному слідчому управлінням МВС України, де зараз розслідується справа №222-2, це добре знають. Згодом – з наступних публікацій циклу розслідувань – дізнаються й наші читачі.

Тэги: парашютный спорт, Равиль Сафиуллин
Печать
Читайте в разделе

Выбор читателей
Слідчі ГПУ прийшли з обшуком до Клюєва та Сівковича, але випадково потрапили до Ляшка. Як таке могло статися?