Все публикацииПолитика

Європейським дипломатам не зрозуміло, чому Україна не здійснює реформ

Інститут Горшеніна провів круглий стіл «Євроінтеграція України. Членство чи асоціація?», під час якого українські та іноземні дипломати дали оцінку сучасному стану стосунків Україна-ЄС та перспективам членства нашої держави в Євросоюзі.

Роман ШПЕК, глава постійного представництва України при ЄС у 2000-2007 р.р.: «Україна — європейська держава, і відповідно статті 147-ї Угоди про створення європейського Союзу, як кожна держава, яка поділяє європейські цінності, має спільну історію і відповідає критеріям, має право на членство в ЄС. Питання членства України в ЄС не є фатальним. Але в Україні всі захопились цитуванням вищезгаданих статей, де йдеться про те, що ми маємо право. Але ніхто не акцентує увагу на тій частині, де говориться «якщо відповідає певним критеріям». Це так звані Копенгагенські критерії - демократія, демократичний устрій, громадянське суспільство. Якщо проаналізувати перший критерій, можна сказати, що в Україні є велика свобода слова, але демократії немає, бо демократія – це сила закону, яка гарантується державними демократичними інститутами. Другий критерій економічний. Україна повинна бути здатною витримати тиск економік більш розвинених держав. Третій критерій — це відповідність законодавства. Але ми не можемо сьогодні починати з законодавства постіндустріального суспільства, яким вже є члени ЄС. Ми – країна перехідного періоду, і нам потрібно своє законодавство міняти таким чином, щоб воно стимулювало економічні реформи і розвиток в державі, а не для того, щоб ми створили законодавчу базу, яка відповідає критеріям ЄС, а економічний розвиток вона не стимулюватиме. Розраховувати на пом’якшення з боку ЄС не прийдеться. І прояви глобальної кризи в сильних країнах, країнах-засновниках ЄС, нових членах, показують, що вимоги ставатимуть тільки жорсткішими. Можна говорити про перехідні періоди, але це варто робити на завершальному етапі переговорів, інакше ми складемо враження в наших партнерів, що в нас є брак волі до серйозних системних структурних реформ в суспільстві. І, якщо ми будемо відповідати критеріям, тоді постане питання, а ми хочемо скористатися своїм правом подавати заявку чи ні. Але ставити термін, коли Україна може подати заявку некоректно, тому що ми залякали навіть своїх прихильників серед країн-членів ЄС, і членів Європарламенту бездіяльністю попередньої влади».

Анатолій ЗЛЕНКО, міністр закордонних справ України у 1990-1994 і 2000-2003 р.р. «Євроінтеграція це не лише зовнішня, а і внутрішня політика. А вона - це один із головних тормозів, який стримує наші євроінтеграційні процеси. Виникає питання – як буде розвиватися економіка в умовах поточної і нової економічної кризи, яка, очевидно, десь у 2012 році з’явиться, адже відбувається переформатування світової економіки, і постають нові виклики. Сьогодні Україна знаходиться в такому стані, що не може бути і мови про якусь заявку на членство. 17 років пройшло після того, як була ухвалена Постанова Верховної Ради про основні напрями зовнішньої політики. Але об’єктивно зовнішня політика потребує чіткого майбутнього визначення – за 17 років змінилося багато чого в світі. Йде переформатування політичних сил, створюється нові центри, робляться нові акценти. І це має бути відображено в законодавстві, і це додатково стимулюватиме євроінтеграційні процеси. Президент чітко заявив, що ключовим пріоритетом є вступ України до ЄС при розвитку діалогу з РФ. Я не буду оцінювати такі дрібниці як перший чи другий візит нового Президента. Це важливо, звичайно. І візит до Брюсселю знайшов позитивний відгук. Але це для великої політики дрібниці. Є певний трикутник пріоритетів України – Росія, ЄС, США. Хтось з них мав бути першим. Лише практична робота покаже, чи ми відповідаємо тому, який перший крок зробили. Я позитивно оцінюю перші зовнішньополітичні кроки нового Президента і сподіваюсь що найближчим часом вони будуть продовжені.».

Його Високоповажність пан Ганс-Юрген ГАЙМЗЬОТ, Надзвичайний i Повноважний Посол Німеччини в Україні: «Ми маємо не забувати, що основою Європейського Союзу є економіка. ЄС- це союз економічний. Немає сенсу говорити про членство України в ЄС, якщо ми не вирішимо питання інтеграції української економіки до внутрішнього ринку Європи. Угода про асоціацію з Туреччиною була укладена 1963 році, в 1990 році була започаткована зона вільної торгівлі, і лише 1996 року Туреччина уклала угоду про митний союз з ЄС. Я абсолютно впевнений, що Україна може це зробити в чотири рази швидше. Важлива річ зробити наступний крок – угоду про зону вільної торгівлі. Коли ми спілкуємось з представниками Брюсселю з приводу того, чому це не відбувається швидше, в якості причини вони наводять те, що відбувається у внутрішній політиці України. Я впевнений, ваш новий уряд за підтримки парламенту зможе пришвидшити цей процес. Це важливо - ви маєте знайти всередині країни спільну мову. Наприклад у питанні вступу України до Енергетичного Союзу. Теоретично все ніби узгоджено, але закон про реформування газотранспортної системи ще має бути ухвалений Верховною Радою. Виникає питання, коли цей закон буде ухвалений, і чи буде взагалі. І таких індивідуальних питань досить багато. Для цього потрібна політична воля.».

Його Високоповажність пан Стефан ГУЛЛГРЕН, Надзвичайний i Повноважний Посол Швеції в Україні «На думку Швеції, в України вже є перспективи членства, бо Україна, безперечно, європейська держава. Тому я, не розумію, чому питання можливості України вступити до ЄС взагалі обговорюється. Можливо, ви, українці, самі не впевнені, що ви європейці? Це незрозуміло. Інша справа, що існують критерії членства - вони чіткі й однакові для всіх. І важливо зосередитись не на загальному питанні членства, а на тому, що треба зробити для нього. Якщо Україна проведе всі необхідні реформи для того, щоб відповідати цим критеріям, лише тоді можна говорити про реальні перспективи членства в ЄС. Але ці реформи мають бути проведені не тому, що ми, ЄС, цього вимагаємо. Це ваші реформи, вони потрібні для вашого благополуччя і покращення умов життя в Україні. Звичайно, вони створять умови для економічної і політичної інтеграції з ЄС. І не варто недооцінювати процес переговорів щодо асоціації і створення зони вільної торгівлі - це потужний інструмент зближення наших економік. Ми можемо ухвалювати якісь політичні декларації, але торгівля, інвестиції, рух людей – це набагато важливіше, ніж будь-які політичні сигнали. Я досить оптимістично бачу майбутнє наших стосунків, але якщо Україна не скористається цими можливостями, нічого не буде. Швеція була і залишається близьким другом України.».

Джудіт ГАРДІНЕР, заступник глави Місії Великобританії в Україні «Великобританія теж далеко від України, але ми теж думаємо, що вона повинна бути членом ЄС. Чи варто визначити термін вступу? Ми думаємо, що ні. Треба приготуватися, і це відбудеться тоді, коли вона буде готова. Чи варто працювати без стимулу, без терміну членства? Так. Адже це потрібно не лише заради членства, а тому що це потрібно Україні, тому що вона сама визнала необхідність цих реформ. ».

Лєшек ШЕРЕПКА, заступник Посла, радник-посланник Посольства Польщі в Україні «По-перше ми дуже позитивно оцінюємо перші кроки вашого президента, зокрема результати його візиту до Брюсселю. Але ми також прискіпливо стежимо за тими реальними кроками, які ви здійснюєте. І є вже перші негативні сигнали. У вас не був ухвалений пакет антикорупційних законів, який мав вступити в силу 1 січня 2010 року. Ваші депутати сказали, що складно буде впровадити антикорупційне законодавство під час виборчої кампанії, і закони мали вступити в сили за кілька місяців. Нещодавно ми отримали інформацію, що цей пакет законів вступить в силу лише з 1 січня наступного року. Це такі притирічливі сигнали. З одного боку ваш президент говорить в Брюсселі «так», а з іншого - у вас в країні ухвалюються рішення, які не допомагають вам у питанні євроінтеграції. Мені здається, що для України членство в ЄС – не найголовніше. Головне – це щоб рівень життя в Україні був відповідний європейському, щоб ви могли вільно пересуватися по світу, і вас поважали. Це найголовніше. ЄС вам може допомогти вам у реформах. Я вже четвертий рік в Україні, і четвертий рік дивуюсь, чому ви не використовуєте ті можливості, які вже є. Ви зважаєте на політичні рішення, і менше – на реальну роботу. Це потрібно не нам, а вам. Демократія, права людини - це важливіше членства чи не членства в ЄС. Можливо ЄС в майбутньому взагалі не буде, рівень життя має бути як в ЄС. Ми будемо допомагати в не залежності від того, яка у вас влада. Головне щоб ви були в змозі використовувати наш досвід і наше бажання вам допомогти.».