Все публикацииПолитика

Україна в ПІСУАРі

Президентські вибори, 2004-тий рік. Другий тур. Тоді Віктор Янукович переміг Віктора Ющенка з розривом в майже 3% голосів (49.46% - 46.61%). Подібний розрив, за даними екзит-полів, спостерігається і нині між Януковичем і Тимошенко. Разом з тим, нинішній результат кардинально відрізняється від того, що був у 2004 році

Татьяна ЧорноволТатьяна Чорновол, специальный корреспондент LB.ua
Україна в  ПІСУАРі
Фото: EPA/UPG

Тоді автор мала «щастя» в день виборів та в ніч, коли відбувся підрахунок голосів, бути на сумнозвісному окрузі №100 Кіровоградської області. Автор працювала в мобільній групі, що виїжджала на проблемні дільниці. Це був насправді буремний час: на дільницях стріляли, вибивали двері, розбивали вікна, крали мішки з бюлетенями, місцеві депутати в невідомому напрямку відвозили протоколи підрахунку голосів, це був повний «безпрєдєл».

Нині Віктор Янукович зміг виграти вибори чисто (результатів ще немає, але все свідчить про те, що він переміг), без очевидних і нічим неприкритих фальсифікацій. Януковичу є чим пишатися. Тепер єдина подія під час голосування, що прогриміла на всю країну - дівчачий стриптиз на дільниці, де мусив голосувати Янукович. Там напівоголені дівчата влаштували шоу-мітинг з плакатами «Політики ґвалтують Україну». Це, звісно, не Майдан. Отож Янукович на цей раз може спокійно приймати поздоровлення Путіна-Мєдвєдєва. Третій тур йому не загрожує. Юлія Тимошенко трохи не дотягнула. І навряд існує таке диво, яке допоможе їй дотягнути. Адже програла вона не сьогодні. Бо програють вибори не на виборах, програють, коли підписують дикі газові договори з Росією, коли ручкаються з сумнівними махінаторами типу Медведчука, коли закривають очі на корупцію та злочини представників власної команди. Янукович має бути задоволений, що в 2007-му році дав себе одурити Юлії Володимирівні, погодившись на дострокові вибори, які привели її на посаду прем’єра. Адже інакше всі гріхи виконавчої влади пластом лягли би на Януковича, і у Тимошенко було б набагато більше шансів. А нині Тимошенко була приречена. Надія звичайно була. Інтрига зберігалася. Але Янукович свою перемогу таки взяв.

Фото: EPA/UPG

Треба віддати належне Юлії Володимирівні, вона знайшла в собі сили вийти до журналістів, коли стало відомо, що «все пропало». Тимошенко світилася лагідною і щасливою посмішкою, дякувала своїм виборцям і переконувала, що не все втрачено. Мовляв, результати екзит-полу в межах статистичної похибки. Разом з тим, не стала відповідати на питання. А це означало одне – надії в її штабі не залишилося. Не воліли спілкуватися з журналістами і члени команди Тимошенко. Її штаб в готелі Хайят, якби не представники ЗМІ, був би геть пустим. Якщо хтось з політиків і заходив у хол, він намагався якнайшвидше добігти до ліфта, щоб зникнути з очей преси, на ходу викрикуючи якісь несусвітні речі. Наприклад, міністр Богдан Данилишин, тікаючи від журналістів, безапеляційно заявив : «Ми перемогли». Інші депутати переконували, що нічого страшного, адже прем’єром лишається Тимошенко, а у прем’єра повноважень більше. «Це сто відсотків!!!» - оптимістично зауважив Олександр Абдулін.

БЮТівці так вправно уникали публічних місць у Хайяті, що коли пізно ввечері в штаб Тимошенко заскочив посол Росії в Україні Михайло Зурабов, він не знайшов з ким поспілкуватися і назвав журналістам свій прихід «необачним рішенням». До речі, в Хайят Зурабов прийшов прямо з Інтерконтиненталю, де довго «тусувався» серед оточення переможця Януковича. Заскочити до Тимошенко Зурабов вирішив очевидно з тієї причини, що Україну росіянину «умом не понять», адже минулого разу Путін поздоровив Януковича, а той так і не став Президентом. Отже Зурабов вирішив пересвідчитись на власні очі: чи є шанси у Тимошенко…

Фото: Макс Левін

Поки в Хайяті «плакали», в Інтерконтиненталі святкували. Тут були рух і життя. Партійці Регіонів, певно, дуже вірили в перемогу, бо більшість присутніх обов´язково мала у вбранні щось блакитненьке. А ось помаранчевий був не в моді. Лише Микола Вересень з’явився в холі Інтерконтиненталю в помаранчевому джемпері, певно, щоб виділитися. До речі, у Януковича «гостювали» багато знакових обличь. Тут можна було побачити навіть політолога Дмитра Видріна, колишнього депутата-БЮТівця. «А що, мене запросила Ганна Герман...» - пояснив свій прихід Видрін. В Інтерконтененталі спостерігався справжній аншлаг. Мерседеси за мерседесами, прибували гості – «регіонали» та не дуже причетні до Партії Регіонів особи, що прагнули опинитися поряд з лідером в момент його тріумфу. Цікаво було спостерігати за Сергієм Ківаловим, славетним «підрахуєм» виборів 2004. Він виглядав щасливий не тільки перемогою Януковича, а тому що нічого не треба «правильно» рахувати. З цілою ротою охорони, до Януковича прибув Олесик Довгий. На цей раз на відміну від першого туру, Черновецький постарався для Януковича з голосами в Києві. Хоча самі регіонали зізнавалися: постарався недостатньо. Заскочив, щоб не забували, колишній соціаліст Микола Рудьковський, який вперто шукає своє місце під політичним сонцем. Звичайно, прибув і Ринат Ахметов. Останнього оточили журналісти, але Ахметов не волів говорити на політичні теми. «Ви візьмете в команду Ющенка?» - наприклад, питали. «Моя команда - це «Шахтер». Якщо його цікавить футбол – будь ласка», - жартував Ахметов.

Фото: Макс Левін

Сам Янукович примусив себе довго чекати. Але коли прийшов, то нагородив присутніх насправді щирою, щасливою посмішкою. «Мрії збуваються», – кричало обличчя Януковича. Янукович з’явився сам, без майбутньої першої леді. В принципі, це не новина, Віктор Федорович заздалегідь пояснив, що його дружина не збирається бути першою леді, а бажає няньчити онуків. До речі, риторичне: хто ж буде першою леді, жваво обговорювалося в кулуарах. Журналісти зупинилися на двох – один одного краще – варіантах: або Сергій Льовочкін або Ганна Герман.

Однак, ми відхилилися від теми. Повернемося до Януковича, що тріумфально йде довгими коридорами Інтерконтиненталю... На питання журналістів, які біжать слідом, він вперто не відповідає. Журналісти замовкають, мовляв, з Федоровича нічого не витягнеш. Не здається лише Соня Кошкіна. «А ви візьмете Тимошенко в команду?» - питає журналістка. Мовчок. «Ну скажіть, візьмете, хіба вас лякає маленька слабка жінка?» Але Янукович не піддається на провокації. Він починає спускатися довгими мармуровими сходами, унизу його прихильники влаштовують бурхливі овації… Тріумфальний прохід Януковича коридорами Інтерконтиненталю був довшим, ніж його виступ з трибуни. Янукович-переможець був надзвичайно лаконічним.

Він лише поздоровив країну з тим, що Президентом обрано його. «Наконец люди почувствовали облегчение», - вирішив лідер. А тим, хто не відчув, тобто виборцям Тимошенко, Янукович пообіцяв, що їх голоси будуть враховані, що він буде проводити таку політику, щоб заслужити довіру всіх виборців. На питання Янукович відповідати не став, а поспішив покинути зал. Лише на мить його притримав Микола Рудьковський, що опинився на шляху лідера, демонструючи Януковичу свою саму чарівну посмішку. Обійшовши Рудьковського, Янукович попрямував своїм царським розміреним кроком, без зупинок і реплік, далі – тими ж коридорами.

Фото: Макс Левін

Чому Лідер не став спілкуватися з пресою? Зрозуміло, чому на питання не стала відповідати Тимошенко, адже це переможцю завжди є що сказати. Невже Президент Янукович буде таким самим недоступним для ЗМІ? А нині Януковича було, що спитати. Зокрема, чому виступ без п’яти хвилин Президента України звучав не державною мовою - мовою іншої держави? Звичайно, всі обізнані в намірах Віктора Федоровича та його політичної сили зробити російську другою державною. Але поки цього не сталося. Поки що єдиною державною мовою є українська. Чому ж тоді майбутній Президент дозволив собі забути, президентом якої країни його обрали? Це демонстрація: у нас тепер Президент України, яка не Україна? «Не переймайся, Янукович буде займатися національними питання тільки своїм оригінальним способом: скоро він половину російських письменників перепише в українські поети», - жартома «заспокоював» автора журналіст Олександр Чаленко з «Сьогодні». Насправді тут не до жартів. Такого Янукович не дозволяв собі будучи прем’єром в 2006 -2007 році, будучи лідером опозиції. Тут можна згадати, що Леонід Кучма і той на посту Президента, як йому не було важко, намагався розмовляти українською. А от Янукович нині може собі дозволити не зважати на такі «дрібниці», як державна мова. Взагалі, він тепер може багато чого собі дозволити - через специфіку своїх виборців. Виборці Януковича звичайно, як і всі люди, серед них є хороші, чуйні, добрі, є підлі та жорстокосерді, з усіма людськими слабкостями. Але у багатьох них є одна риса, яка відділяє від виборців опонентів Януковича, тих, хто в 2004 голосував за Ющенка, а нині за Тимошенко. Саме - їх не особливо цікавить така держава, як Україна. Більша частина з них хотіла би бути громадянами інших країн – чи то Російської Федерації, чи то Угорщини.

Отже виборцям Януковича, за великим рахунком, байдуже, чи ефективним буде Президент України - Україна їх не хвилює. Тому ніщо не здатне понизити рейтинг Януковича. Жодні провали нездатні його знищити, як політика - як це сталося з Президентом Ющенком. Навіть роки, що минули з Помаранчевої революції, показали: Янукович - Чахлик Невмирущий. Ні його судимості, ні його слабкості, ні його інтелектуальний рівень, не впливають на його рейтинг. Повноваження Президента обмежені? Завтра це не буде проблемою - коли народні обранці, в основному з числа бізнесменів та віртуозів корупційних схем, які завжди тримають ніс по вітру, перебіжать до переможця. Хто побіжить першими? Цілком можливо, це будуть брати Буряки, один з яких очолює податкову. Автор згадав їх, бо власник готелю Інтерконтиненталь, де розташувався штаб Януковича, донецький бізнесмен Леонід Юрушев (фінансист кампанї Яценюка) має спільний бізнес з братами Буряками – є місточок, по якому можна перебігати. Так само можна прогнозувати, що від Тимошенко побіжать донецькі Гайдук з Тарутою, що надали для виборчого штабу БЮТ готель Хайят. Побіжать і бізнесмени Президента Ющенка, одним з перших, очевидно, буде Ігор Тарасюк (хоча б для того, щоб зберегти свою шикарну державну дачу в Конча-Заспі). Побіжать так охоче і дружньо, що в руках Партії Регіонів опиниться і Президент, і прем’єр-міністр, і Верховна Рада. З політичною конкуренцією буде покінчено. І Янукович отримає всі важелі впливу і зможе собі дозволити набагато більше, ніж будь-який Президент України до нього. Залишається лише сподіватися, що одним стримуючим фактором залишиться пам´ять про Майдан. Адже кому, як не Януковичу, добре відомо: він не був куплений, там не було американських валянків, ні наколотих апельсинів. Отже, є надія, що Україна таки вистоїть, як Україна; збережеться громадянське суспільство; залишиться свобода слова. А нинішні вибори лише стануть уроком для таких типу державників, як Тимошенко чи Ющенко, за вини яких вся країна нині потрапила у ПІСУАР. (Нагадаємо, ПІСУАР - Південно-Східна Українська автономна республіка, яку почали створювати прихильники Януковича у 2004-тому у відповідь на помаранчеву революцію, де Президентом був проголошений Янукович, а старшим братом Володимир Путін).

Татьяна ЧорноволТатьяна Чорновол, специальный корреспондент LB.ua