«Якби не яйце, в 2004 Януковича б підстрелили»

Печать

Івано-Франківськ. 2004 рік. Віктор Янукович падає, як підкошений від яйця. Ця пригода, якщо і не стала переломним моментом у виборчій компанії, то як мінімум зробила її веселішою. Тепер поки є в політиці Янукович доки в ній присутнє і яйце. Опоненти Віктора Федоровича традиційно дошкуляють йому тим «тупим твердим предметом». Певно, якби студент з Франківська пред´явив на кожне «яйце Януковича» свої авторські права, то міг би собі дозволити хатинку прямо біля Януковича в Міжгір´ї. Стоп! А справді, що країна знає про того хлопця з Івано-Франківська? Фактично нічого. «Лівий берег» вирішив заповнити цю прогалину. В свою чергу у автора був свій інтерес. А саме обговорити тему екстремізму в політиці у форматі так би мовити між нами «терористами».

 

Справа в тому, що автор якось стояв перед вибором. А саме: чи бити Президента? Зараз це шокує, а тоді в 2001 автор була юною революціонеркою, активістом «України без Кучми»... Тоді був Новий Рік. Майдан. Били куранти. Автор стояла серед представників опозиції, відкорковувала пляшку шампанського. Аж тут чудо - Леонід Данилович власною персоною. Тягнеться обніматися. Обличчя червоне як у рака, видно на підпитку Кучма вирішив встановити контакт з опозицією. Охорона за ним аж впріває, та перешкодити не може. Ось він шанс революціонера: у тебе в руках пляшка шампанського , а навпроти маківка лисуватої голови «вбивці Гонгадзе»...

Ці півхвилини вибору пам´ятаю добре, це були довгі-довгі секунди. І тому знаю, непросто було кинути яйце. Навіть, якщо це просто яйце. Далеко не кожен так зможе. А чи потрібні країні люди які можуть? В нашій політичній реальності, коли політики так дістали народ, що тільки і чути, як треба так їх і так, це не просто риторичне питання.

Отже, що про це думають самі «терористи». Пропоную нашу розмову з Дмитром Романюком, який в 17 років звалив Януковича крутіше ніж Давид Голіафа - одним єдиним яйцем.

 

Т. Ч.: Дмитре, в тій моїй історії з Кучмою, мені не вистачило внутрішньої мотивації, щоб вдарити. Я подумала, може він не такий і поганий. Твоє ж яйце не лише злетіло у повітря, але навіть влучило у кандидата в Президенти. Розкажи, що тебе спонукало на такі радикальні дії.
Д.Р. :Я би не порівнював, у моєму випадку це було тільки яйце. Тут наслідки інші.

Згодна. Але яйце теж мало неабиякі наслідки. І теж потрібна була неабияка рішучість...
Я був молодий радикальний хлопчина, що насправді вболівав за свою державу. Мене дратувала брехня виборчої кампанії. В нашій області Віктор Янукович не мав прихильності електорату, і я був обурений, що для телевізора готується картинка, як Івано-Франківськ зустрічає його з розпростертими обіймами. З усіма цими плакатами «Молодь за Віктора Януковича». Я хотів зробити так, щоб все виглядало по справжньому.

Дуже влучний кидок. Ти довго тренувався?
(Посміхається) Все сталося випадково. Вранці я пішов вигулювати собаку і зустрів сторожа університету, що похвалився, що приїжджає Віктор Янукович. Я зібрав народ зі свого курсу і ми пішли зустрічати Віктора Федоровича на вулицю, де вже його чекали підготовленні адміністрацією студенти. По дорозі до мене прийшла ідея про яйця. Я раптом згадав, що колись ними у Франківську зустрічали Кучму. Я позичив гроші, купив 30 яєць, і проніс їх на мітинг прямо в поліетиленовому кульку. Мене ніхто не зупиняв. Я почав пропонувати яйця колегам. Але взяло тільки четверо. Протягом години, що ми чекали Януковича, вони передумали і повернули мені яйця. Я залишився один. А далі: автобус зупинився якраз навпроти мене. Я кинув. Янукович впав.

 

Таким яйцем зустрічали Януковича в Полтаві в 2007 році

 

Найбільш дивним у всій цій ситуації було те, що Віктор Федорович впав від яйця...
Коли закривали мою справу, то в неофіційній розмові один міліціонер, не буду його називати, мені розповів, як це насправді було. За його словами на Януковича, щоб підняти йому рейтинг, готували бутафорний замах. На той час вже був отруєний Ющенко, отже треба було і Януковичу стати трохи жертвою. Кого? Придумали - західних екстремістів. Вибір впав на Івано-Франківськ. Я так розумію в Януковича мусили вистрілити, з чогось не дуже серйозного. Завчасно були підготовлені відповідні новини. Вони зразу і пішли в ефір: про вистріл, про шарики-підшипники, про те, що стрілок затриманий.

 

Очевидно я зі своїм яйцем випередив найманого стрілка. А Янукович подумав, що це вже замах і впав. І вже не було куди стріляти. Було лише яйце. Але соратники Януковича коментували, так як їх завчасно навчили: що був вистріл з пневматичної зброї, куля була така швидка, що камера її не зафіксувала тощо.

 

Яйце біля Ратуші в Івано-Франківську. Цікаво, що фонтан був побудований, ще до Януковича. Однак після «замаху» він став  називатися - «яйцем Януковича».

 

 А про наслідки для себе ти тоді думав?
Я так думав, що це адміністративна відповідальність і все. Тим паче, що я був тоді неповнолітнім.

А про батьків? Твій батько був деканом економічного факультету ПНУ ім. В. Стефаника, під стінами якого все і сталося. Він міг втратити посаду.
Просто не думав. До речі, мене тоді зразу забрали. Було досить багато охорони в цивільному серед студентів. Всі вони протягом години не звертали уваги на мої яйця в кульку, очевидно вважали, що я частина плану. А коли я зіпсував виставу, вони дуже швидко отямилися і затримали мене.

 

Спочатку я все сприймав несерйозно. А потім, ближче до вечора до мене прийшов батько та адвокати. Батько мені здався старшим років на десять. Адвокати пояснили, що не все так просто і що я можу сидіти і довго.

Потім був дзвінок Віктора Януковича моєму батьку. Після мене було відпущено під підписку про невиїзд. Батько потрапив в лікарню з інфарктом. Мати теж переживала. Але по великому рахунку батьки мене підтримали і зрозуміли мої дії.

Кримінальна справа тягнулася аж до 14 грудня. А вже коли стало ясно, що Віктор Ющенко стане Президентом наші правоохоронні органи її закрили.

 

На Майдан їздив?
Звичайно. Я тоді працював в обласному штабі «Нашої України», організовував поїздки молоді в Київ.

Пройшло п´ять років. Як би ти повернувся в минуле зробив би те саме? Наприклад, мені зараз смішно згадувати про ті півхвилини з Кучмою. Бо тепер з´явилося розуміння, що Кучма якщо і заслужив пляшкою по голові, то не більше ніж інші сотні політиків, що паразитують на державі. Всіх не переб´єш. А якщо серйозно, не варто бути суддею.
 Мені не має чого шкодувати. Навпаки, мені приємно, що мій вчинок мав ті наслідки, що мав. Хоча вчинок сам був смішний. Але я радий, що проявив слабкість Януковича, зробив мій маленький вклад в перемогу Ющенка. Я не можу сказати, що зараз я є симпатиком Віктора Андрійовича. Але, до сих пір переконливо вважаю, що це був кращий вибір. Як до речі, закінчилася твоя історія з «замахом на Кучму»?

Я йому прямо сказала: «Не підходьте у мене пляшка з шампанським». Тоді його закрила охорона. Він сказав, щось грубе. Я йому відповіла теж не дуже чемно. Він образився, розвернувся і пішов. До честі Леоніда Даниловича жодних негативних наслідків це для мене не мало. Але повернемося до теми: яке твоє нинішнє ставлення до радикальних методів в політиці. Від радикальних шоу, яким було твоє яйце, і аж до радикальних - терористичних, яких теж не мало знала світова історія.
Треба конкретно дивитися по ситуації. Якщо є загроза державності, загрози життя людей, то радикалізм є виправданий. Тут тяжко сказати однозначно. Звичайно є випадки, коли можна і треба реагувати жорстко радикально. Але насилля це поганий аргумент, краще йти шляхом компромісу та домовленостей.

Тут ми «терористи» дійшли згоди. Насилля породжує насилля. З іншої сторони, яке благо було би для наших бабусь і дідусів, якби раніше помер Сталін. Хоча легко судити з погляду історії, а зорієнтуватися тут та зараз не просто. 
Згоден. А що стосується радикальних шоу, то я підтримую такі методи. Адже для оточуючих, це лише дрібні незручності, зате вони здатні привертаюти увагу до якоїсь великої несправедливості, будять байдуже суспільство.

Ось нещодавно, коли Тимошенко і Янукович домовилися про нові авторитарні зміни до Конституції, ми, група молоді, вже думали прикуватися на залізниці, щоб привернути увагу суспільства. Але на щастя їм не вдалося домовитися до кінця. Коли Янукович в неділю вийшов на телебачення і відмовився від союзу з БЮТ, я кричав і хлопав в долоні, був щасливий, як ніколи. В тому числі і тому, що вже не треба зупиняти поїзди.

 

 

Нарешті ми дійшли до сьогодення. Як після яйця склалася твоя політична кар´єра? Кого підтримуєш на цих Президентських виборах?
 Я досить політично активний. Разом з тим поза великими політичними силами. Так вийшло, що після яйця я вступив в «Нашу Україну». В 2006 мене було попередньо внесено до списків в міську ради. Але коли формувалися остаточні списки моє місце зайняв інший. Чому? Перше, комусь воно було дуже потрібне. Друге, я дуже захворів, лежав в реанімації, не міг себе відстояти. Третє, були проблеми порозуміння з керівництвом обласної організації. Ну, ви самі знаєте, що у нас робиться з партіями і списками. Що тут розказувати!

На даний момент я є ініціатором створення і головою громадського руху «Нова країна». Ідея яка: нинішня політична еліта це люди, які вже вичерпали себе. Я переконаний що має виховатися нове політичне покоління...

Коли я чую такі тези про «молодих і перспективних» мені стає зле. Адже часто ці молоді та перспективні навіть гірші старого покоління, вони цинічніші, корумпованіші, і мають чимало психічних проблем на кшталт манії величі. Інколи здається, що у них в голові лише :«Делай деньги, делай деньги, остальноє все дребедень».
 Ти частково маєш рацію. Але мені віриться, що не всі такі. І чим більше буде молодих і перспективних у владі, чим можливо більше стане відсоток порядних серед них. Зрештою з чогось треба починати.

Але моральних ламає сама система. По великому рахунку, хто не корумпується той просто випадає з політичної обойми. І байдуже яка це партія і чий уряд. Системі байдуже скількох вона зламає, вона буде працювати доти доки ламатиме всіх. Можливо взагалі не варто займатися політикою. Не дарма ж говорять - брудна ця справа.
 Я також над цим думав. Я не маю рецепту як зламати ту систему про яку ти розказуєш.

Що стосується мене особисто, то громадська організація, яку я очолюю ніким не фінансується, крім самих членів. Зараз ми не великі, але і хочемо почати з малого. Спочатку з місцевих виборів.

А на виборах Президента когось збираєтесь підтримувати?
 До нас зверталися з «Фронту змін». Та ми вирішили утриматися від підтримки будь кого. Ще недавно я вагався між Тимошенко та Яценюком. Але Тимошенко відпала після домовленостей з Януковичем стосовно змін до Конституції. Щодо Яценюка нас утримує, те що публічно не відомі умови фінансування його виборчої кампанії з боку грошових мішків. А ось, як про менеджера про нього відгукуються дуже позитивно, принаймні це я чув, коли стажувався в секретаріаті.

А як тобі коридори влади? Як до речі, потрапив на стажування?
Є програма сприяння парламенту України при посольстві США. Кожен бажаючий може подати заявку та пройти відбір. Я пройшов. Також був на стажування в комітеті природокористування. Хотів для галочки в біографії - отримати корочку помічника депутата. Але коли побачив чим вони там займаються, в мене бажання відпало.

То може ну її політику, може краще зайнятися власною справою.
Про власну справу я думаю. Вона мені потрібна щоб фінансувати мою політичну діяльність, не від кого не залежати. Погано що зараз кредитування трохи підупало. До того ж я ще навчаюся.

Отже у підсумку яйце крім морального задоволення ніяких дивідендів тобі не дало.
Я від нього і не очікував. Хоча мені закидали, що за яйце я отримав мільйон та квартиру в Києві, але живу з батьками у Франківську.

 

 

 

Печать
Читайте в разделе
Топ тема
Выбор читателей