​Нуланд Вікторія

Помічниця Державного секретаря з політичних питань

​Нуланд Вікторія

Місце народження

Вікторія Нуланд з'явилася на світ 1 липня 1961 року першою з чотирьох дітей в сім'ї лікаря-хірурга, професора біоетики та історії медицини Єльського університету Шервіна Б. Нуланда. Дідусь і бабуся Нуланд були єврейськими емігрантами, які на початку XX ст. виїхали з Бессарабії, яка тоді належала Російській імперії, і мали прізвище Нудельман. 1947 р. батько Вікторії офіційно змінив прізвище на Нуланд.

Освіта

1983 року закінчила Браунський університет, де вивчала політичні науки, історію та російську літературу.

Володіє російською, французькою та трохи китайською мовами.

Кар'єра

Перебуваючи на дипломатичній службі в штаті Держдепартаменту США, працювала в американському консульстві у Гуанчжоу (Китай) (1985—1986), у бюро Держдепартаменту зі Східної Азії та Тихого океану (1987), посольстві США в Улан-Баторі, (Монголія) (1988—1990), посольстві США в Москві (1991—1993).

У 1993—1996 роках була керівницею апарату заступника Держсекретаря США Строуба Телботта, де до її обов'язків входили і питання ядерного роззброєння України, Казахстану, Білорусі, політика щодо Боснії та Косово.

У 1997—1999 роках — заступниця спецпредставника Держдепартаменту США у справах країн колишнього Радянського Союзу, відповідала за політику США щодо Росії та країн Кавказу. За це міністр оборони нагородив медаллю за роботу з росіянами під час Війни НАТО проти Югославії.

У 1999—2000 роках працювала в Раді з міжнародних відносин, де займалася дослідженням впливу антиамериканізму на відносини США з іншими великими світовими державами.

У 2000—2003 роках — заступниця постійного представника США при НАТО. На цій посаді після терактів 11 вересня 2001 року активно діяла, забезпечуючи підтримку Сполученим штатам з боку союзників по Альянсу, наполягаючи на застосуванні статті 5 свого Статуту НАТО («напад на одного союзника є нападом на всіх»). Відстоювала ідею розширення Альянсу (до якого тоді долучилися сім нових членів), брала участь у створенні Ради Росія — НАТО.

З липня 2003 року до травня 2005 року працювала в апараті віцепрезидента США Діка Чейні, де була першим заступником радника з національної безпеки й опікувалася глобальними проблемами, зокрема стратегією стосовно Іраку, Афганістану, Лівану і Близького Сходу.

У 2005—2008 роках — постійна представниця США при НАТО, працювала над зміцненням союзницької підтримки війни в Афганістані, опікувалася питаннями взаємин Росія-НАТО, глобального партнерства Альянсу та його розширення[9].

У 2008—2009 роках викладала на факультеті Національного військового коледжу.

Діяльність за часів адміністрації Обами

З лютого 2010 року — спеціальна посланниця з питань звичайних збройних сил у Європі.

З літа 2011 року до травня 2013 — речниця Держдепартаменту США.

Із вересня 2013 до січня 2017 року — помічник Держсекретаря США з питань Європи та Євразії. На цій посаді опікувалася дипломатичними відносинами США із 50 державами світу, НАТО, Євросоюзом та ОБСЄ. У цьому статусі 11 грудня 2013 року, під час Євромайдану відвідала Київ, де зустрічалась із тодішнім Президентом України Віктором Януковичем, а також побувала на Майдані Незалежності та поспілкувалася з учасниками протесту.

Діяльність після відставки за часів адміністрації Трампа

Після перемоги на президентських виборах Дональда Трампа пішла у відставку і 9 січня 2018 року очолила аналітичну структуру «Центр нової американської безпеки» (англ. Center for a New American Security, CNAS).

Пропрацювала там до 1 лютого 2019 року та перейшла на посаду радниці у консультативній компанії Мадлен Олбрайт Albright Stonebridge Group та експерта аналітичного центру Brookings Institution, де працювала до нового призначення у Держдеп у складі команди Ентоні Блінкена.

Повернення до Держдепартаменту за часів адміністрації Байдена

16 січня 2021 року Президент США Джо Байден визначився із низкою кадрових пропозицій, зокрема, запропонував призначити Нуланд заступником Державного секретаря з політичних питань замість Девіда Гейла. 13 лютого офіційне представлення було спрямоване до Конгресу США.

15 квітня сенатський комітет із закордонних справ провів слухання щодо кандидатури Нуланд, 21 квітня комітет виніс схвальне рішення.

30 квітня 2021 року Сенат США затвердив кандидатуру Вікторії Нуланд на посаду заступниці Державного секретаря США з політичних питань.

Родина

Одружена з відомим неоконсервативним ідеологом та політичним експертом Робертом Каганом. Має двох дітей — Ленні та Девіда.

Посилання

23.08.2022