ГлавнаяЭкономикаГосударство
Спецтема

Наскільки бізнес був захищеним у 2015

Рада бізнес-омбудсмена оприлюднила звіт про свою роботу за 2015 рік. 585 скарг від бізнесу, закриття 151 справи, надання 123 рекомендацій, 78 з яких виконано. Як працювала нова установа з вирішення проблем бізнесу і яких реальних результатів досягла? LB.ua підготував конспект звіту, а сам документ можна завантажити з сайту Ради бізнес-омбудсмена.

Ольга ЛучкаОльга Лучка, журналістка зі Львова

Рада бізнес-омбудсмена – це незалежний консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України, започаткований для створення прозорих умов роботи бізнесу та запобігання корупції у державних та місцевих органах влади, а також державних або підконтрольних державі компаніях. Рада створена як перша точка контакту для компаній, які прагнуть захисту від незаконних дій державних органів та їхніх представників.

Установа спеціалізується на розгляді скарг бізнесу на державні та підконтрольні державі компанії та окремих чиновників; на проведенні розслідувань та зв’язках з органами державної влади.

Перед Радою поставлені завдання сприяти: підвищенню інвестиційної привабливості України; боротьбі з корупцією та іншими неправомірними діями з боку державних органів; створенню культури справедливої, відкритої та підзвітної державної служби.

Керівним органом Ради бізнес-омбудсмена є Наглядова рада, до складу якої увійшли уповноважені представники з трьох блоків: Кабінет Міністрів України (представлений Міністром економічного розвитку та торгівлі), Європейський банк реконструкції та розвитку, Організація економічного співробітництва та розвитку (представлений Шевкі Аджунером, директором ЄБРР в Україні); Американська торгівельна палата в Україні, Європейська бізнес-асоціація, Федерація роботодавців України, Торгово-промислова палата України, Український союз промисловців і підприємців (представлений Ганною Дерев’янко, виконавчим директором Європейської бізнес асоціації – у другому кварталі, та Енді Гундером, директором Американської торгівельної палати в Україні – у третьому та четвертому кварталах 2015 року). Головує наглядовою радою Шевкі Аджунер, директор ЄБРР в Україні. У Офісі РБО працює 15 співробітників.

РБО фінансується через цільовий мультидонорський рахунок Європейського банку реконструкції та розвитку, відкритий у 2014 році (1,5 мільйони євро на рік). Фінансування розраховано на 2 роки.

У звітному році Рада отримала 585 скарг від бізнесу, 60% з яких було взято в роботу. З 342 розпочатих розслідувань успішно закрили 151 справу. За результатами цих розслідувань Рада підготувала 123 рекомендації відповідним державним органам, з яких станом на 31 грудня 2015 року виконано 63%. Прямий фінансовий вплив розслідувань у звітному році склав 2,7 мільярди гривень.

У 2015 році Рада бізнес-омбудсмена ініціювала 342 розслідування із 585 отриманих скарг (58%). Решту скарг було відхилено (40% - 236). 2% скарг перебували у процесі попереднього розгляду станом на 31 грудня 2015 року.

Середній час попереднього розгляду скарги – 8 робочих днів. Передбачений Регламентом строк для проведення розслідувань: 3 місяці. Середній час на розслідування скарги: 101 день.

Загалом у 2015 році найчастіше скаржилися на Державну фіскальну службу України (43%), органи місцевого самоврядування (6%) та Міністерство юстиції України (6%).

Підприємці з усіх областей України надіслали скарги у 2015 році. Найактивніше скаржилися підприємці з Києва. Багато звернень надійшло з Харківської, Дніпропетровської, Київської, Одеської та Запорізької областей. Найменше скарг було з Чернівецької, Хмельницької та Рівненської областей.

Аналіз отриманих РБО скарг продемонстрував, що український бізнес найчастіше стикається з такими системними проблемами:

  • Податкові питання (перевірки державних податкових і фіскальних органів, затримка із поверненням ПДВ , електронне адміністрування ПДВ, кримінальні провадження проти бізнесу з боку ДФС) – 211 скарг.

Для прикладу, Товариство, засноване чотирма банками з метою створення класичної системи іпотечного рефінансування, скаржилось щодо скасовання рішення Державної податкової інспекції про донарахування скаржникові більше 6 млн. грн податків та штрафних санкцій. Протягом лютого-березня 2015 року Державна податкова інспекція Голосіївського району провела виїзну податкову перевірку Товариства і видала акт, згідно з яким операції Товариства мали підлягати оподаткуванню на загальних підставах. Як наслідок, рішенням ДПІ було донараховано 4,8 млн. грн податку на прибуток і 1,2 млн. грн штрафних санкцій до сплати Скаржником. На додачу ДПІ порушила вимогу Податкового кодексу щодо максимально допустимої тривалості податкової інспекції.

Рада проаналізувала документи, зустрілась з податковими консультантами Скаржника та представниками Державній фіскальній службі та отримала підтвердження від контрагентів Товариства щодо відображення спірних операцій у їхній звітності, після чого рекомендувала ДФС врахувати наявні факти та задовольнити звернення Скаржника.

За результатами розгляду скарги ДФС України було прийнято рішення скасувати повідомлення-рішення ДПІ та рішення апеляції першого рівня, що зберегло Скаржникові більше 6 млн. грн.

  • Дії державних регуляторів – 61 скарга

22 червня 2015 року Рада отримала скаргу від української м’ясопереробної компанії «Глобино». По-перше, Скаржник стверджував, що регіональна прокуратура перевищила свої повноваження під час екологічного розслідування. В межах заявленої перевірки було проведено декілька незаконних обшуків майна компанії та її менеджерів.

По-друге, Державна інспекція України з контролю за цінами нібито навмисно затягувала погодження підвищення цін на товари компанії. Йдеться про товари «соціальної» групи, ціни на які підлягають суворому контролю. Скаржник звертався з проханням збільшити кінцеві ціни на товари через значне підвищення цін на свинину. Запити або залишалися без відповіді, або відхилялися без пояснення причин, спонукаючи компанію підвищити ціни без схвалення. Скаржник вважає, що затримка була навмисною і слугувала підставою для накладання на компанію пені.

По-третє, Скаржник заявив, що Мінприроди і чиновники Держгеонадра затримували схвалення дозволів надрокористування. Ці дозволи мали бути отримані до початку буріння свердловин, які забезпечують водою виробництво м’ясних продуктів. Скаржник вважав, що ці дії також були застосовані для виправдання штрафних санкцій.

Відразу після початку опрацювання скарги експертами Ради Скаржник повідомив, що всі скарги компанії були вирішені за участю відповідних регулюючих органів. Були затверджені підвищення цін, схвалені дозволи, а юридичні звинувачення проти компанії були зняті.

  • Запити щодо законопроектів та змін до них – 41 скарга

25 травня 2015 року до Ради бізнес-омбудсмена звернулося приватне підприємство, у якого виникли проблеми з імпортом колагенових оболонок з Польщі до України. Згідно з чинним законодавством, імпорт таких товарів підлягає обов’язковій ветеринарній перевірці за ветеринарним сертифікатом від виробника. Проблема у тому, що Польща не вимагає наявності таких сертифікатів, тому завезення колагенових оболонок до України є досить проблематичним. Скаржник звертався з цим питанням до різних державних органів. В результаті, ідею скасування ветеринарної перевірки при імпорті оболонок підтримала Державна регуляторна служба та Міністерство аграрної політики та продовольства України. Мінагрополітики навіть розробило проект поправок до постанови Кабінету Міністрів щодо відміни ветеринарної перевірки, але на цьому все зупинилось.

Рада провела низку зустрічей з представниками відповідних міністерств та Держпродспоживслужби. В результаті проект закону був опублікований на порталі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України для публічного обговорення.

  • Дії органів місцевого самоврядування та мерів (виділення земельних ділянок, торговельні правила та дозволи, комерційні суперечки) – 40 скарг

Громадська організація звернулася до Ради зі скаргою щодо зловживання службовим становищем міською радою. Міська рада не виконувала Рішення Адміністративної колегії Волинського територіального Управління Антимонопольного комітету України від 30 грудня 2014 року. Відповідно до Рішення, міська рада мала привести «Порядок передачі в оренду комунальної власності територіальної громади» у відповідність до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року. Таким чином, мав бути переглянутий підхід до методології розрахунку орендної плати за землю, проте об’єкт скарги цього не зробив, чим порушив закон про економічну конкуренцію.

Рада звернулася до Волинської державної адміністрації та Нововолинської міської ради із проханням надати пояснення і отримала доказ того, що закон про економічну конкуренцію був фактично порушений. Рада видала низку рекомендацій: привести у відповідність чинні договори оренди та укладати нові виключно згідно з положеннями чинного законодавства, а також неухильно дотримуватись закону про економічну конкуренцію. Всі надані рекомендації були виконані у тримісячний термін.

  • Митні питання (затримка чи відмова у митному оформленні, оцінка митної вартості, кримінальні провадження, адміністративні провадження) – 35 скарг

Скаржник оскаржував незаконне утримання своєї власності (вугілля загальною вартістю понад 200 тисяч доларів США) Одеською митницею. Власність утримувалась за клопотанням Служби безпеки України, яка розслідувала справу з фінансування тероризму. Скаржник стверджував про численні порушення процедур кримінального законодавства під час утримання вугілля. Одеська митниця та слідчий Служби безпеки також не надали офіційних відповідей на запити Скаржника ухвалити розмитнення вантажу.

Рада бізнес-омбудсмена звернулась за роз’ясненнями причини утримання власності Скаржника до Одеської митниці. Рада звернула увагу Одеської митниці на численні процесуальні порушення, вчинені як Одеською митницею, так і слідчим Служби безпеки. У місячний термін після втручання Радою вугілля, шо утримувалось, було розмитнено та завантажено на корабель для експорту.

  • Дії Прокуратури України (кримінальні провадження проти бізнесу з боку прокуратури України, процесуальні зловживання, звинувачення у корупції) – 35 скарг

Рада завершила опрацювання скарги приватного підприємця із Київщини на низку порушень з боку органів досудового слідства Київської області (районне управління МВС та районної прокуратури) на відмову у відкритті кримінального провадження за фактом невиконання рішення суду сільським головою щодо усунення перепон у веденні господарської діяльності.

Після успішного оскарження в суді відмови прокуратури району внести дані в ЄРДР, скаржник 10 разів протягом травня-червня 2015 року звертався до слідчого судді, оскаржуючи відмову в наданні йому статусу потерпілого, а також оскаржуючи постанову слідчого РУ МВС про закриття кримінального провадження.

Внаслідок втручання Ради, кримінальне провадження було передано в інше районне управління МВС, а прокурора району було позбавлено премії за серпень місяць 2015 року. Через кілька днів після того як провадження було передане до іншого управління Національної поліції, воно було знову закрите. В грудні 2015 року закриття цього кримінального провадження знову було успішно оскаржене Скаржником у суді.

  • Дії Міністерства юстиції України (виконавча служба, реєстраційна служба) – 34 скарги

20 липня 2015 року Рада бізнес-омбудсмена отримала скаргу від ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» щодо неодноразових відмов у реєстрації права приватної власності на цілісний майновий комплекс.

Рада, вивчивши матеріали скарги, рекомендувала Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України провести державну реєстрацію вищезгаданого права за відсутності підстав для відмови. З метою з‘ясування можливих підстав для відмови Рада організувала робочу зустріч Скаржника і Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України. У результаті втручання Ради 23 грудня 2015 року відбулася успішна реєстрація права приватної власності на цілісний майновий комплекс Скаржника.

  • Дії Міністерства внутрішніх справ України (процесуальні зловживання,кримінальні провадження, звинувачення у корупції, бездіяльність) – 32 скарги

Рада отримала скаргу від акціонера компанії про відмову Слідчого управління ГУ МВС України в Харківській області відкрити кримінальне провадження за його заявою. Скаржник в передбаченому законодавством порядку звернувся до Слідчого управління ГУ МВС України в Харківській області із заявою про рейдерську атаку з боку іншого акціонера, який був під захистом депутата Верховної Ради. Проте Слідче управління ГУ МВС України в Харківській області відмовилося реєструвати заяву.

Експерти Ради з’ясували, що згідно з вимогами Кримінально -процесуального кодексу України, Слідче управління було зобов’язане зареєструвати заяву Скаржника в Єдиному реєстрі досудових розслідувань і почати розслідування протягом 24 годин з моменту отримання заяви про злочин.

Рекомендації, надані Радою Слідчому управлінню ГУ МВС України в Харківській області та прокурору Харківської області, були виконані в процесі опрацювання скарги. Кримінальна справа наразі в процесі.

  • Дії державних компаній – 24 скарги

20 червня 2015 року Рада бізнес-омбудсмена отримала скаргу від приватного підприємства на невиконання фінансових зобов’язань ДП «Міжнародний Аеропорт Бориспіль» згідно договору про надання послуг.

Уважно вивчивши надані скаржником документи і пересвідчившись, що у приватного підприємства є всі підстави вимагати належні платежі із урахуванням штрафних санкцій, фахівці Ради бізнес-омбудсмена звернулись безпосередньо до керівництва державного підприємства із вимогою виконати фінансове зобов’язання.

Впродовж певного періоду часу фахівці Секретаріату Ради бізнес-омбудсмена намагались встановити ефективну комунікацію із керівництвом ДП «Міжнародний Аеропорт Бориспіль», однак, співробітники державного підприємства не вели конструктивний діалог та питання не вирішувалось по суті.

В результаті послідовної та наполегливої роботи Ради бізнес-омбудсмена державне підприємство виконало свої фінансові зобов’язання за договором. Скаржник отримав всю суму заборгованості.

  • Дозволи та ліцензії (експорт/імпорт, будівництво, природокористування) -19 скарг

Скаржник, оптовий та роздрібний дистриб’ютор зрідженого нафтового газу і бензину, подав скаргу Раді бізнес-омбудсмена проти зловживання з боку Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

За даними Скаржника, Державна архітектурно-будівельна інспекція України довгий час затримувала видачу дозволу на виконання будівельних робіт, що призвело до фінансових і репутаційних збитків Скаржника.Скаржник тричі подавав комплект документів до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, проте кожного разу контролюючий орган змінював підстави для відмови у видачі дозволу.

Для цілей розслідування 15 серпня 2015 року Рада надіслала запит до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з вимогою видати дозвіл. Протягом двох днів після офіційного запиту Ради, Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала дозвіл на виконання будівельних робіт. Справу було закрито.

Скарги до Ради, а також зустрічі з підприємцями з різних галузей продемонстрували два типи системних проблем:

  1. Гострі проблеми, які пов’язані із грубим порушенням прав підприємців в традиційних для України сферах оподаткування, митного контролю, взаємодії з регуляторними та контролюючими органами, а також різноманітних зловживань і тиску з боку правоохоронних органів.
  2. Давні проблеми, що викликані недосконалим державним регулюванням. Виходячи з такої логіки, Рада напрацювала системні рекомендації до уваги Уряду України.

З огляду на значний суспільно-політичний резонанс в першому операційному кварталі Рада підготувала системний звіт з тематики приєднання суб’єктів підприємництва до електричних мереж – проблеми, яка є однією з основних перепон для розвитку бізнесу в Україні. Як відомо, актуальність проблеми, серед іншого, підтверджувалася 185 місцем України по показнику «Підключення до системи електропостачання» в рейтингу Doing Business за 2015 рік. У звіті проаналізували співвідношення кількості і тривалості процедур, які застосовувалися для присвоєння рейтингу України в дослідженні Doing Business за 2015 рік до законодавства України станом на середину липня 2015 року.

Рада проаналізувала нову реальність, в якій опинилися підприємці Сходу України та АР Крим. Пересування вантажів, транспортні потоки, грошові розрахунки – все це в умовах втрати частини території та проведення Антитерористичної операції набуло нового змісту для національного та міжнародного бізнесу. Незважаючи на безпекові питання, Рада взялась за підготовку рекомендацій Уряду України та відповідним силовим органам та в липні 2015 року опублікувала системний звіт «Проблеми підприємницької діяльності, пов’язані з воєнними діями на Сході України та анексією АР Крим».

Безумовним джерелом проблем для українського ділового клімату є питання адміністрування податків, взаємодії із податковими органами, корупція на нижчих, середніх і вищих ланках управління податковими адміністраціями, кримінальні провадження щодо підприємців з боку фіскальних органів. Рада бізнес-омбудсмена вирішила надати ґрунтовні пропозиції до проекту змін Податкового кодексу та зобов’язалася співпрацювати та просувати їх на вищому державному рівні та серед міжнародних організацій. У жовтні 2015 року опублікували системний звіт на тему «Адміністрування податків бізнесу». Крім того, щоденна робота ведеться в рамках Меморандуму про співпрацю із Державною фіскальною службою.

З 2016 року разом із вступом в дію Угоди про створення зони вільної торгівлі з ЄС Україна приєднується до європейського торгівельного простору. Рада бізнес-омбудсмена також опрацювала проблеми, пов’язані з регулюванням зовнішньоекономічної діяльності, зосереджуючи увагу на факторах, які істотно впливають на операційні витрати підприємств, та опублікувала системний звіт «Проблемні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні» у жовтні 2015 року.

Рада бізнес-омбудсмена доволі часто одержує скарги, що стосуються діяльності підприємств – природних монополістів в Україні (у сфері енерго-, водо- , тепло-та газо- постачання). Окрім проблем, які спричиняють монополісти, це також впливає і на міжнародні рейтинги інвестиційної привабливості України. Питома вага вартості послуг підприємств-монополістів може досягати 30-70% у складі собівартості продукції бізнесу. Можливість природних монополій підвищувати ціни на свої послуги не мотивує їх до зменшення витрат за рахунок модернізації активів, впровадження нових технологій, раціоналізації і дозволяє розглядати невиправдані витрати у вартості послуг. Це призводить до ще більшої неефективності та збільшення зносу мереж, за допомогою яких, власне, ці послуги і надаються. Вдосконалення регулювання відносин між споживачами і компаніями-монополістами є одним із зобов’язань України, що були взяті в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та умов, за яких Україна приєдналася до Договору про заснування Енергетичного співтовариства та впровадження Третього енергетичного пакету. З огляду на це Рада у 2015 році підготувала, а у лютому 2016 року опублікувала системний звіт на тему «Природні монополісти vs Конкурентний бізнес: шляхи поліпшення співпраці».

Чи не найболючішими проблемами для бізнесу є зловживання повноваженнями з боку правоохоронних органів, які заподіюють тиск на бізнес. Масштабність цієї проблеми, серед іншого, підтверджується тим, що станом на 1 лютого 2016 року (на момент опрацювання цього звіту) із 621 отриманої Радою скарги, 112 (або 18%) скарг містять претензії щодо різних зловживань з боку органів досудового розслідування та органів прокуратури.

Рекомендації Ради передбачають ґрунтовну зміну підходів до кримінального процесу та внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України. Рада сподівається і очікує, що після публікації у лютому 2016 року звіту "Зловживання повноваженнями з боку правоохоронних органів у їх стосунках з бізнесом", Уряд спільно із Верховною Радою України, Адміністрацією Президента України, а також представниками судової гілки влади та правоохоронних органів ініціюють створення Експертної Групи, яка розробить відповідні зміни до законодавства.

Ольга ЛучкаОльга Лучка, журналістка зі Львова