Юрій Луканов

серйозниий журналіст, який часто валяє дурня

Юрій Луканов

Я серйозниий журналіст, який часто валяє дурня. Найбільше люблю сміятися. У мене дві книжки політичних епіграм "Козюльки" і "Колода від Ющенка". А також пишу всякі смішні придуркуваті п`єски на актуальні політичні події. На жаль, за серйозні матеріали платять більше. Тому мушу вдавати з себе серойзного :))). 

Написав свого часу першу незалежну книжку про діючого на той час Президента України "Третій Президент. Політичний портрет Леоніда Кучми". Зняв документальний фільм "Три любові Степана Бандери". А також ще ряд фільмів, серед яких найфундаментальніший зроблений за моїм сценарієм (у співавторстві з Веронікою Маковій) - десятисерійний "НАТО: свій чи чужий?". 

Маю ще одну книжку "Європейський феєрверк" - це дорожні нотатки після подорожі шістьма країнами Європи. Вона наполовину серйозна, а наполовину придуркувата. 

Стажувався в США, працював у Канаді на Міжнародному канадському радіо. Часто запитують: "Чому ти ТАМ не залишився?”. Я відповідаю: „Бо Там не моя країна, а моя країна Україна”. 

Моя улюблена фраза належить письменникові Хабарту Ельберту Гріну: „Не ставтеся до життя надто серйозно – все одно Вам живим з нього не видряпатися”.







У мене є персональний сайт. Можете зайти на нього, ймовірно, побачите там дещо цікаве: http://yuriylukanov.ucoz.ua

Материалы автора
  • Вибачення УПА в очах "руского міра"
    Якби УПА вибачилася, то "рускій мір" не оцінив би цього благородного жесту, а став би у ще більшу прокурорську позу і заявив, що вони самі себе визнали винними. А разом з упівцями дісталося б і їхнім жертвам. Бо для "руского міра" за великим рахунком всі українці нацики.
  • ​Сталінський привіт із 37-го року
    Якщо наважитеся піти моїм шляхом - ознайомитися з долею своїх предків, скориставшись архівами СБУ, готуйтеся до того, що психологічно вам може бути непросто. У теці з написом “Дело №...” розповідатиметься про людину, чия кров тече у ваших жилах. Гіпотетично ви могли б знати цю людину, якби вона залишилася живою. Одна річ, коли читаєте, що сталінський суд працював як конвеєр і зовсім інша річ, коли особисто маєте перед очима вирок суду, який складається з... одного абзацу.
  • Росія після Лужкова: що чекати Україні?
    Медведєв наважився кинути виклик Путіну – ухвалив рішення про звільнення Лужкова. Рішення, яке фактично є першим кроком до встановлення контролю над Москвою, перемога в якій на майбутніх виборах рівнозначна перемозі взагалі.
  • Торгівля ілюзіями від Симоненка і влади
    Чимало наших політиків усіх спектрів, попри всю свою показну буржуазність, насправді не проти того, аби теплим словом згадати радянське минуле і віддати йому шану. Різниця сьогодні і вчора полягає в тому, що раніше це все ніби приховувалося, а сьогодні декларується.
  • ​Голодомор від Наливайченка: і люди вмирали, і Москва не винна
    За Голодомор, згідно з Наливайченком, має відповідати не спадкоємець того, хто чинив злочин проти селян, а країни, які, купуючи награбоване Сталіним українське зерно, мали з того комерційний зиск. Тобто грабіжників і вбивць варто залишати на волі, а садити тих людей, які купили награбоване майно у комісійних магазинах або ломбардах.
  • Полювання на «відьом». Продовження
    Пропутінська молодь звинувачує відомого музиканта Юрія Шевчука в ... мародерстві. Мовляв, в Чечні з убитих погони знімав.
  • ​Моя незалежність
    Союз здавався непорушним – чимось таким, що існуватиме вічно. Сьогодні зрозуміти важко, але дивувало не здобуття Україною Незалежності – сам факт розпаду Союзу.
  • Совок за формою і змістом
    Радянська держава  тримала громадянина у якості прохача. Вона декларувала, що дала громадянам все, а громадяни у відповідь  за це повинні їй бути безмежно вдячні. Зараз спостерігаємо те саме.
  • "Людина, яка їсть більше, ніж їй треба, обкрадає країну і Путіна зокрема…"
    …Путін може все, але не може схуднути за окремо взяту людину". На палі були посаджені портрети деяких балтійських політиків, певна річ, Ющенко із Саакашвілі – вони мали на голові фашистські шоломи і над головою свастику. Тут же містився портрет 82-річної правозахисниці Людмили Алєксеєвої. Легендарної жінки, яка свого часу була репресована комуністичним режимом.
  • Вияв нового братерства: українця не пустили до Росії
    Заявивши про скасування "чорних списків", Росія продовжує практику селекції "персон грата" і "нон-грата".
Главное за день
Топ авторов