«Сміливі
завжди мають щастя»
Мене
довго не було в кабінеті - вважала, що мої
статі є найкращою моєю презентацією.
Нині
ситуація змінилася - в публічному просторі з’явилася інформація, що я збираюся
балотуватися у Верховну Раду. Це правда. Тому я повинна пояснити своє розуміння
деяких речей. Зокрема, моїх читачів в «Lb.ua», певно, цікавить
чи можна поєднувати журналістику і політичні амбіції чи може бути журналіст при
цьому об’єктивним?
Я
впевнена: мої політичні плани нічого не змінили в моїй
журналістській діяльності. Адже я спеціалізуюсь
на розслідуваннях у сфері корупції у владі і, навіть теоретично, не можу уявити як мої виборчі плани можуть коригувати
зміст моїх статей. Якщо є корупційна афера - я пишу, і немає такого політика,
який би мене умовив закрити очі на будь-які епізоди щодо розкрадання країни.
Також треба зауважити, що мої розслідування в основному направлені проти тих,
хто при владі. Це абсолютно логічно, адже опозиція не допущена до дерибану
державних коштів. Отож, моя спеціалізація робить з мене опозиціонера.
Тому
я продовжую працювати, зрештою мої журналістські розслідування є важливими, це
не просто моя робота - вклад в розвиток громадянського
суспільства. А якщо хтось вважає інакше? Ну, що ж таких я принаймні чесно і
завчасно попередила про свої політичні плани.
Також
я гарантую, що інтереси будь-якої політичної сили не впливають на мої публікації,
мною керують інтереси України. Про себе можу сказати, що я є
державнозаангажована. До речі, тому моя журналістська спеціалізація на
розслідуваннях у сфері корупції завжди приносила мені втіху, я вважала, що не
лише професійно реалізовувалася, а була корисна країні, найбільші вороги якої -
доморощені корупціонери.
Нажаль, ця моя боротьба має поки скромні результати. Корупція, не зважаючи на роботу журналістів, превершила всі можливі масштаби. Я бачу великі загрози для
майбутнього України, як держави, загрози для свободи особистості.
Саме тому я
вирішила, що треба йти в політику через вибори у Верховну Раду. Закликаю всіх чесних людей чинити так само. Всього-то справ - зайняти нормальними людьми 450
місць, що за
умов при громадській байдужості, знов будуть
куплені корупціонерами.
А
тепер, позаяк це презентація, трохи про себе особисто. Якщо хочеш пізнати
людину через єдине слово, спитай, хто для неї є прикладом. Для мене це
письменник минулого століття Іван Багряний. В страшні часи - репресій,
голодомору, знову репресій, війни, він відкрито сповідувати дуже близькі мені
ідеї людської гідності та державності України. Він не розминався з честю і не
падав духом … Його слова: «сміливі завжди мають щастя» стали і моїм гаслом.
Я
свідома, що тепер мушу бути особливо відкритою, прозорою, публічною… Отож, мене чекає велика робота. Трохи згодом, я викладу
свої міркування на тему – як можна виграти вибори з мінімум фінансових
ресурсів, що робити журналісту в Раді, також – інформацію про свій майновий стан.
СМИ об авторе: Таня Чорновіл: "Фактично з усіма я маю погані стосунки!"