Винахід вітчизняних комунальників з Лисичанську став останньою краплею в чаші терпіння для українських захисників тварин. Пересувний пристрій, де спалюють тварин, вони вже охрестили собачим «освенцимом», адже на їх думку, технічне рішення, за допомогою якого в Україні знищують бродячих псів, анологічне до того, що застосовували фашисти у своїх концтаборах. Втративши надію достукатися до українських чиновників, захисники тварин підключили до боротьби європейських колег.

Ті, в свою чергу, вже повідомили про ситуацію УФА. 13 лютого пресс-служба УЕФА надіслали офіційну відповіть на запит австрійських журналістів, в якій йдеться, що коли з Україною домовлялися врегулювати питання з беспритульними тваринами, зовсім не мали на увазі нищення тварин, і що до цього їм звітували про те, що в Україні діють найгуманніші програми, відповідно до законів України. Також УЕФА висловило повну солідарність з захисними тварин організаціями в їх боротьбі, та поділяють стурбованість. Українські чиновники натомість як і раніше вдають, ніби зоозахисники чинять провокації і зводять наклепи, а зі ставленням до тварин в Україні все гаразд.

Востаннє УЕФА зверталося до віце-прем’єр-Міністра Івана Васюника та в Міністерство охорони навколишнього середовища 23 вересня, минулого року. В зверненні було наведено повний перелік свідчень про порушення, надані швейцарською зоозахисною організацією «SOSChats», що встали на захист українських тварин. УЕФА тоді поставили вимоги вжити заходів для врегулювання проблем. Згодом відбулося декілька зустрічей українських урядовців та представників УЕФА, в ході яких, за словами прес-служби УЕФА, особисто заступник Міністра охорони навколишнього природнього середовища України, Микола Мовчан, доповів, що «немає ніяких масових звернень громадськості», і «не виявлено жодного скелету тварини, що померла від отруєння».

Для вирішення проблеми з тваринами європейські захисники надали термін, що вже сплив – до кінця січня. Тепер, за словами голови міжнародного товариства захисту тварин SOS Тамари Тарнавської, зоозахисники почекають, поки в країні стабілізується ситуація з владою. А тоді вони погрожують розгорнути широку антиукраїнську медіакампанію в країнах Європи і будуть пікетувати посольства України. До вимог швейцарців приєдналися уже колеги з Британії та Австрії, які також домагатимуться скасування Євро-2012 в Україні. До кампанії проти нашої країни планують також залучити зірок спорту та кіно – захисники тварин стверджують, згоду уже дали Бріджит Бардо, брати Шумахери та Кличко-молодший. А з Джорджем Клуні та Девідом Бекхемом наразі ведуться переговори.

Слід зауважити, що тепер виконати всі вимоги зоозахисників так швидко просто неможливо. Програма по стерилізації в Україні почалася з 2007 року. Тоді на фінансування програми мали виділити 70 млн гривень, а виділили лише 10. Причина – перевибори мера та криза, не до собак. З
а два роки, за словами зпершого заступника мера Ірени Кільчицької, стерилізують всього три тисячи тварин замість 30 тисяч. В цей самий час зоозахисники пікетують мерію і наводять фото і свідчення про те, як отруюють і вбивають тварин, поки влада стверджує, що таких наказів комунальникам не надавали.
2010 рік – вибори Президента. Ситуація не змінюється на краще, а можновладцям – не до собак. Влада запевняє, діє гуманна стерилізація…

Фото: Макс Левін

Гуманність по-українськи 
Нещодавно Лисичанські комунальники придумали винахід для утилізації безпритульних собак і котів – мобільний крематорій, сюжет про який вийшов в ефірі місцевого телеканалу, а згодом сюжет виклали в мережі Інтернет. Лисичанска влада вихваляється, що «сучасний» мобільний крематорій обійшовся бюджету міста у 198 тис. грн. – навіщо витрачати гроші на якісь програми! Фактично, пристрій представляє собою топку на колесах. За словами комунальників, собаку спочатку знерухомлюють пострілом зі спеціальним ядом. За словами зоозахисників, частіше всього це дитилін – курареподібний препарат, що знерухомлює тварину, однак вона не втрачає свідомості та чутливості. В певних дозах він призводить до смерті тварини, але дуже тривалої. Дитилін заборонений міжнародними конвенціями та Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження. А на рекомендовані препарати Україні поки що бракує коштів. Що означає, що тварини можуть потрапляти в пристрій напівживими. Таким чином лисичанці виплатили свої податки на такий економний засіб для спалення тварин. Мало того, лисичанські комунальники кажуть, що готові надати свої послуги по вирішенню проблеми безпритульних тварин у такий спосіб і в інших районах області. 

Гуманні програми
Єдиний муніципальний притулок для тварин зараз існує в Бородянці. Навколо цього притулку ходить багато страшних та скандальних історій. Тривалий час за це місце вважалося шкуродернею, прозваною «Будка».

Зараз на базі цього притулку здіснюється програма по стирилізації тварин. Тварин сюди привозять, проводять операцію по стерилізації, потім утримують в клітинах якийсь час, післяопераційний період. За правилами, якщо замовник, юридична особа, відмовилася від того, щоб собак повернули, їх залишають в притулку і шукають хазяїв. Таких випадків небагато. Місць у притулку – 350. Собаки в вольєрах поводяться по-різному. Післяопераційні – в стані шоку, дивляться на світ очами, повними жаху, трохи тремтять. Частина заповнює скаженим лаєм весь павільйон, відчувши, що хтось прийшов. Частина просто лежить на дерев’яних дошках клітки, зануривши морду в куток, щоб нікого не бачити.

В клітках їх тримають по двоє-троє, звідти виходять одиниці. Іноді, як зізнаються самі працівники притулку, собаки вбивають одне одного в клітках. Причина, як у людей при розлученнях – нестерпність характерів.

Прогулянку з собаками може здіснити тільки працівник притулку, або волонтер. Працівники притулку зізнаються – їм це робити ніколи. А волонтерів і не пам’ятають, коли бачили востаннє. На питання, чому – відповіли, що був карантин, і нікого не пускали.

"Нещодавно наші волонтери приїхали, сказали, їх не пускають, – розповіла Катерина Перепічко, з Київської спільноти захисту тварин. – Після того, як там з’явився новий директор, стали пускати дуже рідко. Раніше волонтери годували, лікували, стерилізували собак за власні кошти! Після приходу нового директора все змінилось, вона вважає, що волонтери заважають роботі! Що до співпраці, то в нас є офіційні відповіді керівництва в Бородянці, і Кільчицької, де прямим текстом написано по відношенню до громадських організацій – ми з вами співпрацювати не будемо! Ми привозили фото з притулків, з виснаженими собаками, але чиновників це тільки дратує".

Марія Лебедєва, спеціально для «Лівого берега»